Висновки : Психологія соціального впливу : B-ko.com : Книги для студентів

Висновки

1. Людина не існує на самоті, її життєдіяльність відбувається в групах. Вступаючи у взаємовідносини з іншими, люди задо­вольняють численні свої потреби, які є настільки глибинни­ми, що можна навіть стверджувати, що у людини є вродже­на потреба належати до соціальної групи. Належність люди­ни до групи - це щось більше, ніж одночасна присутність або діяльність людей в одному місці. Група - це такий на- діндивідуальний феномен, який є фактором впливу на інди­відів, що її утворюють. І цей вплив відбувається незалежно від того, хочуть цього її члени чи ні.

Отже, постає важливе питання: яким чином це відбува­ється і з якими наслідками? Для відповіді на це запитання важливо знати соціально-психологічні характеристики соці­альної групи як надіндивідуального феномена, який, існую­чи над її членами, здійснює на них вплив. Для цього потріб­но також знати місце індивіда в групі в якості її члена, яке визначає особливості його поведінки як члена групи. Саме ці питання досліджуються в соціальній психології.

2. Важливою соціально-психологічною характеристикою місця людини в групі є її статус. Це поняття застосовується до визна­чення психологічної величини, яка має відношення до стано­вища людини в різних структурних утворюваннях групи.

Кожна людина розкривається в групі через властиві їй якості і особливості, які вона змогла задіяти у здійсненні взаємовідносин. Через сприйняття цих якостей інші учасни­ки створюють образ даного члена групи, на основі якого да­лі визначають свою власну поведінку по відношенню до нього. Сам член групи, сприймаючи особливості ставлення до себе, створює власний образ «Я» в групі. У результаті він реалізує поведінку, яка надає йому певне місце, становище в групі.

3. Важливою характеристикою місця індивіда в групі, яка здійснює вплив на її членів, є соціальна роль.

Група через систему експектацій (очікуваних зразків по­ведінки), які відповідають кожній ролі, певним чином конт­ролює діяльність своїх членів. Від кожної ролі очікується виконання певних функцій.

У більшості груп існують чітко визначені ролі. Якщо но­рми описують, як потрібно поводитися всім членам суспіль­ства, то ролі - це правила, яким повинні відповідати люди, що обіймають в групі певні статусні позиції.

Як і норми, ролі мають велике значення для життєдіяль­ності людей, бо завдяки їм люди знають, чого можна очіку­вати один від одного. Коли члени групи слідують ряду кон­кретних, ясно окреслених ролей, вони успішно діють. Інди­від, «зростаючись» зі своєю роллю, виконуючи певні функ­ції, повторюючи певні поведінкові схеми, може змінити свої особистісні особливості, що ми часто спостерігаємо, коли говоримо про різні професійні деформації. Отже, соціальна роль має сильний вплив на особистість.

4. Особливий вплив на особистість здійснює мала група, кіль­кісний склад якої дозволяє здійснення міжособистісних кон­тактів. На основі особистих контактів між членами групи виникає мережа емоційно-психологічних відносин, створю­ється певне емоційне поле, яке стає могутнім фактором впливу на індивідів. Це емоційне поле включає сукупність моральних норм і цінностей, якими керуються члени групи у своєму ставленні до справи, що їх об'єднує, а також до членів групи. Цей емоційний характер малої групи визнача­ється як соціально-психологічний клімат групи і характери­зує емоційний настрій, який переважає в групі.

Емоційні стосунки в малій групі є важливим фактором впливу на членів групи, зумовлюючи їх поведінку, форму­вання свідомості, впливаючи на весь процес соціалізації особистості.

Значення емоційного поля малої групи для особистості особливо виявляється в первинних, референтних групах та неформальних об'єднаннях.

Первинні групи - це такі групи, в яких індивід отримує перший досвід соціальної єдності. Вони характеризуються інтимними, особистісними, неформальними відносинами, безпосереднім спілкуванням, сталістю і нечисленністю. Вторинні групи - це сукупність людей, які опосередковано зв'язані загальною діяльністю. Вони утворюють соціальну структуру суспільства, в яку особистість втягнена лише час­тково як носій певної функції.

Формальні групи - це вид малих груп, поведінка і ста­новище окремих членів яких строго регламентується офі­ційними правилами організації і соціальними інститутами. Неформальні групи - це вид малих груп, який виникає на основі міжособистісних відносин, загальних інтересів, взає­мних симпатій / антипатій.

Референтні групи - це такі об'єднання, які є для інди­віда еталоном у оцінці їх власного соціального становища, дій, поглядів і т.ін. Групи членства - це групи, норми і цін­ності яких не засвоюються індивідами, хоча вони є членами цих груп.

5. Завдяки експериментальним дослідженням Е. Мейо і його «Хоторнським експериментам» дослідники вперше виявили вплив на члена групи таких соціально-психологічних фак­торів як міжособистісні відносини, психологічний клімат групи, неформальна сторона відносин у керівництві, групові норми і правила.

6. Феномен групового тиску в соціальній психології отримав назву конформізму. Конформізм полягає не просто в тому, що індивід діє так само, як всі, але в тому, що він піддається впливові загальної дії, тобто він поводиться так, як це було б, коли б він був наодинці.

У соціальній психології виділяється два види впливу групи на індивіда: нормативний і інформаційний. Інформа­ційний вплив здійснюється в ситуації, коли людина прагне отримати деяку інформацію, нестачу якої вона відчуває для створення особистої стратегії поведінки. Коли потреба в та­кій інформації стає особливо гострою, поведінка інших буде цінним джерелом інформації.

Нормативний вплив - це вплив на особистість соціаль­них (групових) норм в ситуації, коли вона змушена підпо­рядковуватись цим нормам, щоб бути прийнятою, а не від­кинутою суспільством (групою).

Американськими соціальними психологами було здій­снено ряд експериментів, у яких вивчались особливості і за­кономірності конформізму. Експерименти М. Шерифа, С. Аша і С. Мілграма вважаються класичними. Існують чи­сельні модифікації методик проведення цих експериментів, проте суть їх залишається незмінною - це метод «підставної групи».

7. Теорія соціального поштовху досліджує характеристики групи і умови, за яких люди найбільше схильні підпорядко­вуватись нормативному соціальному впливу. Згідно з цією теорією, імовірності того, що індивід стане звертати увагу на нормативний вплив, що виходить від інших людей, зале­жить від трьох факторів:

- сили групи, тобто того, наскільки важливою для індивіда є дана група людей;

- безпосереднього впливу, тобто того, як близько у часі і просторі розташована до індивіда група, яка намагається впливати на нього;

- чисельність, тобто кількість людей, що входять в дану групу.

8. Соціальний вплив на індивіда може здійснюватися не тільки більшістю членів групи, але й меншістю. Вплив меншості розглядається в соціальній психології як інформаційний тиск, тобто як такий вибір члена групи, що здійснюється на основі інформації, яку він отримує не від більшості, а від меншості членів групи. Чисельна меншість фактично може бути «більшістю», якщо вона здатна нав'язати свої оцінки, думки, уявлення іншим членам групи.

У соціальній психології досліджуються умови, за яких меншість впливає на групу. Цими умовами є:

- послідовність у відстоюванні позиції;

- упевненість в собі і в своїй позиції;

- наявність «відступників» з боку більшості.

9. Важливою стороною проблеми формування і розвитку ма­лої групи є проблема групової згуртованості. Групова згур­тованість - це процес формування особливого типу зв'язків у групі, що дозволяють зовнішньо задану структуру перет­ворити в психологічну спільноту, в системний психологіч­ний організм, який функціонує за своїми особливими зако­нами.

Підходи до дослідження згуртованості у вітчизняній соці­альній психології спираються на ідею про те, що головним інтегратором групи є сумісна діяльність її членів. Цей підхід найліпше представлено в «теорії діяльнісного опосередку­вання міжособистісних стосунків» О.В. Петровського.

10. Мала група, яка розглядається як вищий рівень розвитку групи, що характеризується високою згуртованістю, єдністю ціннісно-нормативної орієнтації, глибокою ідентифікацією і відповідальністю за результати сумісної групової діяльності визначається поняттям «колектив».

11. Процеси інтеграції групи пов'язано з феноменом лідерства. Поняття «лідерство» пов'язано з поняттям «керівництво». На відміну від лідерства керівник колективу завжди висту­пає посередником соціального контролю і адміністративно- державної влади. Лідер - це член групи, що добровільно приймає на себе значно більшу міру відповідальності у до­сягненні групових цілей, ніж того вимагають формальні приписи або загальноприйняті норми.

У соціальній психології існує декілька точок зору на при­роду і сутність лідерства. Одна з них - «теорія рис» - обґрун­товує висунення лідерів їх особистішими якостями. Інша - «ситуаційна теорія» - обґрунтовує ініціативну поведінку осо­бистості потребами соціальної ситуації, що склалася.

Активне дослідження проблеми лідерства розпочалося після відомих експериментів К. Левіна, який вивчав «стиль керівництва» - систему прийомів впливу лідера на групу. К. Левін виділив такі стилі лідерства: авторитарний, демок­ратичний і анархічний (ліберальний). Ця типологія стилів лідерства у вітчизняній соціальній психології є найбільш поширеною.

12. З проблемою лідерства і керівництва тісно пов'язано про­цес прийняття групою рішення. Теоретичною стороною проблеми групового рішення є питання порівняльної цінно­сті групових і індивідуальних рішень. У дослідженні цього питання тривалий час панувала традиція розглядати групове рішення як таке, що приймається в результаті усереднення індивідуальних думок і суджень її членів. Цей процес усе­реднення групових рішень було названо процесом нормалі­зації групи. Подальше дослідження цього процесу виявило цікаві феномени, які засвідчили, що групове рішення не мо­жна трактувати так спрощено. В 70-х рр. ХХ ст. було описа­но феномен, який отримав назву «групомислення».