1. Рівноважне функціонування національної економіки.Поняття рівноваги

магниевый скраб beletage

Макроекономічна рівновага є центральною проблемою націона-льної економіки і ключовою категорією економічної теорії та еко-номічної політики. Вона характеризує збалансованість і пропорцій-ність економічних процесів: виробництва і споживання, пропозиціїі попиту, виробничих затрат і результатів, матеріально-речових іфінансових потоків. Рівновага відображає той вибір, який влашто-вує усіх у суспільстві.

На рівні мікроекономіки проблема рівноваги розглядалася сто-совно окремого ринку. Тоді мова йшла про часткову рівновагу,тобто про рівновагу на окремо взятому ринку товарів і послуг, фак-торів виробництва тощо.

Однак в реальному житті економіка кожної країни являє собоюсукупність ринків окремих товарів, поєднаних складною системоювзаємозв'язків. Це пояснюється тим, що всі виробники одночасно єспоживачами, а усі товари або прямо, або опосередковано пов'язаніодин з одним як складові сукупної товарної маси у вигляді взаємо-замінюваних чи взаємодоповнюваних товарів.

Загальною рівновагою називають рівноважний стан усієї ринко-вої системи, під якою розуміється встановлення рівності попиту іпропозиції на усіх взаємопов'язаних ринках.

Загальна рівновага на відміну від часткової досягається набага-то важче і рідше. На ринку кінцевих товарів і послуг рівновага будеозначати, що виробники максимізують доходи, а споживачі отри-мують максимум корисності від продукції, яку вони купують. Рів-новага на ринку факторів виробництва показує, що усі виробничіресурси, які надійшли до нього, знайшли свого покупця, а гранич-ний дохід власників ресурсів, що формує попит, дорівнює гранич-ному продукту кожного ресурсу, який формує пропозицію. Рівно-вага на грошовому ринку характеризує ситуацію, коли кількістьпередбачуваних грошових засобів дорівнює кількості грошей, якібажають мати у себе населення і підприємці. Рівновага системи(або загальна рівновага) не зводиться лише до ринкової рівновагитому, що ринкові фактори не слід відокремлювати від виробничих(диспропорції, порушення у сфері виробництва ведуть до нерівно-важності на ринках); економічну систему тільки у теорії можна ро-зглядати ізольовано. У реальній дійсності поряд з ринковими впли-вами економіка відчуває вплив інших, неринкових факторів:політичних, соціальних, демографічних. Суттєвий вплив здійсню-ють методи державного регулювання, які не є чисто ринковими.

Виходячи із зазначеного, можна виділити найбільш важливіумови загальної рівноваги в економіці:

1. Рівновага передбачає відповідність суспільних цілей та еконо-мічних можливостей. Цілі і пріоритети суспільного розвитку змі-нюються, змінюються і потреби в ресурсах а, отже, проходять змі-ни у пропорціях, виникає необхідність у забезпеченні новогорівноважного стану. Наприклад, свого роду «пауза», яка виникла напевному етапі в економічному зростанні Німеччини (зниження те-мпів економічного розвитку, дефіцит, безробіття, зниження рівняжиття), була пов'язана з необхідністю «перетравити» процесиоб'єднання. Колишня НДР виробляла лише 7 % загально німецько-го ВВП. На перебудову її економіки і подолання диспропорцій, яківиникли, довелося виділяти значні ресурси. Переорієнтація і перег-ляд пріоритетів — а значить і умов рівноваги проходять час від ча-су в інших країнах, в яких відбуваються зміни політичної ситуації,стихійні катаклізми, реформи тощо.

Економічна рівновага передбачає такий стан господарства,коли використовуються усі економічні ресурси країни. Звичайно,повинні зберігатися резерви потужностей і нормальний рівень за-йнятості. Але у рівноважній економіці не повинно бути величезноїкількості потужностей які простоюють, ні надмірної продукції, нінадмірного перенапруження у застосуванні ресурсів. Якщо, напри-клад, капіталовкладень недостатньо (це характерно для нашої сьо-годнішньої економіки), то не буде своєчасно замінюватися зношенеобладнання, відбудеться скорочення виробництва. У минулому длярадянської економіки була характерна інша крайність — надмірнерозширення сфери капіталовкладень, подовження інвестиційногоциклу, велика кількість недобудованих об'єктів тощо. Причина та-кого витратного використання ресурсів зумовлена відсутністю рів-новаги між програмою капіталовкладень і можливостями її реалі-зації.

Рівновага означає, що загальна структура виробництва при-ведена у відповідність зі структурою споживання. Так, в колиш-ньому СРСР відсутність на протязі тривалого часу нормальних ці-нових пропорцій між промисловістю і сільським господарствомпризводило до систематичного відставання останнього. Між тим, унашій країні вплив сільського господарства на ринкову рівновагудосить значний, що пов'язано з великою часткою у споживанні ітоварообороті продуктів харчування.

Нарешті, як зазначалося вище, умовою загальної рівноваги векономіці служить ринкова рівновага, рівновага попиту і пропози-ції на всіх основних ринках.

Таким чином, загальна економічна рівновага характеризує спів-падання планів усіх покупців відносно обсягів покупок з планамипродавців відносно обсягів продажу. Неспівпадання цих планів ви-кликає нерівновагу у національній економіці.

Теорія рівноваги вважається однією з фундаментальних в еко-номічній науці і має важливе практичне значення. Положення і ви-сновки цієї теорії покладені в основу економічної політики і вико-ристовуються для розробки найбільш ефективних методів госпо-дарського регулювання, обгрунтування економічних прогнозів.Умови часткової рівноваги грунтовно аналізував А. Маршалл, якийдовів, що попит і пропозиція формуються не самі по собі а у проце-сі їхньої взаємодії. У відносно короткі відрізки часу (при незміннихрозмірах виробництва) «тисне» попит. У тривалі періоди попит ви-рівнюється і визначальну роль відіграє пропозиція. В умовах віль-ної конкуренції ринок, в силу дії внутрішніх закономірностей,спрямовується на досягнення рівноваги (див. статті до графіків«Стійкість ринкової рівноваги. Концепція типу А.Маршалла»).

Проблему ринкової рівноваги в умовах недосконалої конкурен-ції аналізували Дж. Робінсон і Е. Чемберлін. Вони зазначали, що вумовах монополії ціна встановлюється вище середніх і граничнихвитрат.

Теоретиком загальної економічної рівноваги вважаєтьсяЛ. Вальрас. Він прийшов до висновку, що загальна рівновага пе-редбачає наявність ряду умов, у тому числі вільну конкуренцію, рі-вність усіх покупців на ринку, незмінність економічних ситуацій,замкнутість економічних систем. Л. Вальрас побудував моделі за-гальної рівноваги, широко використовуючи математичний апарат.Умови загальної рівноваги, про які говориться у «чистій економіч-ній теорії» Вальраса, існують в ідеалі як потенційна можливість.Теоретична конструкція Вальраса допомагає виявити систему фун-кціональних залежностей, уявити механізм формування рівноваж-них цін, вияснити, за рахунок чого ринкова економіка прагне до рі-вноважного стану.

Основні положення загальної рівноваги викладені в законі Ва-льраса (див. статті: «Загальна рівновага. Закон Вальраса», «Загаль-на економічна рівновага»).

В економічній теорії розрізняють ідеальну і реальну рівновагу.

Ідеальна (теоретично бажана) рівновага досягається в економіч-ній поведінці індивідів при повній оптимальній реалізації їх інте-ресів в усіх структурних елементах, секторах, сферах народного го-сподарства. Досягнення такої рівноваги передбачає дотриманнянаступних умов відтворення:

усі індивіди повинні знайти на ринку предмети споживання;

усі підприємці повинні знайти на ринку фактори вироб-ництва;

весь продукт минулого року повинен бути реалізований.

Ідеальна рівновага виходить з передумов досконалої конкурен-ції і відсутності екстерналій — побічних ефектів.

В реальній економіці спостерігаються різні порушення цих ви-мог. Циклічні і структурні кризи та інфляція виводять економіку зстану збалансованості. Разом з тим навіть в умовах цих диспропор-цій економічну систему можна привести до динамічної рівноваги,яка буде відображати ринкові реалії з усіма їх суперечностями.

Реальна макроекономічна рівновага — це рівновага, яка встано-влюється в економічній системі в умовах недосконалої конкуренціїі за наявності зовнішніх факторів впливу на ринок.