§ 1. Суть, причини та наслідки міграції робочої сили

магниевый скраб beletage

Як форма міжнародних економічних відносин міжнародна міграція робочої силивиникає і розвивається водночас зі становленням і еволюцією міжнародної мігра-ції капіталу, міжнародної торгівлі. Інтенсивно цей процес відбувався наприкінціXVIII — на початку XIX ст. із здійсненням промислової революції та формуваннямтехнологічного способу виробництва, заснованого на машинній праці.

Міжнародна міграція робочої сили спричинена насамперед економічними фак-торами:

по-перше, дією законів капіталістичного нагромадження, народонаселення, не-рівномірності економічного розвитку тощо, які зумовлюють відносне перена-селення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;

по-друге, істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати, рівні жит-тя, умовах підприємницької діяльності тощо;

по-третє, циклічним характером економічного розвитку, зокрема асинхронніс-тю економічного циклу в різних країнах;

по-четверте, нерівномірним розгортанням НТР, структурних криз і структур-них реформ;

по-п'яте, демографічними факторами, різницею у природному прирості насе-лення. Так, якщо у XX ст. темпи щорічного приросту населення у слабороз-винутих країнах становили приблизно 2,5%, то в розвинутих вони не переви-щували 1%;

по-шосте, політичними, військовими, національно-етнічними та іншими не-економічними чинниками.

Міжнародна міграція робочої сили — форма міграції населення, яка полягає в пе-реміщенні працездатного населення у межах світового господарства в пошуках робо-ти, кращих умов життя відповідно до економічних законів.

Певною мірою таке переміщення зумовлене неекономічними факторами. З по-гляду речового змісту міграція малокваліфікованої та некваліфікованої, недостатньоосвіченої робочої сили відбувається, по-перше, з азіатських та африканських країну розвинуті країни західної Європи, з латиноамериканських країн — до США та ін.Цей вид міграції наймасовіший. По-друге, має місце міграція висококваліфікованоїта освіченої робочої сили із західноєвропейських країн до США, частково із слабо-розвинутих країн, країн колишнього СРСР (зокрема з України до США та країн За-хідної Європи і деяких країн Східної Європи).

З погляду соціально-економічної форми міжнародна міграція робочої сили озна-чає процес формування її інтернаціональної вартості, а також певну сукупність від-носин економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнення ство-реного нею необхідного і додаткового продукту.

Процес формування інтернаціональної вартості робочої сили складається з трьохосновних елементів:

1) формування нових витрат, пов'язаних з утриманням самого працівника і чле-нів його сім'ї. Такі витрати — це зрослі фізичні, нервові, психічні, розумові витрати,зумовлені підвищенням інтенсивності та продуктивності праці; споживання певноїкількості матеріальних і духовних благ за іншими цінами, оплата житла тощо. Змінив утриманні членів сім'ї пов'язані з грошовими переказами на утримання сім'ї, а вразі міграції найманого працівника з сім'єю — зі споживанням інших благ та новимицінами на них;

поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання но-вої професії, вивчення мови тощо;

розвиток нових потреб найманого працівника в якісно новому середовищі.Йдеться про модифікацію соціально-історичного елемента вартості робочої сили, вякому відображається розвиток матеріальних, соціальних і духовних потреб.

Як засвідчив чималий досвід формування інтернаціональної вартості робочоїсили в країнах Європейського Союзу, така вартість утворюється на основі середніхдля певного регіону рівнів освіти та кваліфікації працівників, середньої складностіпраці, середніх умов відтворення робочої сили нормальної якості. Виявом цього про-цесу є вирівнювання заробітної плати на середньому (а не нижчому і не вищому) дляЄС рівні, на яку (зарплату) впливає не лише інтернаціональна вартість товару, а ййого ціна. Остання, у свою чергу, може відхилятися вгору й донизу від вартості за-лежно від попиту та пропозиції на товар, економічної кон'юнктури загалом та іншихчинників.

В інших країнах та регіонах інтернаціональна вартість може формуватися нанижчому від середнього рівні. Це зумовлено тим, що імпортована робоча сила пере-важно використовується на непрестижних, низько оплачуваних роботах, має місцедискримінація в її використанні (а отже, й в умовах праці та оплати), в обмеженніекономічних, соціальних, політичних та громадських прав. Така ж ситуація склада-ється в межах ЄС і у випадку міграції малокваліфікованої робочої сили з асоційова-них країн, держав колишнього СРСР.

Щорічно в пошуках роботи, кращих умов життя в 90-х роках емігрувало до 25 млносіб (на початку 80-х років — приблизно 20 млн осіб). Кількість іноземних працівни-ків у США в середині 90-х років становила 7-8 млн осіб, в країнах Західної Європи —понад 10 млн осіб, у нафтодобувних країнах Близького Сходу — до 4 млн осіб. Цесвідчить про переміщення центру міграції робочої сили зі США до Західної Європи.

Створюючи кращі умови праці, встановлюючи вищу заробітну плату, США про-водять активну політику переміщення кадрів вищої та найвищої кваліфікації, осо-бливо молодих. Тому не дивно, що майже третина всіх лауреатів Нобелівської преміїв цій країні — емігранти.

Найбільшого динамізму й завершеності набула міжнародна міграція робочоїсили в країнах Європейського Союзу, про що буде сказано далі.

Важливою її особливістю в 90-ті роки стала масова міграція працездатного насе-лення як всередині СНД, так і в інші розвинуті країни. Наприклад, у Росії в середині90-х років налічувалося до 3 млн. мігрантів, зокрема й з України.

Якісно новою формою міграції робочої сили в епоху НТР є масові переміщеннянауково-технічних кадрів із Західної Європи та країн СНД (насамперед з Росії таУкраїни) до США.

Ще однією рисою міжнародного руху робочої сили в сучасних умовах є посла-блення стихійності та посилення регульованості цього процесу як з боку окремихнаціональних країн, так і міжнародних організацій. Крім того, постійно зростаютьмасштаби нелегальної еміграції. Так, щорічний потік нелегальних емігрантів до СШАперевищує 1 млн осіб. Розвинуті країни світу намагаються проводити імміграційнуполітику з метою припливу й використання найбільш працездатної, мобільної, в роз-квіті фізичних та розумових здібностей робочої сили.

Як і будь-яка форма міжнародних економічних відносин, міжнародна міграціяробочої сили має позитивні й негативні наслідки. Позитивним для країн-експортерівробочої сили є зменшення безробіття, набуття емігрантами нових знань і досвіду,поліпшення їх (та членів їх сімей) умов життя, отримання країною-експортером до-даткового джерела валютних доходів у формі грошових переказів від емігрантів, аотже, покращення й платіжного балансу (крім того, повертаючись з еміграції, найма-ні працівники привозять з собою цінності та заощадження на суму, яка приблизнодорівнює їх грошовим переказам).

До негативних наслідків країни-експортера відносять насамперед відплив висо-коосвічених та висококваліфікованих кадрів (так звана «втеча умів»). Якщо виходи-ти з наведених вище оцінок про середню вартість створюваної однієї складної робо-чої сили в США, яка в середньому перевищує 400 тис. дол., а інженера — до 800 тис.дол., то у випадку постійного виїзду з країни таких спеціалістів держава-експортерзазнає відповідних збитків по кожному емігранту. Ще більших збитків вона зазнає уразі виїзду за кордон кандидата або доктора наук, підготовка яких обходиться від 1до 2 млн дол.