§ 1. Суть, передумови та форми інтеграції : Економічна теорія : B-ko.com : Книги для студентів

§ 1. Суть, передумови та форми інтеграції

Інтернаціоналізація господарського життя в другій половині XX ст. стала про-відною тенденцією розвитку світового господарства. Вона є результатом розвиткуМПП і міжнародної кооперації виробництва і являє собою такий процес, при якомувиробництво переростає національні межі. Інтернаціоналізація господарського жит-тя є основою розвитку інтеграції. Інтеграція проявляється в утворенні великих зонвпливу тієї чи іншої держави чи групи найбільш розвинутих країн. Схематично про-цеси, що ведуть до економічної інтеграції, можна виразити таким взаємопов'язанимланцюгом: розвиток продуктивних сил — МПП — інтернаціоналізація виробництва ікапіталу — економічна інтеграція.

Нагромаджений досвід розвитку інтеграційних процесів у світовому господар-стві свідчить про необхідність проходження чотирьох етапів в становленні і розвиткуекономічної інтеграції.

Перший етап — створення зони вільної торгівлі з відміною митних тарифів і ін-ших обмежень між країнами — учасницями. Зона вільної торгівлі виникає тоді, колигрупа країн скасовує обмеження на взаємну торгівлю, але, разом з цим, кожна країна-учасниця зберігає свою власну систему тарифів і квот на торгівлю з третіми країнами.Іншими словами, це зона, в межах якої підтримується вільна від митних і кількіснихобмежень міжнародна торгівля товарами. Розрізняють повну та промислову зонивільної торгівлі. Промислова зона вільної торгівлі репрезентує незначну ступінь еко-номічної інтеграції і охоплює торгівлю лише промисловими товарами. Прикладомпромислової зони вільної торгівлі є Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ).

Митний союз — це інтеграційне об'єднання, що утворюється тоді, коли країни —учасниці усувають будь-які обмеження на взаємну торгівлю, а також вводять спільнусистему тарифів і квот по відношенню до третіх країн. Таким чином, митний союзпередбачає заміну декількох митних територій однією при повній ліквідації митнихподатків в межах митного союзу і створенні єдиного зовнішнього митного тарифу.

Спільний ринок — це митний союз з усуненням будь-яких обмежень на перемі-щення товарів, послуг, а також виробничих факторів: капіталу і робочої сили. Ство-рення єдиного спільного ринку вимагає гармонізації та уніфікації значної кількостізаконодавчих правил та норм у багатьох сферах діяльності, що потребує формуваннянаднаціональних органів управління і контролю. Побудова спільного ринку повинназавершитися створенням дійсно єдиного економічного, правового та інформаційногопростору і дати імпульс для переходу до якісно нової сходинки економічної інтегра-ції — економічного союзу.

Економічній союз — складна форма міждержавної економічної інтеграції, що по-требує проведення єдиної економічної і валютно-фінансової політики, створеннясистеми регулювання соціально-політичних процесів, координацію національних,податкових, антиінфляційних, валютних та інших заходів.

Економічний союз — це об'єднання національних економік декількох країн наоснові митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем і проведенняспільної валютної політики.

Економічний союз виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводить-ся погоджена (чи навіть єдина) економічна політика і на цій основі йде зняття всіхперешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економіч-ні перетворення у всіх країнах-учасницях.

Економічний і валютний союз — найвища сходинка економічної інтеграції, пе-редбачає проведення єдиної валютної політики, введення єдиної валюти, створеннянового інституту — Єдиного Центрального банку, який разом з Центральними бан-ками країн-учасниць створить єдину систему Центральних банків країн, що входятьдо економічного і валютного союзу.

Валютний союз — форма економічного союзу й одночасно велика складова еко-номічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є: погоджене (спільне)плавання національних валют; установлення за згодою фіксованих валютних курсів,що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць; створення єди-ної регіональної валюти; формування єдиного регіонального банку, що є емісійнимцентром цієї міжнародної валютної одиниці.

Варто підкреслити: якщо зона вільної торгівлі, митний союз чи спільний ринок зде-більшого виникають внаслідок ліквідації обмежень, то створення економічного союзута економічного і валютного союзу потребує згоди всіх країн-членів на передачу еко-номічного суверенітету до нових наднаціональних установ. В ідеалі, поглиблення інте-грації призводить до повної економічної інтеграції, з єдиною економічною політикоюі, як наслідок, уніфікацією законодавчої бази. Умови повної економічної інтеграції є:

загальна податкова система;

наявність єдиних стандартів;

єдине трудове законодавство.

Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:

Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональномурівні.

Насичення ринку товарами.

Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної воєнноїбезпеки.