§ 1. Предмет економічної теорії

магниевый скраб beletage

Економічна теорія — це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економіч-них систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарю-вання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи економіч-ної теорії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаеко-номіка (міжнародна економіка).

Основи економічної теорії (політекономія) — це фундаментальна, методологічначастина економічної науки, яка розкриває сутність економічних категорій, законівта закономірностей функціонування і розвитку економічних систем у різні історичніепохи.

Мікроекономіка вивчає поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домо-господарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати наїхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.

Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому,тобто на рівні національної економіки. Об'єктом її дослідження є валовий національ-ний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення,проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух відсотка, податковаполітика, кредитно-банківська система та ін.

Мезоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (аг-ропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промис-ловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони таін.).

Мегаекономіка (міжнародна економіка) вивчає закономірності функціонування ірозвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.

Зауважимо, що загальна економічна теорія не є механічною сумою її складових.Усі її частини перебувають у нерозривній єдності та органічному взаємозв'язку, щозабезпечує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи,яка функціонує на національному і загальносвітовому рівнях.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється на позитивну танормативну економічну теорію.

Позитивна економічна теорія ставить за мету всебічне пізнання економічних про-цесів та явищ, розкриває їхні взаємозв'язки та взаємозалежності, які зумовлюютьсяреальною дійсністю. Вона відповідає на запитання: які вони є?

Нормативна економічна теорія з'ясовує об'єктивні процеси, дає їм оцінку, робитьвисновки та розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи, пере-ходу її на вищий ступінь розвитку. Вона відповідає на запитання: як повинно бути?

Розвиток економіки (суспільного виробництва) не є випадковим процесом, а від-бувається по певних закономірностях.

Закон — це внутрішньо необхідний, сталий й істотний зв'язок між протилежнимисторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи. Кожензакон пронизаний внутрішньою суперечністю.

Суперечність — це суттєве відношення між протилежними сторонами, законо-мірне відношення. Економічні закони, як і закони природи мають об'єктивний ха-рактер, але вони відрізняються від природних тим, що виникають, розвиваються тафункціонують лише в процесі економічної діяльності людини — у виробництві, роз-поділі, обміні та споживанні.

Виділяють декілька типів економічних законів:

Всезагальні економічні закони, тобто закони, властиві всім без винятку еко-номічним системам (закон зростання продуктивності праці, закон економії робочогочасу). Загальні економічні закони відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєвізв'язки, властиві технологічному способу виробництва, процесу взаємодії людини зприродою, між різними елементами в процесі праці, однаковими для всіх суспільнихформ.

Загальні економічні закони, що діють в декількох економічних системах (законвартості, закон попиту та пропозиції). Такі закони відображають внутрішні, необхід-ні, сталі й суттєві зв'язки, властиві декільком технологічним способам виробництвав їх взаємодії з деякими однаковими елементами різних суспільних форм в однотип-них економічних системах.

Специфічні економічні закони, тобто такі закони, що діють лише в межах од-нієї економічної системи. Найголовніший з них основний економічний закон, якийвиражає найбільш глибинні зв'язки між продуктивними силами і виробничими від-носинами, відносинами власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

Стадійні закони, що діють лише на одній стадії суспільного способу виробни-цтва (закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищійстадії розвитку капіталізму).

Пізнавання суті економічних процесів та явищ відбувається шляхом абстрагу-вання (відокремлення) від випадкових поверхневих ознак і на цій основі виявленняосновоположних ознак економічного явища, процесу, які відображають найбільшсуттєві їх сторони. Такий підхід до вивчення економічних явищ і процесів дає мож-ливість сформулювати певні категорії.

Економічні категорії — це теоретичний вираз, мислені форми виробничих від-носин, економічних явищ і процесів, які реально існують. Вони теоретично відобра-жають не лише окрему сторону виробничих відносин, а й її зв'язок з відповідною сто-роною системи продуктивних сил. У кожній економічній категорії відображаєтьсядіалектична взаємодія соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми (від-носини власності, суспільної форми праці) з техніко-економічними зв'язками й від-носинами, з речовою формою процесу праці, з відносинами людини та природи. На-приклад, товар, гроші, ринок тощо.