2.2. Дослідження соціального впливу в рамках когнітивістських концепцій : Психологія соціального впливу : B-ko.com : Книги для студентів

2.2. Дослідження соціального впливу в рамках когнітивістських концепцій

Соціальні репрезентації як фактор впливу на особистість.

Поняття репрезентації в теорії С.Московічі

Дослідження когнітивних факторів як детермінант впливу на особистість знайшло подальший розвиток в соціально- психологічній концепції соціальних репрезентацій видатного французького соціального психолога С. Московічі та його школи (Ж.-П. Кодол, Д. Жоделе та ін.).

Біхевіористському розумінню «поведінки», а також вузькій когнітивістській інтерпретації «образу» вони протиставили по­няття «соціальні репрезентації», яке стало основною категорією запропонованого ними напрямку соціальної психології. Вживан­ня поняття «репрезентації» в теорії С. Московічі потребує спеціа­льних пояснень.

Воно не еквівалентне тому значенню, яке є традиційним для психології або логіки, де уявлення - це кільце в переході або від сприйняття до мислення, або від образу до поняття. Для С. Мос- ковічі соціальні репрезентації - це такі суспільні уявлення, що представляють осмислені знання, які в сучасному суспільстві є еквівалентом тому, що в традиційних суспільствах розглядається як міфи і вірування. А тому вони можуть бути названі «сучасною версією здорового глузду».

Як реконструкція реальності репрезентації зовнішньо схожі на сприйняття, однак, як підкреслює Московічі, його перцептив- на данність ілюзорна, оскільки у «знятому» вигляді вона містить концептуальну переробку репрезентованого. Ця переробка здійс­нюється спільнотою. Нова інформація про об'єкт підлягає кате- горизації в когнітивному світі суб'єктів, що утворюють соціальні репрезентації. За своїм походженням соціальні репрезентації є утворенням спільноти.

Соціальні репрезентації, згідно з авторами даної концепції, - це суспільна свідомість, в якій дуже складно взаємодіють на рівні здорового глузду різні переконання (частково ірраціональні), іде­ологічні погляди, знання, власне наука, що розкривають і в дечо­му складають соціальну реальність. Наука не витісняє ці буденні переконання, напроти, наукові уявлення і здоровий глузд в тій чи іншій мірі трансформуються одне в одне.

Ключовою ознакою соціальних репрезентацій є буденність, тобто те, що прийнято називати «знанням здорового глузду». В них репрезентується соціальна реальність у свідомості людей у всій її сукупності і доступності сприйняття.

Соціальні репрезентації - це не те буденне знання, як його розуміють у традиційному смислі. Соціальне уявлення - це ви­щий щабель розвитку здорового глузду, на якому він збагачуєть­ся науковою теорією. Буденне мислення, яке притаманне пересі­чній людині, направлене не на вирішення абстрактних проблем, а на обслуговування потреб повсякдення. Правила і закономірності такого мислення вважаються людьми як само собою зрозуміле, вони вільно ними користуються залежно від вимог моменту.

Бурхливий розвиток засобів масової комунікації в умовах науково-технічного прогресу суттєво модифікував повсякденне життя людини. Основою і джерелом суджень здорового глузду все більш стають наукові за своїм походженням знання, які за­своюються і трансформуються як орієнтири буденного досвіду.

Наука вторгається в духовне життя кожної людини і стає одним із безпосередніх факторів формування свідомості та пове­дінки індивіда. С. Московічі стверджує, що наука не вульгаризу­ється в масовій свідомості, а навпаки, вона отримує нове життя, детермінуючи життєдіяльність особистості.

Знання, яке трансформується у здоровий глузд, змінює сам спосіб існування людей. Це відбувається завдяки тому, що по­всякденний досвід людини, звертаючись до нових тем, надає її діям і словам нового смислу.

Активний характер соціальних репрезентацій виявляється не тільки в тому, що вони реконструюють елементи зовнішнього світу. Активність соціальних репрезентацій виявляється і в тому, що вони надають смисл поведінці, інтегрують людину в систему соціальних відносин, тобто орієнтують і спрямовують діяльність людини. Саме завдяки соціальним репрезентаціям факти оточую­чого світу трансформуються, щоб стати знанням, яке використо­вують повсякденно.

Фіксуючись у мовних виразах, установках поведінки, спо­собах інтерпретації, соціальні репрезентації починають вести своє незалежне життя в суспільстві. Соціальні установки, що на­туралізувалися, стають не тільки системою інтерпретації і кате- горизації явищ оточуючої дійсності, але й «конституційним» фа­ктором соціальної реальності.

Аналіз соціально-психологічних механізмів утворення цієї «репрезентативної» реальності є наріжна проблема концепції.

Московічі так пояснює утворення стійкої системи відносин членів групи до якого-небудь соціально значущого об'єкта: при­щеплюється те, до чого є прихильність, що вписується в уже іс­нуючу структуру. Істинні є ті уявлення, які є прегнантними (пре- гнантність - тенденція кожного феномена зайняти більш визна­чену, виразну, завершену форму. Це один із законів гештальта), відповідають думці оточуючих і сприйняттю в даній групі. Сис­тема уявлень, яка за логікою конвенції стала «об'єктивно реаль­ною», детермінує зміст соціальної взаємодії.