§ 1. Сутність потреб та особливості їх розвитку

магниевый скраб beletage

Економічна наука, насамперед, вивчає економічні потреби та шляхи їх задово-лення.

Потреби — це об'єктивні умови існування людини, які відображають нестатки вчомусь, об'єктивно необхідному для підтримання життєдіяльності і розвитку організ-му, людської особистості, соціальної групи, суспільства в цілому. Потреби перетворю-ються на внутрішній стимул людської активності. Потреби динамічні та постійно змі-нюються, на базі вже задоволених потреб виникають нові, що пов'язано із включеннямособи в різні сфери та форми діяльності, що відображено в законі зростання потреб.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворю-ють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагаль-нішому вигляді виділяють:

біологічні потреби, зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічноїістоти (їжа, одяг, житло тощо);

соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини(спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);

духовні потреби (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

Західна економічна наука приділяє багато уваги удосконалення класифікації

потреб, використовуючи свої дослідження в сферах маркетингу, менеджменту. Най-більш відома — теорія ієрархії потреб Маслоу.

Згідно даної теорії всі людські потреби поділяються на первинні та вторинні, якірозташовуються у вигляді піраміди і включають в себе такі види потреб:

фізіологічні потреби;

безпека, захищеність;

соціальні потреби;

повага, визнання;

саморозвиток, самореалізація.

Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на пер-ший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первиннихпотреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби,які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Всі потреби поділяються на економічні та соціальні.

Економічні потреби — це внутрішній мотив людини, що спонукає її до економіч-ної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів свого до-могосподарства. В свою чергу, економічні потреби можуть розділятись на виробничі,суспільні, особисті. При чому особисті потреби можуть бути розподілені на фізичні,інтелектуальні, соціальні.

Соціальні потреби — різновид потреб людини, основне джерело її активності упізнавальній та практичній діяльності, який направлений на удосконалення людини,її розумових, інтелектуальних та моральних якостей.

За ступенем реалізації розрізняють абсолютні, дійсні, платоспроможні потреби.

Абсолютні потреби формуються відповідно до світового рівня розвитку виробни-цтва і відбивають максимально досягнутий у світовій економіці рівень відтворенняздібностей людини.

Дійсні потреби — це ті потреби, що можуть бути задоволені при певному розвит-ку виробництва.

Платоспроможні потреби — це ті, які людина може оплатити при наявному рівнідоходів.

У механізмі відтворення економічні та соціальні потреби взаємопов'язані та рів-нозначні: економічні потреби відбивають відношення до праці і проявляються як не-обхідність економії робочого часу; соціальні потреби стосуються потреб особистогорозвитку (необхідність самовдосконалення, самореалізації, творчої діяльності).

Виділяють три етапи розвитку потреб.

Перший етап — домінування матеріально-речових потреб. Даний етап тривав досередини 50-х років ХХ ст.

Другий етап — розвиток соціальних потреб, або розвиток «економіки споживан-ня». Даний етап тривав з середини 50-х років до 80-х років ХХ ст. В цей період почалиформуватись соціальні потреби на побутове обслуговування, на освіту, на медицину,спорт, відпочинок (витрати на споживання продуктів харчування в структурі витратдомогосподарств зменшились і становили: в США — 15%, в Західній Європі — 20%,Японії — 27%).

Третій етап розпочався на початку 80-х років. Він характеризується зростаннямзацікавленості в задоволенні гуманітарних потреб, пов'язаних з творчістю, духовнимрозвитком особистості. На даному етапі у структурі потреб відбуваються такі прин-ципові зміни:

перехід від домінування економічних суспільних потреб до соціальних;

від задоволення елементарних потреб — до задоволення потреб на основі інди-відуалізованого виробництва;

від речової структури споживання до переважання в ній послуг гуманітарногохарактеру, спрямованих на розвиток особистості.

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура по-треб, їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифіку-ються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людськоїцивілізації.

Все те, що задовольняє людські потреби є благами. Благо — це матеріальні та не-матеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість; це засобизадоволення людських потреб. Існує наступна класифікація благ (рис. 4.1).

Вільні блага — ті, які людина може отримати без матеріальних затрат, вони є вдостатній кількості в природі.

Економічні блага — ті, які вироблені самою людиною і на їх придбання необхідніматеріальні затрати.

В свою чергу споживчі блага поділяють на блага довготривалого використаннята разові блага.

Інституційна різниця між споживчими та виробничими благами полягає в тому,хто є їх кінцевим споживачем.