5.7. Авторитетність як фактор соціального впливу

У результаті досліджень було встановлено, що існує зале­жність між авторитетністю агента впливу і поступливістю суб'єкта впливу. Ця залежність прямо пропорційна авторитету агента. Дослідження умов формування цієї залежності, а також можливих шляхів управління цим процесом є важливим для роз­робки технік і стратегій спілкування.

Ще в XVII сторіччі англійський філософ Френсіс Бекон на­голошував на силі авторитету агента впливу. Він підкреслював, що авторитет джерела інформації так сильно заворожує людей, що во­ни сприймають кожне слово авторитетної особи як істину в остан­ній інстанції, збираючи і заучуючи висловлювання авторитетних персон.

Експерименти С. Мілграма

Виключну силу впливу на людей авторитету підкреслювали Г.Тард, Г.Лебон, З.Фрейд та інші. В 60-х рр. XX ст. американський соціальний психолог Стенлі Мілграм провів серію експериментів, метою яких було визначити, що буде, коли авторитетні накази ро­зійдуться з совістю. Мілграм у своїх експериментах вивчав сут­ність впливу на поведінку і моральні цінності особистості іншої авторитетної особи або групи. В експерименті досліджуваному пропонувалося «вчити» іншу людину, застосовуючи як покарання електричний струм різної сили у випадку «недостатньої» старан­ності. Удар струмом міг бути доведеним до смертельно небезпеч­ної сили. Природно, що ситуація була інсценізованою, але дослі­джуваний цього не знав. Так от, більшість досліджуваних доводила ступінь свого покарання (не звадаючи на галас «жертви учіння») до рівня, на якому об'єкт їх впливу повинен був загинути. Отрима­ні результати С. Мілграм пояснив так: люди, які живуть у суспіль­стві, схильні довірятися тим, хто вважається ними за авторитет, посідає більш високе становище, має більш високий статус, воло­діє більшими знаннями. Ступінь довіри авторитету може простяга­тися аж до нанесення під його впливом непоправної шкоди собі.