§ 3. Держава як суб'єкт ринку

магниевый скраб beletage

Жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її ре-гулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм черезсистему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, до-тації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо. Однак поглядина роль держави в економіці зазнали значних змін.

У ХУІ-ХУШ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеїмеркантилізму: визнання безумовної необхідності державного регулювання розви-тку торгівлі і мануфактурного виробництва.

В основі ідеології меркантилізму лежав принцип: державна влада повинна забез-печувати монополії (привілеї) для вітчизняних підприємців та комерсантів на вну-трішньому і зовнішньому ринках. Держава своєю політикою повинна була:— сприяти експорту готової продукції;

сприяти імпорту дешевої сировини і підтримувати національного виробника;

обмежувати імпорт промислових товарів і захищати національного виробника;

обмежувати експорт сировини.

У кінці XVIII ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібераліз-му, які заперечували необхідність державного втручання в економіку. Згідно А. Смі-ту, ринкова система сама здатна до саморегулювання, в основі якого лежить власнавигода. Вважалось, що економіка буде функціонувати ефективніше, якщо виключитиїї регулювання державою.

У 30 роках XX ст. було теоретично доведено і практично підтверджено, що споді-вання тільки на ринкове саморегулювання є вкрай небезпечними і можуть загрожу-вати розвалом самої системи. Особливо чітко це проявилось у період «великої депре-сії» у США (1928-1932 рр.). Дж. М. Кейнс довів необхідність державного втручання,яке здатне урівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію, вивести економіку зкризи і сприяти її стабілізації і прискоренню.

У 70-і роки XX ст. прихильники монетаризму (М. Фрідмен) обґрунтовують ідеюпро те, що потрібне створення державою фінансових умов для нормального функціо-нування ринку на основі монетарної політики.

Інституційна економічна теорія (Д. Норт, О. Уїльямсон) розглядає державу якособливу організацію, яка здійснює свою діяльність на основі делегування їй грома-дянами частини своїх прав. Як правило, розподіл прав між громадянами і державоюфіксується в конституції, яка відіграє роль соціального контракту.

Марксистські погляди на економічну роль держави відображають модельадміністративно-командної системи (АКС) (командної економіки).

По-перше, у цій системі метою і функцією державних планових органів є збе-реження параметрів існуючих економічних структур. Підприємства не закривалися,люди не бояться втратити роботу, рівень доходів гарантований, поява підприємствстала можливою тільки після узгоджень з вищими державними інтересами.

По-друге, в командній економіці держава встановлює ціни на господарські бла-га. Наразі встановлена державою ціна зовсім не впливає на становище підприємства.Якщо витрати перевищували доходи, то підприємство отримувало від держави до-тації.

Якщо доходи перевищували витрати, то значна частина надлишку вилучалася удержавний бюджет.

По-третє, в командній економіці держава виконує функцію єдиного підприємця.Саме вона, а не самостійні фірми, приймають рішення про те, що виробляти, як, заякими цінами, для кого.

По-четверте, в централізованій економіці держава стимулює гігантизм і монопо-лізм.

І нарешті, у командній економіці держава приймає всі рішення про виробництво,розподіл і споживання господарських благ. З огляду на специфіку АКС всі функціїдержави націлені на забезпечення переважно екстенсивного розвитку та господарю-вання.

Незважаючи на різноманітність теоретичних поглядів на економічну роль дер-жави, нині всі, по суті, сходяться на тому, що «невидима рука» ринку повинна допо-внюватися «видимою рукою» держави.

Економічні функції держави в ринковій системі:

В економіці існують сфери, які знаходяться за межами досяжного впливу рин-кового механізму. Це, передусім, стосується суспільних (громадських) благ (освіта,вакцинація, транспорт, маяки, фундаментальна наука, національні парки, національ-на оборона тощо). Ринковий механізм не може забезпечити виробництво громад-ських благ, бо у приватних підприємств немає економічних стимулів, щоб займатисяцим бізнесом. За цих обставин держава бере на себе функцію організатора і виробни-ка громадських благ.

Ринковий механізм закономірно породжує недосконалу конкуренцію і моно-полізацію економіки. У зв'язку з тим, що ринковий механізм сам по собі не виклю-чає можливості появи монополій, а в міру розвитку технічного прогресу виникає всебільше об'єктивних і суб'єктивних передумов монополізації виробництва, то до числаважливих економічних функцій держави відноситься антимонопольне регулювання.

Ринковий механізм байдужий до проблем справедливості і рівності. Він не-рівномірно розподіляє майнові і грошові доходи, породжує соціальні контрасти міжбідними і багатими і становить проблему незахищеності людей. В перерозподілі до-ходів з метою соціального захисту населення полягає ще одна економічна функціядержави.

Ринковий механізм зовсім не вирішує проблему зовнішніх (побічних) ефек-тів (наслідків) виробництва або споживання благ. Побічні наслідки виробництва абоспоживання благ виробниками і споживачами — це витрати або вигоди, які отриму-ють треті особи, що не є продавцями чи покупцями цих благ.

У визначенні обсягів побічних позитивних чи негативних наслідків, обґрунту-ванні соціальних витрат на виробництво чи споживання благ, які не можуть бути вра-ховані тільки на основі ринкового механізму, полягає четверта економічна функціядержави.

Періодичні спади і піднесення виробництва під час ділових циклів, коливан-ня валютних курсів, індексів цінних паперів та споживчих цін, норми безробіття іпозичкового проценту вносять у ринкову економіку елементи нестабільності. Однакрізкі стрибки в економіці є часто руйнівними і тому держава виконує функцію макро-економічної стабільності, застосовуючи фіскальні і монетарні інструменти впливу настан економіки.

Макроекономічна стабільність передбачає досягнення урядом чотирьох цілей:

а)         повна зайнятість;

б)         стабільні ціни;

в)         стійкі процентні ставки;

г)         стабільний валютний курс.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

Доведіть на конкретних прикладах, що домогосподарства є суб'єктами ринко-вих відносин.

Чи можуть домогосподарства бути товаровиробниками? Обґрунтуйте відпо-відь.

Визначте різницю між поняттями «домогосподарство» і «сім'я». Поясніть,чому ці поняття не тотожні.

Які функції виконують домогосподарства в економічному розвитку країни?Обґрунтуйте їх значення і особливості.

Назвіть джерела формування доходів та напрями їх витрат домогосподарст-вами.

Яким чином ви можете обґрунтувати наявність споживчого надлишку?

Назвіть недоліки та переваги власного діла, партнерства, корпорації.

Що таке підприємство і чому саме воно виступає як первинна ланка економіки?

Які види підприємств ви можете назвати і що лежить в основі їхньої класифі-кації?

Що таке підприємництво і кого ви можете віднести до суб'єктів підприємниць-кої діяльності?

Назвіть основні, принципи підприємництва й прокоментуйте їх.

Викладіть концепції різних шкіл про роль держави в економіці та реалізацію їїфункцій.

Визначте основні причини, які формують державу як суб'єкт господарювання.

Розкрийте вади ринкового саморегулювання та обґрунтуйте причини необхід-ності економічного втручання держави.

Проаналізуйте основні інструменти державного регулювання економіки.

Контрольні тести

Домогосподарство — це:

а)         особа або група осіб, об'єднаних з метою забезпечення всім необхідним дляжиття, тобто об'єднаних спільним веденням господарства;

б)         господарююча одиниця;

в)         сукупність осіб, що живуть разом, пов'язані родинністю та спільним бюдже-том;

г)         поєднання чинників виробництва;

д)         сукупність форм і методів державного регулювання економіки.

Особистий розподіл доходів — це:

а)         спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється се-ред окремих домогосподарств;

б)         спосіб, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється від-повідно до функцій, які виконують отримувачі доходів;

в)         економічний механізм формування фондів особистого споживання та інвес-тицій.

Домогосподарство виконує такі функції:

а)         основного постачальника ресурсів;

б)         постачальника грошових ресурсів;

в)         покупця акцій та облігацій;

г)         основну витратну одиницю в національному господарстві.

Домогосподарства здійснюють заощадження за рахунок:

а)         сукупного доходу;

б)         частини одержаного ними доходу;

в)         заробітної плати;

г)         прибутку;

д)         усі відповіді хибні.

Розподіл доходів між домогосподарствами в умовах ринкової економіки є:

а)         функціональним;

б)         дискримінаційним;

в)         особистим;

г)         науково обґрунтованим;

д)         під керівництвом держави.

Споживчий надлишок — це:

а)         те, що споживається особою понад міру;

б)         різниця між загальною корисністю блага і його ринковою вартістю;

в)         наслідок дії закону граничної корисності;

г)         додаткова вигода для домогосподарств.

Заощадження доходів домогосподарствами — це:

а)         захист доходів;

б)         бажання покращити фінансову забезпеченість домогосподарства;

в)         спекуляція на біржі (придбання цінних паперів);

г)         прагнення забезпечити себе на «чорний день».

Економічні функції держави у розвинутих країнах — це:

а)         забезпечення правової бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефектив-ному функціонуванню економіки;

б)         захист конкуренції;

в)         перерозподіл доходу і національного багатства;

г)         стабілізація економіки, тобто стимулювання економічного розвитку, конт-роль за рівнем зайнятості та інфляції;

д)         виправлення вад ринкової системи.

Хто фінансує виробництво суспільних благ:

а)         підприємства;

б)         банки та інші організації кредитно-фінансової сфери;

в)         держава;

г)         домогосподарства;

д)         великі корпорації: монополії та олігополії.

10. Основними функціями держави є:

а) регіональні функції, функції об'єднань, політичні, ідеологічні;

б)         загальні функції, змішані функції, економічні функції;

в)         політичні функції, соціальні, ідеологічні, міжнародні, економічні.

Прямими способами державного перерозподілу доходів є:

а)         регулювання цін на соціально важливу продукцію;

б)         трансфертні платежі;

в)         зміна ставки відсотка за вкладами.

Способами непрямого перерозподілу доходів державою є:

а)         регулювання цін на соціально важливу продукцію;

б)         індексація фіксованих доходів;

в)         законодавче визначення обов'язкового мінімуму заробітної плати як базиоплати праці на всіх підприємствах;

г)         надання дотацій певним категоріям громадян.