§ 1. Основні фактори розкладу феодального господарствата становлення індустріального суспільства

Розклад феодального господарства був пов'язаний з такими процесами, як роз-виток товарного господарства, посилення майнової та соціальної диференціації,формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення, перетворенняфеодальної земельної власності на об'єкт купівлі-продажу, використання найманоїробочої сили тощо.

Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріально-го суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфакту-ри в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI-XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура — підприємство,засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадіяпромисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існува-ли два типи мануфактур — розсіяна (децентралізована) та централізована.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половиніXVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники приданому типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, булипов'язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили йогодо необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю вироб-ництва і утвердилася в другій половині XVII ст.

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного роз-витку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були всукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

Фактором, який значно прискорив розклад феодалізму, стали Великі географічнівідкриття кінця XV — початку XVI ст.

Найважливішими з них стали:

відкриття Америки Х. Колумбом в 1493 р.;

відкриття морського шляху в Індію Бартоломео Діасом та Васко да Гамою(1487, 1497);

відкриття Північної Америки Дж. Кеботом (1497-1498);

перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана (1519-1522).

Передумови Великих географічних відкриттів:

криза Левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Констан-тинополя у 1453 р. Завоювавши Візантію турки перерізали торгівельний шляхз Європи на Схід;

нестача золота як грошового металу;

розвиток науки і техніки, особливо суднобудування та навігації;

політичні передумови.

Наслідки Великих географічних відкриттів:

«революція цін», викликана притоком в Європу великої кількості золота тасрібла. Як наслідок, в Іспанії та Португалії ціни виросли в 4-4,5 р., в Італії таНімеччині — в 2 рази. Як не парадоксально, потік золота не збагатив Іспаніюта Португалію, а наніс удар по її господарству, тому що в цих країнах пану-вало натуральне господарство. Навпаки, «революція цін» посилила Англію таНідерланди, країни з розвинутим товарним виробництвом, чиї товари йшли вІспанію та Португалію.

створення світового ринку;

створення колоніальної системи;

збільшення обсягів торгівлі.

Відбулися значні зрушення у сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарневиробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, фор-мувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З'явилисямонопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі.

Значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні рево-люції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції.