Паніка як феномен натовпу

Паніка - це один з видів поведінки натовпу і одночасно це особливий емоційний стан, що виникає як наслідок або дефіци­ту інформації про якусь незрозумілу ситуацію, або її надлишку, який виявляється в стихійних імпульсивних діях.

Паніку можна визначити як стан жаху, що супроводжуєть­ся різким послабленням вольового самоконтролю. Поведінка стає антивольовою: еволюційно примітивні потреби, що пов'язані з фізичним самозбереженням, придушують потреби, що пов'язані з особистісною самооцінкою.

Л.Почебут відмічає такі передумови виникнення паніки.

- Фізіологічні причини: втома, голод, безсоння, депресія, стрес, наркотичне сп'яніння, які роблять людей слабки­ми фізично і психічно, знижують їх здатність швидко і правильно оцінити ситуацію.

- Психологічні передумови (відчуття болю, здивування, невпевненність, страх, жах, почуття ізольованості, без­силля) теж сприяють виникненню і посиленню паніки.

- Соціально-психологічні передумови (відсутність групо­вої солідарності, цілісності, єдності групи, втрата довіри до керівництва, дефіцит інформації, панічні чутки).

Панічний стан часто буває зумовлено невротичними стра­хами, тобто такими, які неадекватні об'єктивній небезпеці і є, скоріше, ознаками внутрішнього неблагополуччя. Як зазначає А.П. Назаретян, вирішальним фактором паніки практично зав­жди є психічний стан суб'єкта, але паніка може бути зумовле­ною також і реальною загрозою.

У результаті аналізу етапів паніки Л.Почебут виявила ціка­ву закономірність. Панічна поведінка відрізняється від норма­льної практично повною відсутністю когнітивних елементів психіки. Це було показано нею через описання етапів паніки, в якому емоції перемежовувалися з діями без будь-яких когнітив- них процесів.

Психологічними факторами запобігання виникненню пані­ки є ступінь довіри людей один одному, здатність до співпраці, швидка і організована розробка рішень виходу з важкої ситуації.

Чутки як феномен натовпу

Чутки - це неточна, недостовірна інформація, що виникає в результаті багаторазової інтерпретації якогось факту, події чи явища. У натовпу чутки є найбільш розповсюдженим типом ін­формації. Вони надають значення ситуації, яку люди не розумі­ють, і допомагають їм підготуватися до дії.

Г.Г. Почепцов, характеризуючи чутки, відмічає наступне:

• чутки подаються як інформація, що відповідає дійсності;

• чутки - емоційно забарвлена інформація, оскільки у на­товпу тільки такий тип повідомлень є засобом впливу.

Чутки, що розповсюджуються у натовпу, спрямовуються на те, щоб збуджувати або заспокоювати емоції. Вони не призначені для роздумів, а необхідні для короткочасного сплеску емоцій.

Чутки є також необхідною формою зв'язку у великій спільно­ті, постійним процесом інтерпретації подій, проти якої безсилі як засоби масової інформації, так і система ідеологічного тиску.

Своєчасне виявлення емоційної насиченості чуток, визна­чення меж їх розповсюдження, їх інтенсивності може допомогти зробити висновки про домінуючі настрої в конкретній соціаль­ній спільноті.

Сам факт появи чуток є свідченням того, що існує інтерес людей до даної соціальної проблеми і що цей інтерес не задово­льняється засобами масової інформації.

Г.Олпорт виявив закономірність, згідно з якою інтенсив­ність чуток є функцією від ступеня зацікавленості людей в пре­дметі чуток і рівня невизначеності інформації з питання, яке ці­кавить людей.

Для виникнення чуток потрібно, щоб дана подія була достат­ньо важливою, відбувалася в ситуації, що турбує людей, являє за­грозу для їх безпеки. Інформація, яка передається у вигляді чуток, повинна бути незрозумілою і не доступною для перевірки.

У процесі передачі чуток використовуються два паралель­них способи викривлення інформації.

1. Чутки стають більш лаконічними, легко сприймаються і передаються. Інформація стає конкретнішою, емоційні­шою, втрачається її точність.

2. Збіднення інформації супроводжується деякими перебі­льшеннями. Фраза стає коротшою, але погроза, що в ній міститься, підсилюється, початкові цифри виростають, термін розвитку подій збільшується.

Чим безпечніші і простіші чутки, тим більше шансів на їх розповсюдження у натовпу.

Чутки здійснюють сильний вплив на психіку людини і ма­сову поведінку. За критерієм впливу виділяють такі типи чуток:

• чутки, що збуджують суспільну думку;

• чутки, що провокують асоціальну поведінку;

• чутки, що руйнують соціальні зв'язки, ведуть до масових безпорядків, агресії, вандалізму.

Для розробки профілактичних заходів А.П.Назаретян про­понує налагодити високу оперативність і систематичність офі­ційних повідомлень, високий ступінь достовірності повідом­лень, систематичний і добре налагоджений зворотний зв'язок між джерелом інформації і аудиторією.