1.5. Структура соціально-психологічного впливу Суб'єкт, об'єкт, зміст впливу

Поняття структури соціально-психологічного впливу чітко представлено в теорії комунікації.

Комунікація (від лат. communication - повідомлення, пере­дача) - це передача інформації від однієї системи до іншої через посередництво спеціальних матеріальних носіїв, сигналів. Кому­нікація - необхідна передумова функціонування і розвитку всіх соціальних систем, бо вона забезпечує зв'язок між людьми, ро­бить можливим накопичення і передачу соціального досвіду, ро­зподіл праці і організацію сукупної діяльності, управління, тран­сляцію культури. Зміст і форми комунікації відображають суспі­льні відносини і історичний досвід людей.

У суспільстві комунікація здійснюється між індивідами, групами, організаціями, державами, культурами завдяки знако­вим системам (мовам). Комунікація між людьми відбувається у формі спілкування як обмін цілісними знаковими утвореннями (повідомленнями), в яких відображено знання, думки, ідеї, цінні­сні ставлення, емоційні стани, програми діяльності сторін, що спілкуються. У процесі безпосереднього спілкування між людьми комунікація нерозривно зв'язана з їх психологічною взаємодією і лише в абстракції може розглядатись як самостійна інформаційна форма міжособистісного спілкування.

Інтерес науковців до комунікативних процесів існує зі ста­родавніх часів. Уже Аристотель в «Риториці» відмітив, що будь- яке спілкування передбачає принаймні три елементи: того, хто говорить, повідомлення і того, кому це повідомлення призначено. Повне описання комунікації включає такі фази: докомунікативну, в якій відбувається формування цілей і потреб в обміні інформа­цією і намічаються способи їх реалізації; власне комунікаційну фазу, що включає створення, передачу і прийом повідомлення і післякомунікативну фазу, коли виявляються наслідки (ефекти) комунікації і утворюється зворотний зв'язок.

У теорії комунікації представлено різні структурні моделі комунікації, які по-різному виділяли як елементи комунікації, так і зв'язок між ними. Найбільшого поширення набула лінійна мо­дель комунікації, що була сформульована в 1948 р. американсь­ким соціологом Г.Д. Лассуелом. Ця модель стала основою розг­лядання соціального впливу з точки зору п'яти компонентів: суб'єкта, об'єкта, змісту, засобів та результату.

Суб'єктом соціально-психологічного впливу може бути ін­дивід, група, інформаційний ресурс, засоби масової інформації, ситуація тощо. Суб'єкт організує і реалізує дії, що спрямовують­ся на зміни в об'єкті впливу. Індивід може прагнути зробити пев­не враження на своє оточення. Група може здійснити тиск на сво­їх членів з метою підпорядкування їх груповим нормам. У ситуа­ції розвитку Інтернету суб'єктом впливу може бути певний інфо­рмаційний ресурс, що об'єднує групу користувачів, які можуть стати об'єктом вирішення завдань, які ставляться іншими група­ми користувачів інформаційного простору.

Засоби масової інформації прикладають зусилля для фор­мування своєї аудиторії, яка була б здатна сприймати певні ідеа­ли і цінності. Попадаючи в спеціально організовану обстановку, людина починає відчувати на собі її вплив, схиляючись до певної поведінки.

Об'єктом соціально-психологічного впливу може бути окремий індивід, група, суспільство, на які спрямовано тиск суб'єкта взаємовпливу. У вплив на об'єкт важливо враховувати його специфіку, від якої залежатиме ефективність застосування засобів впливу. Так, у випадку навіювання враховується рівень сугестивності особистості, а у випадку переконуючого впливу - рівень інтелектуальних здібностей і схильність до раціонального обґрунтування.

В організації впливу на групу важливо враховувати такі її особливості, як згуртованість, внутрішню структуру та ін.

Зміст впливу традиційно розуміється як певним чином по­будоване повідомлення, яке має на меті схилити адресата впливу до заданих змін у об'єкта впливу. Кваліфіковане повідомлення передбачає ретельний відбір і структурування інформації, певну послідовність її пред'явлення. Значення змісту впливу стало осо­бливо ретельно пророблятися в останні роки, про що свідчить ви­користання спеціалістів із різних галузей знань в якості експертів з побудови іміджу тощо.

Засоби соціально-психологічного впливу

Засоби соціально-психологічного впливу - це засоби, техно­логічне супроводження, прийоми, завдяки яким досягається зміна системи соціальних установок, уявлень, відносин, поведінки в об'єкта впливу. Дослідники найчастіше виділяють такі психоло­гічні засоби впливу як переконування, навіювання, приклад і на­слідування, психологічне зараження. В.О. Татенко виділяє окре­мо також санкціонування, маніпулювання, типологію [17-18,96].

Переконування

Переконування розуміється як вплив на свідомість особис­тості через звернення до її власного критичного судження. У пе­реконуючому вплив мають місце відбір, логічне упорядкування фактів і висновків відповідно до поставленого завдання. «Соціа­льно-психологічний механізм переконування передбачає, з о