РОЗДІЛ 10.СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

§ 1. Світове господарство: основні риси та особливості розвитку

Світове господарство — це сукупність національних господарств та їх об'єднань,взаємопов'язаних міжнародними економічними відносинами на основі міжнародно-го поділу праці.

Міжнародний поділ праці — вища ступінь суспільного територіального поділупраці, яка спирається на спеціалізацію виробництва окремих країн. Виділяють такіетапи розвитку міжнародного поділу праці:

спеціалізація, пов'язана з природно-кліматичними умовами країн (особливосировина та сільське господарство);

предметна (міжгалузева) спеціалізація, орієнтована на окремі види промисло-вих виробів;

подетальна спеціалізація, пов'язана з особливостями сучасної НТР.

Економіка, що бере участь у міжнародному поділі праці, називається відкритою.

Її антиподом є автаркія — закрита, ізольована від світового ринку та світової конку-ренції економіка «опори на власні сили». Показником відкритості економіки є часткаекспорту або імпорту у ВВП країни.

Інтернаціоналізація продуктивних сил — це розвиток процесу використання про-дуктивних сил національних господарств через поглиблення міжнародних економіч-них відносин, міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, зростання між-народного поділу праці і розвиток міжнародного обміну на всіх стадіях суспільноговідтворення.

У процесі розвитку інтернаціоналізації продуктивних сил і виробництва форму-ється світовий ринок і світове господарство. Провідною тенденцією сучасного світо-вого господарства став процес його глобалізації.

Глобалізація — нова фаза прискорення розвитку світогосподарських зв'язків укількісному та якісному відношенні, пов'язана з переходом від монокапіталізму домультинаціоналізму з виходом на міжнародну арену ТНК (транснаціональних ком-паній).

§ 2. Форми міжнародних економічних зв'язків

Основними формами міжнародних економічних відносин є:

міжнародна торгівля товарами та послугами;

міжнародна міграція капіталів та робочої сили;

міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

міжнародна економічна інтеграція.

Міжнародна торгівля є традиційною і найбільш розвиненою формою міжнарод-них економічних відносин. Профіль країни у міжнародній торгівлі визначається наоснові принципу порівняльних переваг, сформульованого Д. Рікардо: країна спеціа-лізується на виробництві тієї продукції, яку здатна виробляти з відносно меншимиальтернативними витратами порівняно з іншими країнами. За цих умов торгівля євзаємовигідною навіть між країнами з суттєвими відмінностями у рівнях національ-них витрат виробництва, ефективності економіки в цілому. Віна виступає чинникомекономічного зростання кожної окремої країни й світової економіки в цілому.

На розвиток міжнародної торгівлі чинить суттєвий вплив державна політика. За-лежно від масштабів втручання держави розрізняють:

політику свободи торгівлі (фритредства) — політику мінімального