Методика ПОІР Ч.Осгуда

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
магниевый скраб beletage

Існують також стратегії уникнення конфліктів. Соціа­льний психолог Чарльз Осгуд запропонував спеціальну методи­ку - поступові і обопільні ініціативи з розрядки напруженості

(ПОІР). У відповідності до цієї методикои процес розрядки на­пруженості починається з заяви однієї з конфліктуючих сторін про те, що примирення необхідне для припинення кровопро­лиття і економії ресурсів. Ініціатор примирення об'являє про го­товність піти на деякі поступки. Це дозволяє іншій стороні виявля­ти зустрічну волю до розв'язання конфлікту. Якщо на мирну ініці­ативу вона відповідає ворожістю, то процес переривається. Однак якщо вона робить крок назустріч, то перша сторона вносить наступну компромісну пропозицію.

Угода про заборону ядерного озброєння стала реальністю пі­сля довгих переговорів і взаємних поступок. У період Берлінської кризи на початку 1960-х років радянські і американські танки сто­яли один проти другого. Криза закінчилася, коли американці відве­ли свої танки назад, таким же вчинком відповіли радянські війська. Карибська криза у 1962 році розв'язалася таким же чином.

Незважаючи на те, що стратегія ПОІР була розроблена для застосування в міждержавних стосунках, вона виявилась ефекти­вною і в повсякденній комунікації між людьми. Це підтвердили лабораторні експерименти, зокрема, експерименти в дилемних іграх (іграх з нульовою сумою). Ігри з нульовою сумою - це ігри, в яких сумарний виграш не обов'язково може дорівнювати нулю. У разі співробітництва обидва гравці можуть виграти, а у разі супе­рництва - обидва можуть програти.

У лабораторних дилемних іграх найбільш успішною страте­гією виявилася проста «послуга за послугу», яка починається з за­прошення до співробітництва, а потім повторює останню відпо­відь супротивника. У серії експериментів в університеті Огайо Свенн Ліндскольд і помічники, перевіряючи інші аспекти ПОІР, отримали результати, які підтверджують, що примирні акції, які повторюються, дійсно породжують більше довіри. У разі констру­ктивного підходу конфлікт надає можливості примирення і погли­блення гармонії у стосунках між людьми.

У конфліктних ситуаціях психологи рекомендують ско­ристатись ассертивністю. Асертивність - це здатність люди­ни відстоювати свої права, беручи до уваги права інших. Асе- ртивність не потрібно ототожнювати з агресивністю.

Американський психолог Дойч, обговорюючи асертивність (1993), формулює «троїстий принцип», який полягає в наступ­ному: опинившись у конфліктній ситуації, будьте твердими, чес­ними і дружелюбними. Ваша твердість не дозволить опонентові маніпулювати вами або залякати вас. Ваша чесність не дозволить вам бути втягнутим в аморальну ситуацію, навіть коли вас бу­дуть провокувати на це. Ваша дружелюбність дасть зрозуміти ва­шим опонентам, що ви готові до співробітництва.

Агресивна, звинувачувальна тактика не призводить до розв'язання конфлікту, а, навпаки, заставляє людей захищатись і наполягати на своїй думці. Психологи рекомендують у таких ви­падках використовувати «Я-стверджень» замість «ти- стверджень», тобто говорити про свої особисті переживан­ня, а не про особистісні якості опонента. Наприклад, дитині краще сказати таке: «Мене засмучує те, що ти не хочеш ділитись іграшками з братом», ніж «Жадібний хлопчисько, чому ти ніколи не даєш свої іграшки братові?» Ось деякі поради, які надаються психологам з приводу того, як уникнути деструктивних чвар і сваритися конструктивно.