2. Вимір економічного зростання : Економічна теорія : B-ko.com : Книги для студентів

2. Вимір економічного зростання

Для виміру економічного зростання застосовують систему пока-зників, які дають можливість виявити й проаналізувати результати-вність виробництва на макрорівні. Процес виробництва і його ре-зультати не є сталими, а навпаки — знаходяться у стані динамічнихкількісних і якісних змін, що включають обмін, розподіл, спожи-вання, нагромадження, інвестиції, попит і пропозицію тощо.

Зміна економічних характеристик (параметрів) в елементах еко-номіки внаслідок їх взаємодії називають економічною динамікою.Економічна динаміка — це розвиток економіки, у ході якого змі-нюються кількісні і якісні характеристики економічних явищ і про-цесів, обсяг суспільного продукту.

Для характеристики економічної динаміки застосовують дина-мічні ряди - це ряди статистичних показників, що характеризуютьрозвиток суспільних явищ у часі. Вирізняють динамічні ряди абсо-лютних, відносних і середніх величин. Динамічні ряди абсолютнихвеличин поділяють на інтервальні і моментні.

Інтервальні ряди характеризують стан явищ за певні відтинкичасу (наприклад, виробництво продукції за рік чи місяць), тобто цечисловий ряд динаміки, рівні якого характеризують зміну величинипевного параметра через рівні проміжки часу. Середню з інтерва-льного ряду визначають як середню арифметичну просту. Інтерва-льний ряд подано у таблиці.

Період (роки)

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Рівні

(ВНП, млрд.у.о.)

630,0

635,0

638,0

639,7

639,2

620,8

Моментні ряди характеризують стан явища на будь-який пев-ний момент часу (наприклад, наявність верстатів в цеху на початоккожного місяця). Середній рівень моментного ряду з однаковимивідрізками між часовими датами визначають як середню хроноло-гічну. Інтервальний ряд можна відобразити у таблиці.

Період (роки)

2000

2001

2003

2008

Період

Рівні (ВНП, млрд. у.о.)

600,0

610,2

612,0

590,3

Серед кількісних засобів аналітичного дослідження значногопоширення набуло використання середніх та відносних величин.

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні,середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, се-редні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючоїхарактеристики масових однорідних показників у правовій статис-тиці. Через середню величину характеризують загальний рівеньознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань.Обов'язковою умовою для використання способу середніх величинє якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.

Під час обчислення середніх величин необхідно враховувати,що вони поділяються залежно від поставлених цілей на дві групи:

прості середні, обчислені без урахування значущості кожно-го елемента в загальній сукупності;

зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) дослі-джуваних.

Відносними величинами називають величини, що виражають кіль-кісні відношення між соціально-економічними явищами. їх отриму-ють діленням однієї величини елементів. Якщо використовуються ди-намічні ряди відносних величин, тоді рівень параметрів вимірюється увідсотках чи коефіцієнтах. Відносні величини, мають переваги передвеличинами абсолютними. Останні служать, як правило, для розраху-нку відносних величин, за допомогою яких можна проаналізувати рі-вень виконання планових завдань або нормативів, динаміку явищ, щорозвиваються, структурні зміни, зробити коефіцієнтний аналіз. Відно-сні величини є відношенням двох абсолютних величин.

Величина, з якою порівнюють називається базисною величи-ною, а та, що порівнюється, — звітною. Відносна величина пока-зує, у скільки разів порівнювана величина більша за базисну абояку частку другої становить перша. За допомогою відносних вели-чин виражаються численні факти суспільного життя. За формоювідносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.

Коефіцієнти використовують для зіставлення двох взає-мозв'язаних показників, один з яких беруть за одиницю.

Відсотки є необхідними для характеристики співвідношеннявеличин, одну з яких беруть за 100. Відсотки можуть бути викорис-тані для розрахунку структури випуску продукції, структури акти-вів, пасивів, характеристики виконання плану тощо.

Індекси використовуються для вивчення показників у динаміці. Ро-зрізняють базисні та ланцюгові індекси. У розрахунку базисних індек-сів перший (базисний) показник динамічного ряду береться за 100%, анаступні величини розраховуються у відсотковому співвідношенні добазисного. У розрахунку ланцюгових індексів кожний показник дина-мічного ряду зіставляється не з базисним, а з попереднім роком.

Для аналізу динаміки виробленого продукту застосовують такіпоказники:

абсолютний приріст;

темп зростання;

темп приросту;

середньорічний темпи зростання й приросту.

Абсолютний приріст продукту показує, на яку величину даний

обсяг (обсяг звітного, або поточного періоду) суспільного продукту(П1) більший (менший) від обсягу продукту базисного періоду (П0):

Абсолютний приріст продукту = П1 - П0.

Темп зростання показує, у скільки разів (чи на скільки відсот-ків) обсяг продукту поточного (звітного) періоду більший (мен-ший) від обсягу базисного періоду (року, місяця, п'ятиріччя тощо):

т = П-.

зр. П

110

Темп приросту показує, на скільки разів чи відсотків зростає про-дукт за період, що розглядається. Він розраховується за формулою:

T = П - П

пр. П

Тзр = K1 • K2 • K3 •...• Kn

ічні темпи зростання,річні темпи економічного зростання,

Середньорічний темп зростання застосовують для аналізу ди-намічного ряду за декілька років. Він обчислюється як середньо ге-ометричне добутків коефіцієнтів темпів зростання:

де T — середньорічні темпи зростання,

кзр_ - -

- період (кілька років), за який ведеться розрахунок.

Так само розраховується показник середньорічних темпів при-росту, лише у формулі коефіцієнти зростання замінюються коефі-цієнтами приросту.

Цей метод лежить в основі визначення економічного тренду.Суть якого полягає у визначенні довготривалої динаміки економіч-ного розвитку (на 10 і більше років). Тому що протягом тривалогоперіоду, як правило, відбувається зміни економічного розвитку, на-приклад, спад змінюється зростанням і навпаки.

Економічний тренд математично виражається через середньорі-чні темпи зростання і приросту на основі середньогеометричної заформулою:

Т = niТ1 •Т2 • Т3 •...• Тп .

Темпи зростання і приросту розраховується як коефіцієнт (щободержати його у відсотках, слід результат помножити на 100). Як-що темп зростання більший одиниці (100%), то відбувається зрос-тання, якщо дорівнює одиниці (100%) — продукт не зростає, а як-що менший від одиниці (100%), то відбудеться економічний спад.Темп приросту при економічному зростанні має плюсове значення,при скороченні обсягу виробництва — мінусове значення.

Для характеристики економічного зростання застосовують та-кож індексний метод. Під індексом розуміють середнє відносне чи-сло, що характеризує загальні зміни в сукупностях різноманітнихелементів. Економічні індекси — це відносні величини, які харак-теризують зміну рівня показників, що розглядаються. Широке за-стосування індексів обумовлено тим, що багато з економічних па-раметрів (особливо грошові) є агрегатами різнорідних елементів.Індексний метод дає можливість аналізувати динаміку не лише не-однорідних сукупостей, але й окремих їх елементів. Розрізняютьагрегатні і індивідуальні індекси.

Агрегатні індекси застосовують для визначення динаміки спів-мірних і неспівмірних величин і можуть поєднувати кількість і ці-ну, які є найважливішими факторами динаміки продукту. Будь-який показник суспільного продукту можна відобразити я суму до-бутків і ціни кожного окремого продукту:

п = q1P1+q2P2+q3P3+...+qnPn = IqnPn,де q — кількість кожного виду продукту:р — ціна одиниці цього виду продукту:n — кількість видів продукту;X — сума;

q1P1 — вартість першого виду продукту;

q2P2 — вартість другого виду продукту і т.д. Кожен вид продук-ту — це окремий продукт (автомобілі, холодильники, пральні ма-шини, сигарети, хліб тощо).

Індивідуальний індекс показує динаміку якогось одного показ-ника:

1 - Ч-,

Ч0

де і — індивідуальний індекс;q1- кількість у звітному періоді;q0 — кількість у базовому періоді.

Темп зростання ВВП/ВНП не завжди свідчить про збільшення фі-зичного обсягу продукту тому що, як правило, цей показник зростає зарахунок інфляції (роздування цін), оскільки обсяг продукту неможли-во обчислити інакше, як через вартісний вираз, тобто через ціни. Томунерідко буває ситуація, коли вартісний обсяг національного продуктузростає, а його фізичний обсяг зменшується. Це ситуація, коли цінизростають, а виробництво товарів і послуг зменшується.

Індекс цін застосовується для виміру інфляції. Він дає можли-вість обчислити обсяг реального суспільного продукту, який не за-лежить від зміни цін. Якщо обчислювати ВВП/ВНП у поточних ці-нах (у цінах поточного періоду), то визначимо номінальнийнаціональний продукт, а коли розрахувати його у сталих базовихцінах, то одержимо реальний національний продукт.

Реальний національний продукт — це скоректований із враху-ванням інфляції номінальний національний продукт.

Отже, дійсну величину реального суспільного продукту заважаєоцінити інфляція. Щоб позбавитись від її впливу і знайти обсяг ре-ального продукту, слід обсяг номінального продукту поділити наіндекс цін відповідного періоду:

внир — ВНК,

. р ^де ВНПр — реальний національний продукт;

ВНПн — номінальний національний продукт;

Ір — індекс цін.

Індекс цін, який зменшує номінальний продукт до величини ре-ального, назвали дефлятором національного продукту. Індекс цін,у зв'язку з цим, називають дефлятором національного продукту(дефлятор — зменшувач).

Розрізняють індекси базисні і ланцюгові. Базисні індекси пока-зують відношення до базового періоду (усі попередні індекси булибазисними). Ланцюгові індекси дають відношення до попередньогоперіоду. Ланцюговий індекс це результат послідовного множеннязначень місячних індексів.

В макроекономіці застосовують індекси Пааше і індекси Лас-пейреса. Перші виключають (елімінують) певні ознаки поточного(звітного) періоду, а другі — базисного. Це дозволяє визначити, якрізні агрегатні економічні параметри змінюються у часі.

Індекс Пааше має такий вигляд:

— X ЧпРп1 рр х-1 'X ЧпР0

Базисний індекс цін Ласпейраса такий:

І — X Ч0 Рп1 рр V    '

X Ч0 Р0

Ці індекси показують зміну у часі при виключені (елімінуванні)впливу фізичного обсягу продукту, але індекс Пааше показує змінуцін за рухом часу, а індекс Ласпейреса — у ретроспективі (у мину-лому). Недоліки цих індексів частково усуває індекс цін Фішера,усереднюючи їх значення. (Більш докладно ці питання розгляда-ються у навчальному курсі «статистика»).