§ 3. Ринкова інфраструктура

Надзвичайно важливим і складним структурним утворенням ринкової економі-ки є ринкова інфраструктура.

Термін «інфраструктура» походить від латинського, що означає сукупність галу-зей та видів діяльності, які обслуговують виробничу і невиробничу сфери економіки(транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна та професійна освіта, охоро-на здоров'я тощо).

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій,які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку.

Оскільки будова інфраструктури ринку дуже складна, варто розглянути її еле-менти.

Організаційно-технічна: товарні біржі, оптові ринки, аукціони, торговельно-промислові палати, сервісні центри, опціони, ярмарки, транспортні комунікації, ріел-терські фірми, земельні аукціони.

Науково-дослідне та інформаційне забезпечення: науково-дослідні установи звивченя ринкових проблем, інформаційні центри та агентства, рекламні агентства,юридичні контори та ін.

Фінансово-кредитна: банки, фондові біржі, валютні біржі, небанківські інститу-ти, страхові компанії, інвестиційні, пенсійні та інші фонди, ломбарди тощо.

Державно-регулятивна: біржі праці, ліцензування, оподаткування, митна систе-ма, різноманітні державні фонди і т.ін.

Ціна рівноваги — це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і про-позиції (рис. 7.1).

Інфраструктура ринку покликана забезпечувати цивілізовані стосунки міжсуб'єктами через свої функції:

правове та економічне консультування підприємств, захист їхніх інтересів удержавних та інших структурах;

страховий захист підприємницької діяльності;

забезпеченя фінансової підтримки і кредитування підприємств;

підвищення оперативності, ефективності роботи суб'єктів ринку;

створення умов для ділових контактів;

сприяння матеріально-технічному забезпеченню і реалізації товарів та послуг;

регулювання руху робочої сили;

здійснення маркетингового, інформаційного та рекламного обслуговування.

Аукціони — форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попе-редньо виставлених для ознайомлення. На аукціонах реалізують певні види товарів,які, як правило, користуються підвищеним попитом. Наприклад, головними центра-ми аукціонної торгівлі хутром є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Сток-гольм, Санкт-Петербург, Москва. Особливістю аукціонів є обмежена відповідаль-ність продавця за якість пропонованих товарів. Отже, аукціон — це продаж реальнихтоварів на основі конкурсу покупців.

Торгово-промислові палати — це комерційні організації, головним завданнямяких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зару-біжних країн. Вони є юридичними особами, які діють на принципах повного комер-ційного розрахунку та самофінансування. Торгово-промислові палати надають ці-льові інформаційні послуги.

Торгові доми — це торговельні фірми, що закуповують товари у виробників абооптовиків своєї країни і перепродують за кордон або закуповують товари за кордо-ном і перепродують місцевим оптовим та роздрібним торговцям і споживачам у про-мисловості та інших галузях господарства. Торгові доми здійснюють операції за свійрахунок, проте можуть виконувати також функції комісіонера як для вітчизняних,так і зарубіжних підприємців, торговельних організацій та окремих осіб.

Ярмарки — надзвичайно важливий елемент ринкової інфраструктури. Вони бу-вають всесвітні, міжнародні, регіональні, національні та місцеві. Ярмарки — це торги,ринки товарів, які періодично організовують в установленому місці. Свого часу вонивідігравали важливу роль в економічному житті країн Західної Європи. З розвиткомсуспільного виробництва, розширенням торговельно-обмінних операцій, посилен-ням конкуренції з центрів привозу великих партій наявного товару ярмарки пере-творилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.

У розвинених країнах інфраструктурі ринкових відносин притаманні багатока-нальність реалізації продукції, широкий спектр сервісного обслуговування, розмаїт-тя форм регулювання товарно-грошових відносин. До останніх належать біржі.

Біржа — це такий інститут, завдяки якому оперативніше і з оптимальними наслід-ками для партнерів укладаються угоди купівлі-продажу товарів, реалізується єдинастратегія комерційної поведінки агентів цієї структури. Біржа є організаційною фор-мою ринку, на якому відбуваються вільна торгівля товарами та послугами, ціннимипаперами, валютою, наймання робочої сили і формування ринкових цін і курсів від-повідних активів на основі фактичного співвідношення попиту й пропозиції.

На початку XX ст. сформувалися чотири основних типи бірж: перший — як до-ступне для всіх зібрання; другий — як замкнене, всебічно регламентоване державоюзібрання; третій — як всебічно регламентована державою корпорація; четвертий — яквільна корпорація чи приватний заклад останньої. Всі вони мають свої особливості.Однак їх об'єднує те, що вони вдосконалюють і полегшують ринкові взаємовідноси-ни, регламентують і впорядковують (через писані й неписані правила) найактивні-ших агентів ринкової економіки, зв'язують їх між собою, полегшують переливаннякапіталів, виступають індикаторами ринкової орієнтації.

З практики відомі біржі праці, товарні, фондові біржі. Біржа праці — елементринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринкупраці. Система бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузізайнятості населення. Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці;прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються запрацевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних; здійснює професій-ну орієнтацію молоді; виплачує допомогу по безробіттю тощо. Біржа праці виступаєпевним гарантом конституційного права на працю як державна організація. Поряд здержавними біржами праці існують і платні приватні агентства (контори), що є по-середниками в галузі праці, а також: посередницькі бюро при профспілках, молодіж-них, релігійних організаціях та ін. В Україні розвивається безплатна державна систе-ма центрів і служб зайнятості.

Товарна біржа — комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок од-норідних товарів з певними характеристиками. Це об'єднання підприємств торгівлі,збуту, обміну, мета якої — укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, по-питу й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту таобмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорівщодо операцій тощо. Свого часу значне місце у світовій торгівлі, особливо зерном,цукром, займала, наприклад, Одеська біржа.

Товарні біржі бувають публічні й приватні. На публічних біржах угоди можутьукладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами. Діяльність цих бірж регу-люється законами та урядовими актами. Приватні біржі організовують у формі ак-ціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можутьлише акціонери. Члени біржі, як правило, не отримують дивідендів на вкладений ка-пітал. Їх прибуток утворюється за рахунок винагород, отриманих від клієнтів, тобтобіржі виступають у ролі брокерів.

Брокерські фірми за допомогою брокерів купують і продають товари, грошові но-мінали чи акції від імені інших осіб. Крім того, вони надають клієнтам також додат-кові послуги, в тому числі й у вигляді кредитів, інформації про кон'юнктуру ринку,реклами тощо. Брокерська фірма — це посередник між продавцями й покупцями цін-них паперів на біржі. Вона всебічно вивчає кон'юнктуру ринку, можливості закупівліта збуту акцій.

Біржа як комерційне підприємство забезпечує брокерів приміщенням, зв'язком,здійснює облік операцій, визначає біржові ціни (котирування), сприяє розрахункам,розробляє типові контракти, веде арбітражне розслідування та розглядає спори. Еко-номічна роль товарних бірж полягає передусім в тому, що вони сприяють встанов-ленню ринкової рівноваги, відтворювальним процесам, ефективності економіки.

Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані три змінних чинники:ціна, сума і строки поставок. Останнім часом поширилися так звані ф'ючерсні угоди(домовленості про реалізацію товарів, які будуть вироблені в майбутньому, напри-клад, угода про умови закупівлі врожаю наступного року). Вони передбачають некількість товарів, а число контрактів. При укладанні ф'ючерсної угоди узгоджуютьлише дві позиції: ціну і термін поставки. Такі угоди можуть здійснюватись лише зодного стандартного виду товарів (так званого базового сорту), встановленого цієютоварною біржею. Строк поставок за ф'ючерсним контрактом визначається триваліс-тю позиції. Наприклад, стандартний контракт Лондонської та інших бірж на постав-ку каучуку можна укладати на кожний наступний місяць, тобто на місячну позицію;цукру, какао, міді, цинку, олова, свинцю — на кожну наступну тримісячну позицію.

Фондова біржа — це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якомувідбувається купівля-продаж цінних паперів. На ній продають та купують акції, облі-гації акціонерних компаній та облігації державних позик. Як найважливіший елементрозвинутої ринкової економіки, ринку капіталів фондова біржа створює можливостідля мобілізації фінансових ресурсів, їх спрямування на довгострокові інвестиції, фі-нансування перспективних програм.

Акція — це цінний папір, який засвідчує внесок певної частки в капітал акціонер-ного товариства. Вона дає право на отримання частини прибутку в формі дивіденда.

У суверенній Україні формується система бірж. Вже діють такі біржі, як фондові,аграрні, міжбанківська валютна. Має місце тенденція розвитку від універсальних то-варних бірж до спеціалізованих.

Страхова компанія — комерційна, фінансово-кредитна організація, що ставитьза мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій. Страхові компаніїздійснюють систему заходів, спрямованих на повне або часткове відшкодування за-страхованим фірмам збитків, яких вона зазнала за непередбачених обставин: внаслі-док стихійного лиха, аварії, невиконання зобов'язань збанкрутілими контрагентамитощо. Вони прагнуть залучити якомога більше клієнтів (фізичних і юридичних осіб),між якими й розподіляють суми відшкодування збитків. Такі компанії нівелюють тазменшують подібні труднощі й ускладнення, що можуть трапитися в кожного з клі-єнтів. Страхові компанії нейтралізують економічний ризик фізичних та юридичнихосіб, покривають непередбачені збитки.

Аудиторська фірма — це незалежна висококваліфікована організація, яка на за-мовлення контролює й аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різ-них форм власності, їхні річні бухгалтерські звіти та баланси. Аудиторські фірми під-тверджують або спростовують дотримання підприємствами й організаціями діючихнорм господарського права у сфері фінансово-кредитних відносин. Свої послугивони здійснюють за вказівкою державних органів або на замовлення підприємств таорганізацій. Аудиторським фірмам надаються для контролю й аналізу всі потрібнідокументи бухгалтерської звітності. За результатами перевірки, якщо вони вияви-лися позитивними, господарським суб'єктам видається свідоцтво про достовірністьїхнього продекларованого фінансового стану. Такий контроль здійснюється з метоюзменшення економічного ризику при укладанні відповідних фінансових угод з да-ними суб'єктами або при підозрі на можливе банкрутство чи приховування тіньовихоперацій, тобто таких, що функціонують поза правовими нормами, за межами дер-жавних законів, на так званому «чорному ринку».

Холдингова компанія — акціонерна компанія, капітал якої використовуєтьсяпереважно для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою вста-новлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. За своєю структуроюі характером діяльності холдингова компанія виконує, як правило, лише фінансовіоперації. Вона тримає контрольні пакети акцій інших фірм і діє через свої філії. Най-поширеніші так звані чисті холдингові компанії, проте є й змішані, які поєднуютьконтрольно-фінансові функції з безпосереднім управлінням підприємствами. Хол-дингова діяльність — це різновид підприємництва, що потребує значних інвестицій іздійснюється, як правило, на основі об'єднання капіталів кількох фізичних чи юри-дичних осіб.

Функціонування і дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важли-вою і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки України. Роз-виток цієї інфраструктури вимагає відповідного законодавства, юридичних гарантій,дійового механізму й матеріально-фінансового забезпечення.