§ 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії

магниевый скраб beletage

Капіталізм перемагає тільки з другої половини XVIII ст. Чому? Тому що тількиз цього часу розпочинається промисловий переворот — перехід від мануфактури з їїручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського вироб-ництва. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останнійтретині XVIII — середині XIX ст.

Причини промислового перевороту в Англії:

накопичення капіталу;

знищення класу селянства і повний перехід сільського господарства на шляхкапіталізму;

Англійська буржуазна революція;

створення колоніальної імперії (до середини XIX ст.);

створення армії найманих робітників.

Розпочався промисловий переворот у текстильній промисловості, і перш за все вбавовняній галузі. Потіснивши дороге сукно, бавовняна тканина, виготовлена з допо-могою нових машин, стала більш дешевою та якісною. Саме вона змогла забезпечитияк власний значний попит, так і витіснити конкурентів на світовому ринку.

Саме ткацтво стало об'єктом удосконалень та винаходів. Розпочався промисло-вий переворот з того, що у 1733 р. механік Джон Кей винайшов найпростіший ткаць-кий верстат з літаючим човником. Винахідником — ткачем Джеймсом Харгрівсом у1765 р. була винайдена механічна прялка «Дженні», на якій можна було працюватиспочатку на 8, а потім на 80 веретенах. У 1769 р. була сконструйована «ватерна маши-на Хайса», яка приводилася в рух водою. В останній третині XVIII ст. С. Кромптонстворив «мюль-машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», алевиготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і сталатехнічною основою механізованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невід-повідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайтау 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з'явилисяперші машини і фабрики. У 60-80-х роках XVIII ст. вони з'явилися в інших галузяхпромисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мав винахід шотландського механікаДжеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уаттудосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії бри-танської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілляяк основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для про-мисловості нові регіони країни.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості.Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосуваннятокарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництвазумовило появу нових досконаліших та швидкісних транспортних засобів. Наявністьпарової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морськомутранспорті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалисяексперименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок.Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установ-ку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшовперші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша вАнглії та світі залізниця, яка з'єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господар-ське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії,створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові про-мислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і про-дуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. країнаперетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промис-лової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжна-родній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії пануваливисокі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскількизміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необ-межену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від «фрі тред» — вільна торгів-ля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що заво-зилися в Англію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чизначне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувалоВеликобританії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну си-ровину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соці-альної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну місті фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.