Писемна мова як засіб впливу

Люди використовують писемну мову рідше, ніж усну, і все- таки писемна комунікація має дуже велике значення, особливо в останні декілька років. В епоху, коли на зміну телефонним пере­говорам приходить електронна пошта, навички писемної мови стають дуже важливими. Роботодавці у відборі кандидатів на ва­кантні місця все більшої уваги приділяють умінню грамотно ви­класти свої думки на папері.

Усна мова ще й досі залишається найбільш розповсюдженим засобом впливу. Було опитано співробітників тих організацій, де керівництво намагається побудувати взаємостосунки між співро­бітниками на основі письмових способів комунікації - циркулярів, розпоряджень і різних форм звітності. Більше як 2/3 опитуваних заявили, що близько 75 % вказівок вони отримують від своїх кері­вників в усній формі. Щоб бути зрозумілим, мало мати хорошу дикцію. Потрібно не тільки усвідомити те, що необхідно повід о­мити, але й вибрати такі слова, щоб вони були зрозумілими слуха­чам.

Значення денотатів і коннотацій як засобів впливу в усній мові

Слова здійснюють суттєвий вплив на ефективність комуні­кації. У зв'язку з цим люди приділяють багато уваги удосконален­ню навичок вербального спілкування за рахунок збагачення слов­никового складу мови. У використанні слова як засобу впливу звертається увага на денотати і коннотації. Денотатом назива­ють предметне значення слова або, кажучи інакше, його словни­кове визначення. Наприклад, словник визначає поняття «батько» як «родитель» чоловічої статі. Це визначення і є денотатом даного слова. Окрім цього, це слово має емоційну окрасу, тобто несе осо­бливий аналіз, як словникове визначення не може розкрити повні­стю. Інколи дехто може сказати «Не сперечайся з батьком!» ВУ цьому випадку мається на увазі інший смисл, ніж той, що мається на увазі у визначенні цього поняття в словнику. Такий допоміж­ний смисл називається коннотацією. Отже, денотат - це словнико­ве визначення слова, а коннотація - це почуття, емоції і асоціації, які зумовлені тим або іншим словом.

У визначенні денотативного і коннатативного значення слова можуть виникнути проблеми, пов'язані з багатозначністю слова. Значення виявляється в контексті. Роботодавцям добре відома ві­дмінність між денотативним і коннотативним значенням слів. Так, просто змінивши назву тієї чи іншої робітничої посади, можна зробити її більш привабливою. Наприклад, замість об'яви, що по­трібна «прислужниця», краще вказати, що шукають «технічного працівника з широким колом обов'язків». Словосполучення «тех­нічний працівник» має більш сприятливе коннотативне звучання. Ставлення людей до секретарської праці теж зміниться, якщо цю професію назвати «секретар-референт» або «помічник директора». Психологи також виявили, що слово «компанія» звучить більш привабливо, ніж слово «корпорація», не зважаючи на те, що кор­порація більша за компанію і працювати на корпорацію вважаєть­ся більш престижним. Важливим є коннотації і для працівників рекламного бізнесу. Для грамотної реклами потрібні слова з силь­ним емоційним звучанням, як позитивним, так і негативним.

Особливості невербальних засобів впливу

Будь-яка комунікація, яка здійснюється без слів, вважається невербальною комунікацією. Наприклад, комунікації, що здійс­нюються різними художніми формами. Все більш стають пошире­ними прості зорові символи. їх можна побачити в найрізноманіт­ніший місцях: в аеропортах, на автотрасах, на промислових підп­риємствах, на упаковках ліків, продуктів. Особливі знаки є для кі­мнат відпочинку, місць для паління, для кафетеріїв і т.п. Інформа­тивним може бути також одяг людини, який повідомляє оточую­чим про настрій, почуття і наміри людини. Наприклад, якщо при­йти на офіційний прийом в тенісних шортах, то це буде демон­страцією певного ставлення до присутніх. Гордовитий погляд, гу­чний голос, владні жести і інтонації, спеціальний одяг і знаки від­мінності - все це засоби з арсеналу міжособистісного впливу. Ма­ючи здатність підсилювати або послаблювати вербальний вплив, всі ці системи допомагають виявити такий суттєвий параметр ко­мунікативного процесу як наміри його учасників.