§ 3. Ринок капіталу

Капітал — це створений людиною виробничий ресурс тривалого користування,що використовується у виробництві інших благ. У загальному розумінні капітал — цевсе, що використовується у виробництві, але не є землею і працею. Як фактор ви-робництва капітал — це засоби, застосування яких дозволяє збільшити ефективністьлюдської праці.

Коли говорять про капітал як об'єкт купівлі-продажу на ринку, мають на увазі невесь капітал як блага довгострокового користування, створені людьми для виробни-цтва товарів або послуг, а потік нового капіталу, який з'являється у даний період часуу виробництві.

Попит на капітал — це попит на кошти, які можуть бути вкладені на придбаннякапітальних благ, тобто в інвестиції.

Джерелом інвестицій є заощадження домогосподарств. Капітал як фактор вироб-ництва створює свій дохід у вигляді проценту, який є винагородою його володарю.Процент — це чистий дохід (прибуток), який отримує власник капіталу внаслідок їхвикористання протягом певного часу.

Інвестування — це процес поповнення капітальних фондів або приплив новогокапіталу. Інвестиції дозволяють фірмі збільшувати прибуток.

При здійсненні інвестицій фірма вирішує питання: чи буде збільшення прибутку,принесений інвестиціями, більше вартості витрат на них. Для відповіді на це питаннянеобхідно розрахувати:

граничну прибутковість, або, як її ще називають, внутрішню норму окупностіінвестицій. Вона є чистим доходом від кожної додатково інвестованої гривни,вираженим у відсотках;

альтернативну вартість інвестування (граничні витрати на ресурс), що визнача-ється ринковою ставкою відсотка, оскільки фірма прибігає до запозичення коштів.

Однак очікувана гранична прибутковість від використання капіталу складаєтьсяз щорічних надходжень протягом тривалого часу (терміну експлуатації устаткуван-ня, часу функціонування підприємства тощо). Платити ж за придбане устаткуванняпри здійсненні інвестиційного проекту доводиться відразу. Тому, ухвалюючи рішен-ня щодо доцільності інвестування підприємство повинне порівняти величину капі-тальних вкладень, які йому необхідно здійснити зараз, з очікуваним доходом, якиййому принесе вкладений капітал у майбутньому. Виникає потреба у приведенні капі-таловкладень та прибутку до єдиного розрахункового періоду, тобто у дисконтуваннікоштів.

В процесі порівняння вартості грошових засобів при їх інвестуванні і поверненіприйнято використовувати два основних поняття — майбутня вартість грошей та їхтеперішня вартість.

Майбутня вартість грошей представляє собою суму інвестованих на даний мо-мент засобів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням пев-ної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язано з процесомнарощення цієї вартості, яке представляє собою поетапне збільшення суми вкладушляхом приєднання до початкового його розміру суми відсотка (відсоткових плате-жів). Ця сума розраховується за так званою відсотковою ставкою. В інвестиційнихрозрахунках відсоткова ставка застосовується не тільки як інструмент нарощеннявартості грошових засобів, а і в більш широкому сенсі — як вимірник ступені доход-ності інвестиційних операцій. Якщо розглядати річний проміжок часу, то майбутняцінність (FV) суми грошей М, визначається як:

FV = М (1 + r).

Тут (1 + r) показує певну можливу прибутковість грошей, а величина г називаєть-ся ставкою дисконтування. Як ставка дисконтування, як правило, використовується,ринкова процентна ставка, тобто ціна, що сплачується власникам капіталу за вико-ристання їхніх позикових коштів протягом певного періоду часу. В особливих ви-падках можуть застосовуватися або дисконтна ставка, або відсоток на довгострокові(безризикові) державні облігації.

Теперішня вартість грошей представляє собою суму майбутніх грошових над-ходжень, приведених з урахуванням певної ставки відсотку (так званої «дисконтноїставки») до теперішнього періоду. Визначення теперішньої вартості грошей пов'язаноз процесом дисконтування цієї вартості, що представляє собою операцію, зворотнунарощенню при обумовленому кінцевому розмірі грошових засобів. В цьому випадкусума відсотку (дисконту) віднімається з кінцевої суми (майбутньої вартості) грошо-вих засобів. Така ситуація виникає в тих випадках, коли необхідно визначити скількизасобів необхідно інвестувати сьогодні для того, щоб через певний період часу отри-мати заздалегідь обумовлену їх суму. Оцінити поточну цінність (PV) суми грошей М,яка очікується через рік можна таким чином:

PV = М / (1 + r).

Реальна процентна ставка — це процентна ставка, виражена в незмінних грошо-вих одиницях або з поправкою на інфляцію. Розраховується вона як різниця між но-мінальною процентною ставкою, тобто ставкою, вираженої в поточних цінах, і очіку-ваним рівнем інфляції.

Ціна капіталу та рівень ринкової процентної ставки залежить від попиту та про-позиції позикових коштів, тобто від попиту на інвестиції і від величини заощаджень.Попит на інвестиції визначається: по-перше, прагненням до придбання більшої кіль-кості споживчих благ; по-друге, рішеннями виробників збільшити випуск за рахунокдодаткових капіталовкладень. Пропозиція на ринку капіталу визначається схильніс-тю одержувачів доходів до заощадження певної їхньої частини. Отже, суб'єктами по-питу на капітал (інвестиції) є підприємці, а суб'єктами пропозиції капіталу висту-пають домашні господарства за посередництвом комерційних банків, інвестиційнихфондів і т.п. Ринкова норма відсотка, у якій і буде досягнута рівновага, встановлюєть-ся в точці перетину кривих попиту на позикові кошти і їхньої пропозиції.

Крива попиту на капітал є кривою його граничного доходу, тому що попит на ін-вестиції залежить, в першу чергу, від внутрішньої норми їхньої окупності, а значить,від кривої дисконтованої вартості. Спадний нахил кривої попиту на капітал показує,що граничний дохід ресурсу знижується зі збільшенням обсягу інвестицій (дія зако-ну спадної продуктивності). Рівноважний стан конкурентного ринку інвестиційнихресурсів та окремої фірми на ньому проілюстровано на рис 18.7.

Крива пропозиції капіталу виступає як крива граничних витрат на капітал.Для окремої фірми на конкурентному ринку капіталу вона абсолютно еластична(рис. 18.7, б). Ринкова крива пропозиції має зростаючий характер, тому що чим біль-ша пропозиція капіталу, тим вище його альтернативна вартість або граничні витративтрачених можливостей (рис. 18.7, а).

Фірма, що прагне максимізувати прибуток, буде інвестувати кошти доки гранич-на прибутковість ресурсу (внутрішня норма віддачі від інвестицій) не зрівняється зграничними витратами на ресурс (процентною ставкою):

MRPk = MRCk.

Різниця між граничною прибутковістю капіталу і граничними витратами на капі-тал називається чистою граничною окупністю інвестицій.