§ 4. Господарство розвинутих країн світу в 30-х роках

магниевый скраб beletage

Сполучені Штати Америки. «Новий курс» Ф. Рузвельта

Вихід з економічної кризи у США тісно пов'язаний з іменем президента Фран-кліна Делано Рузвельта. Програма виходу із кризи відома під назвою «новий курс».Фактично це передвиборна програма Ф. Рузвельта. Здійснювався «новий курс»упродовж 1933-1938 pp.

Першою акцією нової адміністрації було проголошення надзвичайного стану тазакриття всіх банків на 1 місяць, припинено обмін банкнот на золото, яке вилучалосяз обігу.

У 1933 р. було прийнято закон про відбудову промисловості. Він передбачавзапровадження у різних галузях промисловості «кодексів чесної конкуренції», якіфіксували ціни на продукти, рівень виробництва, розподіляли ринки збуту, встанов-лювали розміри заробітної платні тощо. Основне призначення кодексів — підтримкаконкурентоздатного виробництва.

У тому ж році розпочав діяти закон про регулювання сільського господарства,спрямований на підвищення цін на сільськогосподарську продукцію. Документ, се-ред інших заходів, передбачав надання грошової компенсації фермерам, які скорочу-вали зернові посіви і поголів'я худоби. Тимчасові труднощі уряд компенсував відпо-відною фінансовою підтримкою. Здійснювалися заходи з інтенсифікації, механізаціїсільськогосподарського виробництва.

У 1935 р. введено в дію закон про трудові відносини (закон Вагнера). У ньомуфіксувалося право робітників на об'єднання у профспілки, проведення страйків і під-писання колективних угод. У тому ж році вперше в історії США вступив у дію законпро соціальне страхування і допомогу безробітним.

У 1938 р. набув чинності закон про справедливий найм робочої сили, що вста-новлював мінімум заробітної плати і максимум тривалості робочого дня для деякихкатегорій робітників. Закон заборонив використання дитячої праці.

У тому ж 1938 році було прийнято новий закон про регулювання сільськогоспо-дарського виробництва. Державне регулювання економіки у США успішно викорис-товувалося і в наступні десятиліття.

Англія, як і США, подолала наслідки економічної кризи. Проте виходила воназ неї дуже повільно. Наприкінці 30-х років у країні панувало значне безробіття. Ан-глійська промисловість залишалася на рівні 1929 р. У багатьох галузях депресію небуло ліквідовано. Спостерігалися суперечливі тенденції розвитку старих і новихгалузей. Так, у вугільній, металургійній, текстильній галузях був застій, а в авто-мобільній, хімічній, енергетичній, верстатобудівній — прогрес, значний приріст про-дукції.

Сільське господарство Англії у 30-х роках відставало від промисловості. Зовніш-ня переживала значні труднощі в зв'язку з посиленням конкуренції з боку США,Японії, Німеччини. Хоча Англія до самої Другої світової війни зберігала перше місцев світовій торгівлі, однак впритул до неї підходили США, які зуміли відтіснити її надруге місце в світовому експорті.

Але особливо небезпечним для Англії виявився економічний і політичний на-ступ фашистської Німеччини, яка швидко витісняла англійські товари в Західній іПівденно-Східній Європі та Латинській Америці.

Франція. Розвиток економіки Франції у 30-х роках не був схожий на поступ аме-риканської, німецької, англійської. Він виявився особливо повільним, затяжним. За-стій у головних галузях був тривалішим порівняно з іншими країнами. Зберігалосядрібне виробництво, де було зосереджено близько 40% всіх промислових робітників.Загалом французька промисловість за рівнем механізації і продуктивності праці від-ставала від всіх провідних держав. Не могло вийти зі стану кризи французьке сільсь-ке господарство.

Погіршувалося і міжнародне економічне становище Франції. Її питома вага всвітовому промисловому виробництві знизилася з 7% в 1913 р. до 4% в 1938 р. Ана-логічною була ситуація і в світовому експорті, де в результаті гострої конкурентноїборотьби частка країни за період 1913-1938 pp. скоротилася з 7,2 до 3,7%. Франція,таким чином, поступалася не тільки США, Англії і Німеччині, але й Японії та Канаді.

Разом з тим у Франції посилився процес концентрації фінансово-кредитних уста-нов. До 1939 р. шість найбільших банків контролювали 86% усіх капіталів країни.

Німеччина. Економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади на-цистів на чолі із А. Гітлером. Його уряд вже у перші роки свого правління пішов на не-чуване для мирного часу розширення державного регулювання господарського життя.

На кошти держави було розгорнуто будівництво автострад, що дозволило відразурізко скоротити чисельність безробітних та пожвавило будівельну індустрію.

Із середини 30-х років основна увага була зосереджена на прискореному розвиткувійськової промисловості. Лозунг «гармати замість масла» став наріжним каменемвнутрішньої політики фашистської Німеччини. За 1933-1938 роки військові витра-ти зросли з 620 млн. до 15,5 млрд. рейхсмарок. З метою стимулювання економічногоросту вводилися податкові пільги. При одночасному зростанні витрат та зниженніподатків виник дефіцит бюджету, який покривався випуском паперових грошей.Щоб не допустити інфляції та зростання цін, уряд ввів контроль над цінами та зарп-латою. Почався поступовий перехід де карткової системи розподілу. Це ще більшепосилило масштаби державного регулювання економіки.

Особливістю економіки нацистської Німеччини було те, що всі підприємствабули об'єднані в галузеві картелі і підпорядковані Імперському міністерству госпо-дарства. У 1936 р. було прийнято чотирирічний план розвитку військової промис-ловості Німеччини, а уповноваженим з його реалізації призначено Германа Герінга.Створене ним відомство взяло під контроль всю економіку країни. Заводи держав-ного концерну «Герман Герінг» виплавляли більше 1 млн. т. сталі, на них працювало600 тис. осіб.

Нацисти встановили жорсткий контроль над ринком робочої сили та трудови-ми відносинами. Національні інтереси ставились вище інтересів окремих громадян.Було ліквідовано профспілки. Вводилася загальна трудова повинність. У Німеччинісклалася тоталітарна модель державно — монополістичного капіталізму.

Мілітаризація економіки зумовила вихід з кризи та значне зростання вироб-ництва.

Японія, як і Німеччина, виходила з економічної кризи 1929-1933 pp. шляхоммілітаризації. Після-встановлення окупаційної влади в Маньчжурії вона розпочалазагарбання китайських територій. У1937 р. їй вдалося захопити деякі провінції напівночі, а згодом — і в інших частинах Китаю. Війна набула затяжного характеру.На неї Японія витрачала понад 80% державного бюджету, що покривався за рахунокемісії паперових грошей.

Закон про загальну мобілізацію нації фактично довів робітників і службовців достановища кріпаків. Профспілки було розігнано, робочий день продовжено до 14-16год., заробітну плату зведено до мінімуму.

У 30-х роках посилився вивіз японського капіталу у країни Південно-СхідноїАзії. Його обсяг лише в 1939-1941 pp. збільшився вдвічі. З такою торгово-фінансовоюекспансією Японії не могли змиритися інші країни, насамперед США та Великобри-танія.

Отже, наприкінці 30-х років знову проявилися різкі протиріччя між провіднимикраїнами світу, насамперед Німеччиною, Італією, Японією, з одного боку, та США,Англією, Францією, з другого. Їхні причини корінилися у намаганні правлячих кілнайбільш розвинутих держав вирішити свої проблеми за рахунок інших.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

Проаналізуйте економічні наслідки Першої світової війни для воюючих країн.

Як розвивалося господарство світу у 1920-ті роки?

У чому полягала суть плану Дауеса?

Охарактеризуйте світову економічну кризу 1929-1933 pp. та її особливості упровідних країнах світу.

Назвіть основні заходи адміністрації Ф. Рузвельта щодо виходу економікиСША з кризи.

Контрольні тести

У якій країні вперше виникає масове поточне виробництво із застосуваннямконвеєра:

а)         Японії;

б)         Англії;

в)         США;

г)         Франції.

Хто був автором першого антимонопольного законодавства?

а)         Менн та Елкінс;

б)         Пейн та Олдріч;

в)         Сейлер та Кеффовер;

г)         Шерман.

Якою була мета плану Дауеса?

а)         відновлення економічних позицій Німеччини після поразки у I світовійвійні;

б)         збільшення репараційних платежів Німеччиною;

в)         зменшення репараційних платежів Німеччиною;

г)         створення нових робочих місць.

Яка з європейських країн найбільше постраждала від економічної кризи 1929-1933 рр.?

а)         Англія;

б)         Німеччина;

в)         Франція;

г)         Чехословаччина.

«Велика депресія» 1929-1933 рр. розпочалася в:

а)         Німеччині;

б)         Англії;

в)         США;

г)         Франції.

Яка з країн була на економічному піднесенні після закінчення I світової війни?а) США;

б)         Німеччина;

в)         Англія;

г)         Франція.

Першою монополією в США стала компанія:

а)         «Стальний трест» Дж. Моргана;

б)         «Стандарт ойл» Дж. Рокфеллера;

в)         «Дженерал електрик компані»;

г)         компанія Г. Форда.

У чому полягало значення «Нового курсу» президента Ф. Рузвельта?

а)         відкрив шлях у «велике майбутнє Америки»;

б)         розвинув державне регулювання капіталістичної системи;

в)         сприяв виходу США з економічної кризи;в) був прикладом для інших країн.

РОЗДІЛ 34.

ГОСПОДАРСТВО КРАЇН СВІТУ В РОКИ ДРУГОЇСВІТОВОЇ ВІЙНИ. ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯТА РЕФОРМИ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХУ ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД (1939-1970)