7.1. Натовп як форма масової поведінки людей

Серед масових форм поведінки найчастіше виділяють на­товп, масу, публіку, аудиторію та ін.

На перший погляд ці об'єднання схожі на звичні спільноти індивідів, однак вони демонструють форми поведінки, що відрі­зняються від власне групових форм і відрізняються іншою при­родою, ніж уже описані наукою звичні групи.

По-перше, вони виникають немовби випадково, несподіва­но з того чи іншого приводу.

По-друге, їх характеризує чітко виражена тимчасовість іс­нування.

А головне - вони являють собою такі чисельності індиві­дів, що відносяться до самих різних типів і видів традиційно ви­ділених груп. Таким є, наприклад, натовп людей, що зібрався десь на вулиці або в якому-небудь приміщенні. Бурхливі соціа­льні, економічні, політичні, культурні процеси, що відбуваються в сьогоденні, приносять все більше нових прикладів виникнення і існування «некласичних» спільнот: натовпу, публіки або ауди­торії масового видовища.

Передумови масовизації суспільства

Вихідною передумовою і одночасно основною базою ма- совизації, яка розпочалася з появою капіталізму, є певний рівень розвитку економіки. Крупне капіталістичне виробництво являє собою типовий приклад власне масового виробництва. Розпоча­вшись у сфері економіки, масовизація на базі розвитку машин­ної техніки, особливо новітніх її форм, пов'язаних із сучасним етапом розвитку суспільства, розповсюджується на всі інші сфери суспільства: науку, мистецтво, виробництво різного роду послуг, управління, споживання, побут, спілкування між людь­ми. Каталізаторами цих процесів стають форми масової культу­ри, стандарти духовного життя, що пов'язані з виникненням і функціонуванням у суспільстві різних видів масової інформації. Потреба у масовій інформації з боку різного роду масовізованої діяльності потребує різних засобів її виробництва і розповсю­дження: сучасну пресу, радіо, телебачення, кінематограф тощо. Не знаючи ніяких меж своєї дії - ні демографічних і соціальних, ні національних і державних, ці засоби не тільки «обслугову­ють» масові процеси, але й самі породжують, причому в глоба­льних масштабах - нові види масової діяльності, що пов'язані зі специфічними механізмами масової комунікації, з багатоманіт­ними способами оперування масовою інформацією. Процеси масовизації, подальше розгортаючись, знаходять своє виражен­ня в суттєвому збільшенні розмірів спільностей людей, які здій­снюють одну й ту ж саму діяльність. Інший важливий факт що­до розширення і поглиблення масовизації - це якісне підсилення неординарності складу спільнот, що беруть участь у різних ма­сових процесах. Воно зумовлене вже самим кількісним зростан­ням цих спільнот, особливо виходом процесів масовизації за межі власне виробничої діяльності.

Зростаюча гетерогенність складу учасників масових про­цесів стає особливо відчутною, коли масовизація вторгається у сфери споживання, дозвілля, суспільно-політичної діяльності. Як відмічає відомий зарубіжний дослідник феномена маси Г.Блумер, кінозал збирає під одним дахом багато різних індиві­дів, а біля екранів телевізора «поряд» опиняються дуже несхожі один на одного у всіх відношеннях люди.

Відповідно розширюється і сфера міжособистісних відно­син, множиться кількість контактів, в які вступають один з од­ним індивіди, що належать до одних і тих самих, а також до різ­них спільнот. Отже, сучасні процеси масовизації, що в першу чергу пов'язані з урбанізацією і розвитком mass media, зумов­люють виникнення і функціонування в сучасних суспільствах великої кількості нових утворень - як різного роду формальних і неформальних груп, так і особливо, багаточисельних «некла- сичних» масових спільностей, які складаються з великої кілько­сті людей.

Отже, сьогодні можна говорити про глобалізацію мас, про створення маси світового масштабу. Перш за все, це створення наднаціональних спільнот з гігантськими ядрами міст і ринками мільйонів людей, яких спонукають жити і споживати однотип­но. Це також розширення електронних і телевізійних мереж, які, з одного боку, зв'язують людей між собою, а з другого, прони­кають в самі надра приватного життя кожної людини. Нарешті, це політика у відношенні цих величезних співтовариств, успіх яких тепер залежить від систем мультимедіа ще більше, ніж ра­ніше. Бурхливий розвиток систем мультимедіа ще більше прис­корить процеси масовізації суспільства.

Основні характеристики масових форм поведінки

Б.Грушин називає такі загальні ознаки масових явищ:

• статистичний характер спільноти, який виражається в тім, що дана спільнота, збігаючись із чисельністю її дис­кретних «одиниць», складає самостійне, цілісне утворен­ня, яке відрізняється за своїми закономірностями і влас­тивостями від елементів, що її складають;

• стохастична (імовірна) природа спільноти, яка знаходить вираження у тому, що «входження» індивідів у дану спі­льноту є «випадковим», неупорядкованим, здійснюється за формулою «може бути, а може й не бути», розмитими межами, невизначеним кількісним і якісним складом;