§ 3. Особливості економічного розвитку провідних країн світув кінці XIX — на початку XX ст.

Німеччина в останній третині XIX — на початку XX ст. за обсягами і темпамипромислового виробництва зайняла II місце в світі та перше в Європі. Цьому сприя-ло ряд факторів, серед яких найголовнішими можна вважати:

завершення об'єднання Німеччини, що призвело до ліквідації митних кордо-нів, створення державної системи фінансів, грошового обігу;

перемогу у франко-прусській війні 1870-1871 pp., яка дала контрибуцію в5 млрд. фр.

для розвитку промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвоїсолі;

приєднання Ельзасу та Лотарингії, багатих на залізну руду;

аграрні реформи;

інтенсивне будівництво залізниць.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвитокпромисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні за-мовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої інду-стрії. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, ав-томобілебудівна.

Оскільки у важкій промисловості не могло бути дрібних підприємств, Німеччинавиходить на I місце в світі за концентрацією виробництва. Темпи економічного зрос-тання у країні були найвищими у Європі. Монополізація економіки Німеччини тежмала свої особливості. Процес монополізації відбувався тут на основі картелів та син-дикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівнійта військовій галузях промисловості. Напередодні першої світової війни у Німеччинібуло близько 600 монополістичних об'єднань.

У кінці XIX ст. США стали провідною капіталістичною державою світу. Причи-нами економічного підйому були:

перемога Півночі над Півднем, створення національного капіталістичногоринку;

наявність величезних природних багатств;

високий рівень накопичення національного капіталу і притік капіталів з Єв-ропи;

зростання чисельності населення, головним чином за рахунок емігрантів;

завершення промислової революції і індустріалізації по всій території країни іприскорений технічний прогрес.

США вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігналиВеликобританію, яка втратила роль «фабрики світу».

Вражаючими були темпи економічного розвитку країни. Національний дохід з1870 по 1913 pp. виріс у 5 разів, а національне багатство — майже у 7 разів. Най-вищими темпами зростало промислове виробництво. Особливо швидкими темпамирозвивалися нові галузі важкої промисловості — нафтова, алюмінієва, гумова, елек-тротехнічна, автомобільна, сталеплавильна.

У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові зміни в управлінні вироб-ництвом, викликані ростом концентрації виробництва і централізації капіталу. По-чали виникати акціонерні товариства, монополістичні об'єднання. Перші монополіївиникли ще у 60-70-х роках. Одна з найбільших — «Стандарт ойл Компані» — буластворена Дж. Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з видо-бутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувалавиробництво понад 90% очищеної нафти у країні. На початку XX ст. у США булоблизько 800 трестів, у які входило понад 5 тис. підприємств з капіталом у 7 млрд.доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлінню виробництвом, однакпоступово монополії зосередили у своїх руках велику економічну владу. Уряд СШАбув змушений приймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.

Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнахЗахідної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. вона булатиповою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, фор-мувалося мануфактурне виробництво. Однак у кінці XIX ст. Японія стала доганятипровідні держави світу.

Особливості японського монополістичного капіталізму проявилися по — перше,в особливій формі монополій — джайбацу. Це були не зовсім монополії, тому що вонивиникли не в ході конкурентної боротьби і концентрації виробництва, а при розда-чі державних підприємств у приватні руки. I місце серед джайбацу займав концерн«Міцуї», до якого входили банк, текстильні, гірничі, торгові підприємства. На II місцізнаходився концерн «Міцубісі». До його складу входили судноплавні та суднобудів-ні підприємства, вугільні шахти.

Японські монополії зразу ж склалися як фінансово — промислові групи, що по-яснювалося державним характером японського капіталізму.

В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промисловоговиробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японіїзумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промис-ловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі то-вари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне ста-ріння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводибули збудовані ще в кінці XVIII — першій половині XIX ст. і оснащені машинами тамеханізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовлятитаку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися наефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньоїтретини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, аленадзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень. Ан-глійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, вколонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їмвисокі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби вколоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурнізміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важ-кої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випере-дили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробкубавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпе-ченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж в СШАта Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банків-ський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації.Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкла-дів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на по-чатку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Франція впродовж XIX ст. займала друге місце в світі за рівнем промисловоговиробництва, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася начетвертому місці.

Причини промислового відставання Франції:

поразка у франко-прусській війні, сплата Німеччині 5 млрд. франків контри-буції, передачу частини своєї території — економічно розвинених провінційЕльзасу та Лотарингії;

слабкий технічний рівень виробництва;

нестача сировини і палива;

відстала структура економіки;

політика буржуазії, за якою не вкладалися кошти у французьку промисловість.Французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. Заданими на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5млрд. франків, в облігації та закордонні цінності — 104,4 млрд. франків. Вивізкапіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальноюкраїною.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології виробництва в останнійтретині XIX ст., вкажіть їхні наслідки.

Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягомостанньої третині XIX — на початку XX ст.?

Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об'єднань?Назвіть основні форми монополій.

Назвіть основні причини економічного відставання Великобританії та Франції.

У чому проявилися особливості японського монополістичного капіталізму?

Контрольні тести

Перший у світі радіоприймач був винайдений:

а)         В. Сіменсом;

б)         Г. Герцем;

в)         А. Поповим;

г)         Т. Едісоном.

Основна форма американських монополій:

а)         концерн;

б)         картель;

в)         синдикат;

г)         трест.

Двигун внутрішнього згорання винайшов:

а)         А. Лодигін;

б)         Дж. Флемінг;

в)         Т. Едісон;

г)         Р. Дизель.

Провідне місце у промисловому виробництві Європи в кінці XIX — на початкуXX ст. займала:

а)         Німеччина;

б)         Англія;

в)         Франція;

г)         Росія.

Головна причини економічного підйому Німеччини в кінці ХІХ ст.:

а)         перемога над Францією у франко-прусській війні;

б)         об'єднання країни;

в)         більш пізній початок промислового перевороту;

г)         відносно дешева робоча сила.

В англійському експорті кінця ХІХ ст. переважали:

а)         промтовари;

б)         капітал;

в)         сировина;

г)         позики.

Основна форма німецьких монополій:

а)         трест;

б)         картель;

в)         концерн;

г)         синдикат.

Чим була зумовлена втрата Англією світової економічної першості наприкінціXIX ст.?

а)         слідуванням принципу «життя за рахунок колоній»;

б)         втратою промислової монополії;

в)         політикою фритредерства;

г)         світовою аграрною кризою.

У якій країні у кінці XIX — на початку XX ст. провідною формою монополійстають «джайбацу»?

а)         Німеччині;

б)         США;

в)         Японії;

г)         Італії.

10. Які причини обумовили економічне піднесення США та перетворення їх у про-відну індустріальну державу світу в останній третині XIX ст.?

а)         перемога капіталістичної Півночі над рабовласницьким Півднем у грома-дянській війні 1861-1865 рр.;

б)         наявність величезних природних багатств;

в)         стандартизація продукції;

г)         розвиток сільського господарства.

РОЗДІЛ 33.

ГОСПОДАРСТВО СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД