Висновки

1. В умовах сучасних процесів масовизації, що пов'язані, в першу чергу, з урбанізацією і розвитком mass mediа, вини­кають різні форми масової поведінки людей.

Загальні характеристики масових форм поведінки такі:

• статистичний характер спільноти, який полягає в тому, що дана спільнота, збігаючись із чисельністю її дискрет­них «одиниць», складає самостійне, цілісне утворення, яке відрізняється за своїми закономірностями і властиво­стями від тих елементів, що її складають;

• стохастична (імовірна) природа спільноти, що знаходить вираження у тому, що «входження» індивідів у дану спі­льноту є «випадковим», неупорядкованим, здійснюється за формулою «може бути, а може й не бути». В результа­ті цього така спільнота завжди відрізняється відкритими, «розмитими» межами, невизначеним кількісним і якіс­ним складом;

• ситуативний характер існування спільноти, який полягає в тому, що вона утворюється і функціонує виключно на базі і в межах тієї або іншої конкретної ситуації, в ре­зультаті чого є нестійким утворенням, що змінюється під дією випадковостей;

• виражена гетерогенність (різнорідність) складу спільно­ти, яка виявляється в «порушенні» меж між всіма існую­чими в суспільстві соціальними, демографічними, полі­тичними, регіональними, освітянськими та іншими гру­пами.

2. Особливістю теорій, які отримали назву «психологія наро­дів і мас» була загальна їх проблематика: масовидні явища, великі соціальні групи людей, масові рухи, механізми ма­сового впливу. Ці теорії виникли в результаті потреб сус­пільства у дослідженні масових явищ психіки, що супро­воджували бурхливість соціальних відносин того часу. Найбільш відомими роботами з цієї проблематики є роботи французьких дослідників Г. Лебона і Г. Тарда.

3. Г. Лебоном була розроблена концепція натовпу, в якій він трактує масову поведінку як аномальну, а головними озна­ками маси визначає знеособленість, втрату інтелекту та особистої відповідальності, домінування почуттів. Він ви­окремлює такі чинники, що зумовлюють масову поведінку: душа раси, вплив вожаків, наслідування і взаємне заражен­ня. Ключовим поняттям, яким Г. Лебон визначає психоло­гічний механізм взаємодії мас, є «психічна інфекція». В концепції Лебона маса протиставляється вождю, еліті, лі­деру, які здатні навести порядок у масі, повести її за со­бою.

4. Г. Тард в основу своєї концепції поклав розробку механіз­му наслідування, яким він пояснював людські взаємовід­носини. На його думку, завдання науки полягає у вивченні законів наслідування, завдяки яким суспільство, з одного боку, підтримує своє існування у якості цілісності, з друго­го, розвивається завдяки виникненню і розповсюдженню в різних галузях життя винаходів.

5. Концепція «психології мас» розроблялася також 3. Фрей- дом, зокрема у його дослідженнях міжособистісних та між- групових відносин, в яких він велику роль відводить наві­юванню, наслідуванню, підпорядкуванню лідерові (вож­дю), неусвідомленим колективним уявленням. 3а основу інтерпретації бралися психологічні механізми такої групи як сім'я. Особливо це стосується аналізу взаємин лідера і маси. Соціальна група розглядається 3. Фрейдом як сукуп­ність індивідів, які замінюють свій ідеал «Я» масовим ідеа­лом, що втілюється у вожді. 3гідно зі схемою 3. Фрейда,

відносини з лідером будуються за аналогією дитини з ба­тьками.

6. Головне питання, яке намагався вирішити С.Сигеле, це ви­значення міри відповідальності людини за злочин, який вона скоїла, будучи частиною натовпу. С.Сигеле ставить дуже серйозне питання колективної відповідальності. Він звертає увагу на роль соціальної ситуації у регуляції пове­дінки людини і вважає відповідальним за поведінку люди­ни у натовпу не натовп, а індивіда. Засобом виявлення міри його відповідальності є його вразливість до навіювання. С.Сигеле виділяє п'ять причин злочинів натовпу:

• Податливість членів натовпу до навіювання.

• Вплив чисельності, в результаті чого збільшується інте­нсивність негативних емоцій. Чисельність дає людям відчуття їх раптової і незвичайної могутності. Чисель­ність забезпечує анонімність злочину.

• Моральне сп'яніння, яке є результатом перемоги інсти­нктів над віковою працею виховання сили волі.

• Пробудження інстинктів вбивства.

• Специфічний склад натовпу (психічнохворі люди, аван­тюристи, бандити, люди з підмоченою репутацією, ті, що знаходяться у стані сп'яніння)

7. Сучасні дослідження психології натовпу відмічають, що соціально-психологічні характеристики натовпу, які було зафіксовано Г.ЛеБоном і Г.Тардом наприкінці XIX ст., за­лишились, по суті, такими ж самими. Отже, психологія на­товпу конкретизується в системі ідей, найсуттєвішими з яких є такі: