3.2. Зумовленість міжособистісного впливу психологічними характеристиками його суб'єктів

Процес міжособистісного впливу значною мірою визна­чається характеристиками його суб'єктів та особливостями кон­кретної ситуації, в якій відбувається взаємовплив. Адекватне ві­дображення цих особливостей його суб'єктами суттєво познача­ється на ефективності міжособистісного впливу. Тому для цього процесу характерним є зворотний зв'язок, що регулює хід спіл­кування, а також багатство кодів, що використовується, зокрема й невербальних.

У міжособистісний зв'язок суб'єктів взаємодії тісно вплетено їх психологічні властивості. Кожен учасник взаємо­дії передбачає у своєму партнерові не якийсь об'єкт, а актив­ного діяча, і на ці його активності потрібно орієнтуватись, аналізуючи його мотиви, цілі, установки.

У процесі міжособистісного впливу включено, як міні­мум, дві людини, і кожна з них є активним суб'єктом. Розу­міння, сприйняття і пізнання партнерами один одного при вза­ємовпливі позитивно відбивається на їх взаємодії. У взаємодію вступають два суб'єкти, кожен з яких ставить перед собою певні цілі, вибирає засоби для їх досягнення, оцінює результа­ти. Взаємодіючи разом, один суб'єкт деякий момент виступає ініціюючою стороною, або агентом впливу (власне суб'єктом), а другий в цей момент стає реципієнтом (об'єктом впливу).

Завдання суб'єкта - застосувати певні соціально- психологічні засоби впливу, а завдання об'єкта - адекватно на них реагувати. Як уже відмічалося, схематичний варіант такої взаємодії суб'єкта А і суб'єкта Б розглядає В.О. Татенко.

Різні цілі і засоби впливу, які застосовують суб'єкти А і Б в цій «діалектичній спіралі» взаємовпливу, зумовлюють не­обхідність задіяння різних особистісних властивостей цих суб'єктів у різних ситуаціях (коли вони виступають в ролі суб'єкта або у ролі об'єкта впливу), що потрібно враховувати у визначенні соціально-психологічних технологій впливу.

У процесі взаємовпливу людина, на яку здійснюється вплив, є для суб'єкта впливу деякою сукупністю соціально зна­чимих ознак, завдяки яким у певній культурі транслюються пси­хологічні властивості і стани. Розпізнати індивідуально- психологічні особливості індивіда можна за мімікою, жестами, позою, рухами тіла, за фізіологічними реакціями, що супрово­джують емоції, - судинними, дихальними, секреторними.

Залежність міжособистісного впливу від психологічних характеристик об'єкта впливу

Об'єкт міжособистісного впливу - це автор повідомлення, яке приймає, інтерпретує суб'єкт. Соціальні психологи вже давно досліджують характеристики зовнішності і поведінки, які є най­більш важливими з точки зору сприйняття і розуміння.

У момент сприйняття людина, з якою взаємодіє суб'єкт, є для нього деякою сукупністю соціально значимих ознак, завдяки яким в певній культурі традиційно транслюються психологічні властивості і стани. Ці ознаки, які інколи називають «перцептивними гачками», є для даної людини певним соціальним шифром.

Сприйняття зовнішнього вигляду людини, вираз її емоцій викликає у відповідь емоційні переживання і реакції у людей. Уміння читати виразні рухи передбачає тонке розуміння всіх від­тінків і нюансів у виразі обличчя, жесту, пози і рухів тіла іншої людини. Розпізнати індивідуально-психологічні особливості осо­бистості можна за мімікою, пантомімікою, за фізіологічними реа­кціями, що супроводжують емоції, — судинними, дихальними, секреторними; по особливостям побудови тіла, рисам обличчя, рисункам икисті рук, пальців та іншими природно-біологічними ознаками.

Вивчення і систематизація даних про характерні відмінності зовнішнього вигляду людей і особистості їх виразних рухів має довгу історію. Ще з давнини, наприклад, певному типу побудови тіла приписувалися різні моральні і психологічні особливості. На основі цього вченими було створено досить багато типологій, за­снованих на особливостях тілобудови людини.

Найбільш систематизовано одна з таких типологій представ­лена в «Трактаті про людську фізіономію» Ежена Ледо (1815), в якому описано п'ять основних типів тілобудови і дано їх психо­логічні характеристики. В основі цієї типології лежить ствер­дження, що будова тіла людини відповідає, в основному, п'яти геометричним фігурам: чотирикутнику, колу, овалу, трикутнику, конусу.

На думку Е. Ледо, кожен тип включає в себе сховані здібно­сті, інстинкти і емоції, які приводяться у дію або залишаються у бездіяльності залежно від розвитку особистості, її життєвого шляху. Так, невідповідність між типом і темпераментом поро­джує внутрішні конфлікти, з-за чого з'являються суперечності в почуттях, побажаннях, вчинках, що виявляється у чудернацтвах характеру.

Фізіогноміка, френологія, хіромантія, астрологія, графоло­гія - це галузі знань, які намагалися за зовнішніми ознаками тих або інших частин тіла, виразними рухами та іншими особливос­тями поведінки людини вияви