5. Ефективність суспільноговиробництва та її визначення : Економічна теорія : B-ko.com : Книги для студентів

5. Ефективність суспільноговиробництва та її визначення

Найважливішим якісним показником суспільного виробництва єйого ефективність. Ефект — це результат виробництва. Ефектив-ність — це різниця між результатами і витратами.

У масштабі народного господарства ефективність суспільноговиробництва вимірюється відношенням розмірів створеного за пев-ний період часу національного доходу до витрат суспільної праці; умасштабі галузі, об'єднання, підприємства — відношення величиничистої продукції до витрат суспільної праці в кожній з цих ланокнародного господарства.

Ефективність суспільного виробництва у динаміці означаєефективність суспільного відтворення. Ефективність виробниц-тва — відносний показник, що характеризує результативністьвиробництва у співставленні з використаними виробничими ресу-рсами, їх витратами. Загальний вираз цього співвідношення маєтакий вигляд:

Ефект виробництва (продукт)

Ефективність виробництва =           :           .

Витрати ресурсів

Американські економісти Макконелл і Брю так визначаютьефективність виробництва: «Економічна ефективність характеризуєзв'язок між кількістю одиниць рідкісних ресурсів, які застосову-ються у процесі виробництва, і отриманою в результаті кількістюякогось потрібного продукту»[20].

Більша кількість продукту, отримана від даного обсягу витрат,означає зростання ефективності. Менший обсяг продукту за тих жевитрат вказує на зниження ефективності.

При цьому слід виявити зв'язок економічної та соціально-економічної ефективності виробництва, адже повна характеристи-ка ефективності пов'язана не лише з врахуванням витрат на вироб-ництво продукту (економічна ефективність), але й з рівнем задово-лення суспільних потреб (соціально-економічна ефективність). Міжними існує тісна взаємозалежність: чим раціональніше використо-вуються виробничі ресурси, тим повніше задовольняються соціаль-ні потреби.

Ефективність суспільного виробництва — складна і багатопла-нова категорія, її окремі аспекти вимірюють за допомогою конкре-тніших показників. Виділимо серед них такі:

Продуктивність праці (Ппр) виражає відношення величинипродукту (П) до затрат живої праці (P)

Ппр = П

Продуктивність праці — це показник ефективності робочої силиу процесі створення матеріальних благ і послуг. Зворотний показ-ник — трудомісткість продукту (—), який показує, скільки потрі-бно укласти праці.

Ефективність же матеріально-речових факторів виражається та-кими показниками як фондовіддача і матеріаловіддача.

Фондовіддача — це відношення вартості продукту до основ-них виробничих фондів (П). Зворотним показником фондовіддачі

Ф

є фондомісткість продукту (П), який показує, скільки потрібно

Ф

обладнання, станків тощо.

Фондовіддача виражає ефективність використання засобів пра-ці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на оди-ницю основних виробничих фондів.

Матеріаловіддача — це відношення вартості продукту до ма-теріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на

....        ., П

одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці (—).

М

Зворотний показник — матеріаломісткість (—), який пока-

М

зує, скільки потрібно сировини, де

П — обсяг продукту (ВВП чи ВНП);

Р — кількість праці (кількість зайнятих у виробництві продукту);

Ф — основні виробничі фонди;

М — предмети праці.

Отже, показник трудомісткості продукту протилежний показни-ку продуктивності праці, показник фондомісткості — показникуфондовіддачі, показник матеріаломісткості — показнику матеріа-ловіддачі. Основними показниками є продуктивність праці, фондо-віддача і матеріаловіддача.

Економічну ефективність необхідно розглядати як раціональнеі продуктивне використання усіх виробничих ресурсів (матеріаль-но-речового і особистого факторів), а не лише якогось одного зних. Серед чинників (факторів), що підвищують рівень економічноїефективності, слід виділити такі:

підвищення технічного рівня виробництва, впровадження унього досягнень науково-технічного прогресу;

зростання рівня організації виробництва шляхом поглиблен-ня його спеціалізації, кооперації і концентрації;

удосконалення рівня управління виробництвом, організаціїта оплати праці;

поліпшення використання основних фондів і виробничих по-тужностей (економічного потенціалу суспільства);

скорочення строків введення в дію нових виробництв, будів-ництва виробничих об'єктів;

зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва;зростання продуктивності праці, фондо- і матеріаловіддачі;

структурна перебудова економіки;

раціональне використання і відтворення природних ресурсів;

застосування більш ефективних економічних механізмів (зо-крема перехід до ринкових форм господарювання) тощо.

Оскільки кінцевою метою суспільного виробництва є задово-лення потреб окремого індивіда, трудових колективів, соціальнихверств тощо і сукупних потреб суспільства, то ефективність суспі-льного виробництва слід розглядати як соціально-економічну ефе-ктивність.

При визначенні соціально-економічної ефективності врахову-ються додаткові показники: виробництво суспільного продукту(ВВП, ВНП чи національного доходу) на душу населення, відповід-ність реального споживання науково обґрунтованим нормам, рівеньзадоволення платоспроможного попиту населення тощо, а такожтакі соціальні характеристики як середня тривалість життя, рівеньосвіченості, кількість вільного часу тощо. Усі вони характеризуютьдобробут населення країни, що є вищим критерієм (критерій —ознака, на підставі якої здійснюється оцінка якогось явища) макро-економічної ефективності.

Мікроекономічна ефективність (на рівні підприємства) своїмпоказником має рентабельність виробництва (співвідношенняприбутку і витрат, тобто норма прибутку), яка розглядалася у главі«Виробництво і фірма. Підприємницька діяльність».

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТОК

Економічне зростання — це найважливіша макроекономічна ка-тегорія, яка є показником не лише абсолютного збільшення обсягівсуспільного виробництва, але і здатності економічної системи за-довольняти зростаючі потреби, підвищувати якість життя. Саметому економічне зростання включається до числа основних цілейсуспільства поряд з економічною свободою, економічною ефектив-ністю тощо.