§ 1. Суть, причини та наслідки руху капіталу

Вивіз капіталу — експорт вартості в грошовій чи товарній формі фірмами і дер-жавами в інші країни з метою одержання більшого прибутку, для зміцнення еконо-мічних і політичних позицій в боротьбі за світові ринки, за утвердження конкурен-тоспроможності.

Вивіз капіталу — це не просто його переміщення з країни в країну, а ціла сукуп-ність міжнародних економічних відносин, тісно пов'язаних з внутрігосподарськиминаціональними відносинами. Ці відносини необхідно розмежувати, виділивши:

відносини, що пов'язані з вивозом капіталу в країни, що розвиваються;

відносини стосовно міграції капіталу з однієї розвинутої країни в іншу.

В першому випадку вивіз капіталу виступає як засіб прямого економічного пану-вання, встановлення відносин залежності слаборозвинутих країн. В другому випадкувивіз капіталу є головним чином знаряддям конкуренції, міжнародної боротьби фі-нансових капіталів.

До основних причин вивозу капіталу можна віднести такі:

Відносно надлишковий капітал в даній країні, який шукає більш вигідноговкладення коштів.

Більша ємність ринків збуту продукції

Можливість одержання вигоди і пільг в процесі реалізації продукції. Доситьширокий діапазон митних зборів, різні курси валюти, різноманітні транспортні вит-рати — все це відображається на витратах руху і вкладення капіталу.

Бажання окремих фірм і корпорацій використати менш жорстке законодавствощодо охорони навколишнього середовища.

Наявність в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини і ро-бочої сили. Так, наприклад, німецький робітник в обробній промисловості «коштує»в 4 рази більше тайванського, в 9 раз більше бразильського і 50 разів більше україн-ського.

Бажання менш розвинутих країн використати науковий потенціал і управлін-ський досвід розвинутих країн.

Стабільна політична ситуація і в цілому сприятливий інвестиційний клімат вприймаючій країні, пільговий інвестиційний режим в спеціальних вільних економіч-них зонах.

Несприятлива соціально-політична і економічна ситуація в якій-небудь країні,різке погіршення фінансової кон'юнктури та ін. Вивіз капіталу в такому випадку при-ймає характер відтоку, втечі.

Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення,оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певніймірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капі-талу. Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків:

1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутнос-ті коштів ряд галузей приходить в занепад.

З'явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині кра-їни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього можеслужити екологічна сфера.

Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює про-блему безробіття.

Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн,що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що при-скорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуютьсяв орбіту світогосподарських зв'язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил частомає односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу вкраїни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і про-мислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагатобільше, ніж вкладається в їх економіку.