§ 3. Держава як суб'єкт ринку

Жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її ре-гулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм черезсистему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, до-тації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо. Однак поглядина роль держави в економіці зазнали значних змін.

У ХУІ-ХУШ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеїмеркантилізму: визнання безумовної необхідності державного регулювання розви-тку торгівлі і мануфактурного виробництва.

В основі ідеології меркантилізму лежав принцип: державна влада повинна забез-печувати монополії (привілеї) для вітчизняних підприємців та комерсантів на вну-трішньому і зовнішньому ринках. Держава своєю політикою повинна була:— сприяти експорту готової продукції;

сприяти імпорту дешевої сировини і підтримувати національного виробника;

обмежувати імпорт промислових товарів і захищати національного виробника;

обмежувати експорт сировини.

У кінці XVIII ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібераліз-му, які заперечували необхідність державного втручання в економіку. Згідно А. Смі-ту, ринкова система сама здатна до саморегулювання, в основі якого лежить власнавигода. Вважалось, що економіка буде функціонувати ефективніше, якщо виключитиїї регулювання державою.

У 30 роках XX ст. було теоретично доведено і практично підтверджено, що споді-вання тільки на ринкове саморегулювання є вкрай небезпечними і можуть загрожу-вати розвалом