РОЗДІЛ І. Загальні питання теорії соціально-психологічного впливу 1.1. Соціально-психологічний вплив як сутність людського буття

Предметно-перетворююча діяльність людини, що забезпе­чує її життя, здійснюється через зв'язок з іншими людьми. В цих взаємозв'язках і взаємодіях людей створюється весь «світ люди­ни», в якому проявляється її сутність. Причому взаємозв'язки між людьми мають універсальний характер, тобто людина пов'язана не тільки з тими, хто її оточує, але й опосередковано з усіма ін­шими людьми на світі. Людське життя пов'язане з обставинами, в яких люди взаємодіють і здійснюють вплив один на одного.

Всезагальність соціального впливу

Соціальний вплив - це сторона побудови світу. Особливості цієї побудови визначаються соціально-психологічною реальніс­тю, що виявляється через ефект соціальності, різноманітність якого залежить від того, в яких групах явищ здійснюється вплив. Цими групами явищ можуть бути, по-перше, мінливі психічні групові утворення, що виникають як відображення в певних соці­альних ситуаціях конктретно-історичних умов суспільства (соці­альний настрій, соціальна думка, революційність мас, соціальний патріотизм, соціальний оптимізм чи песимізм та ін.). По-друге, це стійкі явища масової психіки, що утворюються тільки в масах людей у результаті їх взаємодії через механізми психічного зара­ження, наслідування, навіювання (чутки, плітки, мода, паніка та ін.). По-третє, це стійкі психічні утворення, які характеризують соціальний характер груп (великих - нація, клас; малих - вироб­нича бригада, шкільний колектив). По-четверте, до певного типу соціально-психологічної реальності належить також соціальність поведінки особистості в ситуації групи.

Соціально-психологічна реальність виявляється в різномані­тних феноменах, але сутність усіх цих феноменів пов'язана з ефектом соціальності психічної діяльності. Давно помічено, що хоча всі властивості психіки людини соціальні, але в соціальній взаємодії поведінка людини не є такою, як тоді, коли людина на­одинці. В соціальній взаємодії поведінка людини змінюється.

Ще Платон стверджував, що наодинці людина поводиться раціонально, а у натовпі - вона жертва стадних інстинктів. Чому так? В античності склалася концепція, що в людській спільноті (групі, натовпі) особистість не виявляє кращих якостей, а навпа­ки. Людська спільнота прагне до нижчого рівня її членів. Тим са­мим всі можуть брати участь у сумісних діях і відчувати себе рів­ними. Тому не має підстав говорити, що дії і думки зводяться до «середнього», вони ймовірніше на нижчій відмітині. Політичний діяч Стародавніх Афін Солон стверджував, що один окремо взя­тий афінянин - це хитра лисиця, але коли афіняни збираються на народні збори, уже маєш справу з отар овець.

Римляни придумали приказку: сенатори - мужі дуже дос­тойні, а римський сенат - це паршива тварина. Так вони визначи­ли контраст імовірних позитивних якостей кожного сенатора окремо і нерозсудливість, необачливість і моральну вразливість, що заплямовують сумісні обговорення на зборах, від яких зале­жали тоді мир або війна в античному суспільстві.

Отже, соціальність, що виявляється в сумісній поведінці людей, має особливу властивість, яка полягає у великій силі впливу на окремих індивідів, в автоматичності механізму її дії, в його підсвідомості і блискавичності спрацьовування.

Соціальний вплив лежить в основі майже всіх суспільних процесів: пропаганди здорового способу життя і екологічної гра­мотності, іміджмейкерів в політиці, спеціалістів з реклами і мар­кетингу. Від народження до смерті людина перебуває у просторі різноманітних взаємодій і стосунків з іншими людьми. Ці взає­модії надзвичайно багатоликі за своїми цілями, формами і умо­вами протікання. Так, люди можуть взаємодіяти в парах або ма­лих групах, безпосередньо або опосередковано - через засоби зв'язку, масові комунікації, різні види мистецтва.

Вступати в соціальний контакт можуть окремі люди і цілі народи, зв'язок між партнерами може бути емоційним, діловим, соціально-формальним. Професіоналами з «впливу» є консульта­нти і психотерапевти, метою яких стає зміна образу «Я» клієнта. Сама людина може бути одночасно суб'єктом і об'єктом впливу.

Наприклад, у випадку, коли вона вирішує змінити свою поведін­ку, спосіб життя та ін. через власну самосвідомість.

Соціальний вплив буквально пронизує все людське буття, він лежить в основі структури всіх життєвих явищ. Всезагальність соці­ального впливу є законом людських відносин, який діє з такою ж необхідністю, як сила тяжіння у фізичному світі незалежно від того, чи усвідомлюється це людьми. Тому звільнитися від соціального впливу, або не впливати на інших, людині неможливо.

Інколи людині здається, що вона зовсім вільна від будь- якого суспільного впливу і її поведінка здійснюється виключно за власного бажання та волі. Проте жити в суспільстві і бути віль­ним від нього неможливо, навіть коли людина відмежувалася від всіх людей, бо навіт