Загальні характеристики поведінки людини у натовпу : Психологія соціального впливу : B-ko.com : Книги для студентів

Загальні характеристики поведінки людини у натовпу

• Зменшення або повне припинення спілкування на міжо- собистісному рівні завдяки вербальній комунікації.

• Безцільність рухів і пересувань у натовпу, яка виявляєть­ся у підвищеній агресивності людей; психомоторному збудженні, в хаотичній, безцільній фізичній активності, низькому контролі і координації рухів і дій; схильності до однотипних рухів.

• Висока імпульсивність у діях учасників натовпу, швид­кий відгук на накази і заклики лідера.

• Наслідування рухів і поведінки лідера та більш активних учасників натовпу.

• Високе емоційне збудження, що виявляється у частих ви­криках окремих слів, фраз, вигуків, незосередженому погля­ді, рухливих очах, у нервовості, поривчастості рухів.

• Емоційна лабільність, що виявляється у вигляді частої зміни настроїв, у легкості появи стану лютості, гніву або захоплення.

• Висока категоричність в оцінках, думках, судженнях. Ві­дсутність почуття міри.

• Потреба в простих рішеннях, які не потребують тривалої розумової праці. В натовпу панує категоричний імпера­тив поведінки: «Хай живе!», «Не допустити», «Примуси­ти», «Геть», «Ганьба».

• Нездатність до творчої діяльності.

• Можливість виникнення у деякої частини членів натовпу слухових, зорових, нюхових галюцинацій. Поведінка людей, які мають такі ілюзії, змінюється наступним чи­ном: часто оглядаються навкруги, ухиляються від неіс­нуючих перешкод, часто перепитують у людей, що зна­ходяться поруч, уточнюють своє сприйняття. Це є одним з механізмів зараження ілюзіями інших.

• В окремих членів натовпу (психічнохворих) можуть ви­никнути напади із судорожним синдромом.

• Схильність учасників натовпу збиватись у більш щільну групу.

Наведені характеристики людини у натовпу стосуються поведінки людини в будь-якому натовпі, незалежно від причин його виникнення, соціально-демографічного складу і культурної належності.

Індивіди утворюють натовп незалежно від їх способу жит­тя, заняття, характеру чи розуму. Одного факту перетворення у натовп достатньо для того, щоб у людей утворився вид колекти­вної душі, що примушує їх відчувати, думати і діяти зовсім ін­акше, ніж відчував би, думав і діяв кожен з них окремо.

Якщо люди знаходяться у збудженому стані, їх почуття і думки спрямовано в одному напрямку, одна ідея розділяється всіма. Тоді расові, етнічні і культурні відмінності стираються, люди демонструють однотипні форми поведінки. Попадаючи у натовп, людина немовби випадає із культури, приходить до пер­вісного стану, коли психікою володіли інстинкти.

Зміна психічних процесів людини у натовпу

Дослідники пов'язують зміну психічних процесів у люди­ни в натовпу з процесом соціальної фасилітації. Е.Аронсон по­яснює виникнення цього феномена трьома обставинами.

• Перша полягає в тому, що присутність інших людей ро­бить людину більш настороженою, що й викликає збу­дження нервової системи.

• Друга ситуація пов'язана з тим, що люди стурбовані з приводу того, що про них подумають інші. Стурбова­ність оцінкою змушує людину нервувати і підвищує її збудженість.

• Третя ситуація полягає в тому, що присутність інших людей є відволікаючим фактором.

Акцентуючи увагу на останньому моменті, Л.Почебут за­уважує, що людині важко направляти свою увагу одночасно всередину самих себе і ззовні на оточуючий світ. Роздвоєність уваги викликає стан конфлікту, присутність інших викликає на­стороженість. У результаті дії цих факторів людина вибирає зо­внішню, а не внутрішню направленість свідомості.

У натовпу в людини багаторазово підсилюється процес со­ціальної фасилітації. Люди, що оточують індивіда, є найбільш значним стимулом, оскільки вони - діючі суб'єкти з непередба- чуваною поведінкою. Присутність людей створює нервово- психічне збудження в корі головного мозку і підсилює доміна­нтну реакцію.

Виникає підвищене соціальне збудження, людина не реа­гує ні на які стимули, що йдуть ззовні, з оточуючого середови­ща, або зсередини її власної особистості. Вона повинна утриму­вати в полі свого зору дії багатьох інших індивідів. Виникає до­мінуюча реакція, що пов'язана з вирішенням простих завдань.

Алгоритм вирішення цих завдань прописано у стародавніх шарах нашої протопсихіки. Поведінка стає однотиповою, набу­ває характеру наслідування.

Спираючись на ці положення, було зроблено припущення, що людина у натовпу, який знаходиться у певному збудженому стані, зазнає серйозних змін у психічних процесах.

Для підтвердження цього припущення було здійснено соціа­льно-психологічне дослідження специфіки протікання психічних процесів людини, яка знаходиться під впливом особливого емоцій­ного стану натовпу. Дослідження проводилося на вибірці студентів трьох груп у 2000 р. і здійснювалося наступним чином.

На святі грала бадьора музика. Студенти були в доброму настрої, співали пісні, танцювали, кричали гасла. Через дві го­дини одна група студентів була несподівано запрошена на за­няття, які проводились у вигляді заповнення тестів. Заняття проводилися в аудиторії, що виходила вікнами у двір, гомін на­товпу було добре чути. Таким чином, у досліджуваних постійно підтримувався той емоційний стан, заряд якого вони отримали у натовпу. Потім через два тижні у спокійному стані вони запов­нювали тести знову.

Результати досліджень показали відмінності між відпові­дями досліджуваних, які знаходяться під впливом натовпу, і їх відповідями в нормальному, спокійному стані протягом практи­чних занять через два тижні.

По-перше, у досліджуваних під впливом натовпу зросла полізалежність. Це означає, що стійкість до перешкод у натовпу різко спадає. Люди в основному орієнтуються на основні сигна­ли, однак можливості об'єктивного сприймання ситуації у них обмежені.

По-друге, спостерігається різке зниження рівня суб'єктивного контролю в екстерналів. У інтерналів відмінності у рівні суб'єктивного контролю у натовпу і в нормальному стані є незначними. Це означає, що під вплив натовпу підпадають люди з екстернальним локусом контролю. Люди з інтернальним локусом контролю є більш стійкими до впливу натовпу.

По-третє, у натовпу в людей значно збільшується показник схильності до ризику.

Причини зміненого стану свідомості

Досліджуючи вплив натовпу на психіку людини, амери­канський культурантрополог Є.Бургиньон дійшла висновку, що у натовпу в людини виникає змінений стан свідомості. Це чисе­льні, різноманітні стани в яких змінюються відчуття, сприйнят­тя, емоції і когнітивна сфера. Вони змінюють відношення інди­віда до самого себе, свого тіла, почуття тотожності власного «Я» і сприйняття часу, простору та інших людей. Правила сприйняття, які властиві людині в нормальному стані, у зміне­ному стані свідомості викривляються.

З'ясовуючи причини виникнення зміненого стану свідомо­сті А.Людвіг в 1968 році назв їх п'ять:

• зниження стимуляції зовнішнього відчуття і моторної активності;

• збільшення стимуляції зовнішнього відчуття і моторної активності;

• збільшення пильності і психічної включеності;

• зниження пильності і психічної включеності;

• група «соматопсихологічних» факторів.

Перша причина - зниження рівня зовнішньої стимуляції і активності - виникає в ситуації одиничного ув'язнення.

Вплив другого фактора - збільшення стимуляції зовнішніх подразників - спостерігається в умовах великого скупчення лю­дей. Збільшена стимуляція і моторна активність включають такі стани, як «масове зараження», релігійна конверсія, лікувальні транси, танцювальний і музичний транс, що виникає у відповідь на джаз, рок-н-рол та іншу високо ритмічну музику.

Третя причина - збільшення пильності і психічної включе- ності - включає в себе тривалі безсоння військових і віруючих, що моляться.

Четвертий фактор - зниження пильності і психічної вклю- ченості - включає повну релаксацію або транс медіумів і стан медитації.

Ці причини лише на перший погляд здаються такими, що суперечать одна одній. Насправді, вони призводять до схожих станів, а саме: зміни мислення, порушень відчуття часу, втрати самоконтролю, зміни у вираженості емоцій, зміни у відчутті ті­ла, перцептивних викривлень, відчуття невиразності, омоло­дження і гіпернавіюваності.

Соціально-психологічні дослідження показують, що зміне­ні стани свідомості можуть виникати під впливом натовпу, що знаходиться у збудженому емоційному стані. Людина може впа­сти в стан трансу, який підсилюється звуками барабанів, пісня­ми, танцями, зараженням натовпу, наркотиками.

Вчені розрізняють два стани трансу: просто транс і транс одержимості. Для стану трансу є характерним пасивність і без­помічна залежність від оточуючих психічних впливів. Для тран­су одержимості властиво включеність в активну виставу, вико­нуючи роль перед глядачами.

Іншою причиною сильного впливу натовпу на поведінку лю­дини є деіндивідуалізація. Це такий стан, в якому людина втрачає уявлення про себе як окрему особистість. Оскільки деіндивідуалі­зація в умовах натовпу стирає межі дозволеного, то і підвищується імовірність імпульсивної або девіантної поведінки.

Деіндивідуалізація

Деіндивідуалізація - це втрата самоусвідомлення в ситуа­ціях, які забезпечують анонімність і не концентрують уваги на окремому індивідові.

Історія має багато прикладів, як групи людей здійснювали жахливі дії, які ніхто з цих людей ніколи б не здійснив наодинці.

У Європі натовпи футбольних фанатів періодично здійсню­ють напад один на одного і б'ють супротивників кийками. В США божевільні фанати на рок-концертах іноді затоптували один одного насмерть. І зовсім не так давно в США білі американці, ховаючи обличчя під однаковими білими балахонами ку-клукс-клану, лін­чували чорношкірих. Ті, хто знаходяться у натовпі, вірять, що їм вдасться уникнути покарання, вони сприймають свої дії як групові. Учасники вуличних безпорядків, що стали знеособленим натов­пом, не соромляться красти, втрачаючи відповідальність. У 1967 році 200 студентів університету Оклахоми зібралися подивитися на свого товариша-студента, який погрожував стрибнути з башти.

Вони почали скандувати: «Стрибай, стрибай,....... ». Він стрибнув і

розбився. В цьому прикладі ілюструється розгальмованість поведі­нки під впливом натовпу.

У таких прикладах розгальмованої поведінки є щось спіль­не: вона якимось чином зумовлена впливом натовпу. Натовп може викликати відчуття збудження або належності до чогось більшого, ніж «Я». У певних ситуаціях люди схильні до того, щоб відкинути нормативні обмеження, втратити відчуття інди­відуальної відповідальності, відчути те, що Л.Фестінгер, А.Пепінтоун і Т.Ньюкомб назвали «деіндивідуалізацією».

Звідки ж береться ця деіндивідуалізація, що змушує людей здійснювати імпульсивні, часто навіть насильницькі дії?

Дослідники вказують на обставини, коли присутність ін­ших (або однакова уніформа і маскувальний одяг) приводить до того, що люди починають відчувати себе менш відповідальними за свої дії, оскільки знижується імовірність того, що кожна окрема людина буде виділена із натовпу і покарана.

Філіп Зімбардо припустив, що знеособленість у великих містах сама по собі означає анонімність і передбачає норми по­ведінки, що дозволяють вандалізм.