§ 2. Особливості ґенези індустріального суспільствав Голландії, Англії, Франції

Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях Нідер-ландів (Голландії), яка у 1581 р. проголосила свою незалежність. Звільнення від іс-панського феодального панування стало додатковим стимулом для економічногозростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні,текстильні та ін.) були кращими в Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, па-перові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Після революціїмайже повністю були ліквідовані феодальні відносини на селі. Розвивалося торговеземлеробство, городництво, садівництво. У XVII ст. Голландія займала I місце в світіза розвитком продуктивного скотарства.

Економічний підйом Голландії XVII ст. був тісно пов'язаний з торгівлею. Вонамала універсальний характер і охоплювала весь світ. У 1602 р. була створена Ост-Індійська компанія. Голландці, витіснивши португальців, створили імперію, що про-стягнулася від Мозамбіка до Японії. Вони не тільки монополізували постачання пря-нощів і східних товарів, а й займалися каботажними перевезеннями. Вест-Індійськакомпанія, створена в 1621 р., займалася піратством і работоргівлею. Голландія воло-діла найбільшим у Європі морським торговим флотом.

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи і кредиту. На почат-ку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках вико-ристовували векселі, які були в обігу замість готівки. У 1598 р. було засновано Страхо-ву палату. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнароднийфінансовий центр. Голландія стала самою багатою країною, країною — банкіром.

Однак, на початку XVIII ст. Голландія поступово втрачає світову першість на ко-ристь Великобританії. Це пояснювалося тим, що її торгове панування не відповідалопромисловому потенціалу.

З середини XVI ст. Англія вступила в мануфактурний період капіталізму. Трети-на населення була зайнята у виробництві сукна. Успішно розвивалися бавовняні, па-перові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабамианглійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.

У ході аграрного перевороту («обгороджування») було ліквідовано дрібні селян-ські господарства, утверджувалась велика земельна власність лендлордів і фермерів.Результатом цього процесу став прискорений розвиток капіталізму на селі, створенінеобхідні резерви робочої сили для розвитку великої промисловості.

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значні кошти. Про-цес так званого «первісного нагромадження капіталу» найбільш яскраво проявивсяв Англії. Його основними джерелами були: аграрний переворот та Реформація, ко-лоніальна система, монопольна торгівля, піратство, работоргівля, протекціоністськаполітика уряду щодо національної буржуазії, система міжнародного кредиту.

Накопичений капітал в Англії, на відміну від Голландії, вкладався не в торгівлю,а в промисловість — в мануфактури. До середини XVIII ст. країна перетворилася насвітову колоніальну імперію, стає провідною капіталістичною державою. У діловомусвіті панує англійський фінансовий капітал.

До половини XVIII ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. Зарівнем промислового розвитку Франція нічим не поступалася Англії, проте тут пере-важало ремісниче виробництво, а цеховий устрій активно підтримувався державою.У містах країни у XVI ст. проживало 15-17% населення. Кількість мануфактур буланезначною і займалися вони в основному виробленням предметів розкоші: шовку, ат-ласу, оксамиту, меблів, килимів, військових обладунків тощо. Франція займала про-відне місце в Європі з виробництва полотна, яке виготовляли сільські жителі. Орга-нізаторами і власниками розсіяних текстильних мануфактур були, як правило, купціта лихварі. Повільними темпами розвивалися аграрні відносини. У XVI-XVIII ст.у Франції зберігалося велике землеволодіння. Зберігалися рентні відносини, утвер-джувалися такі форми взаємовідносин як оренда та наймана праця. Відносно неви-сокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії зумовили відставаннякраїни у колоніальній експансії та зовнішній торгівлі.

Загострення соціальних суперечностей вилилося у революцію (1789-1794 pp.),як суттєво вплинула на економічне життя в країні. Було ліквідовано середньовічніпорядки — феодальні привілеї, селянські повинності, інші особисті примуси селян,а також їхні борги феодалам. Підлягали знесенню: данина, чинші, феодальні суди,продаж урядових посад тощо. Було скасовано цеховий устрій та державну регламен-тацію промислового виробництва. Проголошувалася свобода торгівлі.

У цілому Французька демократична революція 2789-1794 pp. мала великийвплив на подальший розвиток Європи і світу, стала переломним фактором у переходівід традиційного, аграрно-ремісничого суспільства до індустріального.