РОЗДІЛ 12.АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ

§ 1. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру

Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотива-ційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-уречевлені засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називаютьблагами. Переважну більшість благ відносять до категорії економічних, створенихлюдською працею в результаті альтернативного вибору використання обмежених ре-сурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись власними потребами та наяв-ними коштами. Загальною основою для зіставлення різноманітних варіантів заведеновважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняттясуб'єктивне, для різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться.

Споживання благ підвищує рівень добробуту споживача не однаковою мірою, щовизначається особистими перевагами, уподобаннями. Іноді в результаті вибору спо-стерігається зниження рівня добробуту внаслідок споживання антиблага — блага, щонабуває негативної корисності (взагалі — забруднене повітря, вибірково — дим відпаління цигарки для того, хто не палить).

Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції ко-рисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, щодосягається споживачем:

U=К-^             ^

де U — рівень корисності;

x1, x2,  xn — кількість споживаних благ, одиниць; п — кількість видів благ.

Корисність того самого блага може змінюватися в залежності від його кількості.Чим більшу кількість товару купує споживач, тим менше його намагання придбатидодаткову одиницю товару. При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиницьблага називається сукупною (загальною) корисністю (TU), а додаткова корисність, якуотримує споживач з однієї додаткової одиниці блага — граничною корисністю (MU).

Взаємозв'язок між кількістю спожитого продукту й ступенем задоволення відспоживання кожної додаткової одиниці продукту відображає закон спадної гранич-ної корисності: за умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х спо-живач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цьогоблага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Хзнижується. Проілюструвати дію закону можна за допомогою таблиці сукупної і гра-ничної корисності (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Закон спадної граничної корисності

Q, — кількість

Гранична корисність(од. корисності)

Сукупна корисність(од. корисності)

1

40

40

2