8.2. Продуктивність праці і методи її виміру

Як зазначалося вище, у зарубіжній практиці викори-стовується показник продуктивності загальний, який характе-ризується співвідношенням обсягу продукції та відповіднихзатрат праці, матеріалів, устаткування, енергії, а також сумар-них затрат ресурсів. Оскільки мова йде про співвідношенняміж обсягом продукції і затратами ресурсів різних видів, доці-льно використовувати термін «продуктивність ресурсів» (пра-ці, землі та ін.).

(8.9)

де Р — продуктивність;

Q — обсяг продукції (послуг) за певний період часу в натура-льному, вартісному або іншому вимірах;

1 — витрати ресурсів, що відповідають даному обсягу продук-ції.

Наприклад, для визначення продуктивності за видами ресур-сів використовуються формули типу:

(8.10)(8.11)

Pt = Q/T,Pk = Q/K,

де Pt — продуктивність праці;

Pk — продуктивність капіталу;

T — затрати робочого часу;

K — затрати капіталу (обсяг інвестицій).

Отже, поряд із продуктивністю праці можна говорити пропродуктивність матеріалів, енергії, запасів обладнання і т.д., а та-кож загальної продуктивності, що характеризує ефективність ви-користання всіх залучених до виробництва ресурсів. Звідси, під-вищення продуктивності праці на підприємстві виражається в:

зниженні трудомісткості;

зниженні затрат зарплати на 1 грн продукції;

— зниженні частки витрат на зарплату в собівартості продукції;

підвищенні якості продукції;

зниженні часу виробництва і обсягу;

збільшенні маси і норми прибутку.

Принциповим питанням є вибір вимірника обсягу продукції,що випускається. Відомі такі з них:

Натуральні.

Умовно натуральні (середньозважені за трудомісткістю).

Трудові (через показник трудомісткості продукції).

Вартісні. Вони порівнюються відповідно до різних видівпродукції, робіт, послуг. Вони дозволяють зіставляти продуктив-ність праці на різних рівнях управління (від робітника до народ-ного господарства).

Щоб виключити вплив ціноутворюючих факторів на мікрорі-вні використовуються порівнянні (базові) ціни, середньозваженіціни певного періоду.

На мікрорівні використовується показник дефлятора ВВП (за-гальний індекс зміни цін).

Звичайно розрахунок валового випуску включає вартість то-варної (готової до реалізації продукції за цінами реалізації за мі-нусом непрямих податків ПДВ, акцизів, митних зборів та ін.),усього виробленого для власних потреб і капітального будівниц-тва, а також продукції і напівфабрикатів на складах по собіварто-сті продукції.

Товарна продукція (у зарубіжній практиці — валова кінцевапродукція) — це вартість готової продукції до реалізації в цінахреалізації.

Реалізована продукція — відрізняється від товарної на сумупідготовленої до реалізації, але не реалізованої продукції.

Чиста продукція:

а)         у вітчизняному трактуванні — товарна продукція за винят-ком матеріальних витрат і амо