§ 2. Макроаналіз сукупної пропозиції

Сукупна пропозиція (AS) — це такий реальний обсяг національного продукту, якийекономіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку; це шкала, графічно пред-ставлена у вигляді кривої, що показує рівень реального національного продукту, якийбуде вироблено за кожного можливого рівня цін, за незмінності усіх інших факторів.

Форма кривої сукупної пропозиції залежить від того, який проміжок часу аналізу-ється — короткостроковий чи довгостроковий. Згідно з цим поглядом, у короткостро-ковому періоді взаємодія між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначаєобсяг національного продукту, рівень зайнятості, ступінь завантаження виробничихпотужностей, а також індукує інфляційні імпульси. У короткостроковому періоді кри-ва AS має висхідну траєкторію. У довгостроковому періоді обсяг виробництва товаріві послуг у національній економіці залежить від обсягу капіталу і кількості праці та віднаявної виробничої функції. Інакше кажучи, у цьому періоді величина економічнихресурсів у національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг на-ціонального продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін. Тому крива сукупноїпропозиції в довгостроковому періоді є вертикальною (рис. 20.3).

P

AS

                        ►

ВВП

Рис. 20.3. Довгострокова крива сукупної пропозиції (AS)

Відмінність між сукупною пропозицією у короткостроковому та довгостроковомуперіодах дуже суттєва для макроекономічного аналізу. Крива довгострокової сукуп-ної пропозиції показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем вироб-ництва. Цей рівень досягається за повної зайнятості.

Тому всі чинники, які змінюють природний рівень виробництва, переміщувати-муть криву довгострокової сукупної пропозиції вправо або вліво. По-перше, це еко-номічні процеси або заходи економічної політики, які змінюють обсяг виробництваза тієї самої природної норми безробіття. По-друге, це економічні процеси або заходидержавної політики, що змінюють природну норму безробіття. Крива короткостро-кової сукупної пропозиції має три відрізки — кейнсіанський (1), проміжний (2) такласичний (3) (рис. 20.4).

Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спа-ду і значна частка виробничих потужностей та робочої сили не використовується. Нацьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення увиробництво невикористовуваних ресурсів — як матеріальних, так і трудових — негенерує значного тиску в напрямі зростання цін. Проміжний, або висхідний, відрізоккривої сукупної пропозиції характеризується тим, що розширення виробництва су-проводжується зростанням цін. Національна економіка містить незліченну кількість

Одні галузі можуть натрапити на нестачу кваліфікованих працівників, тоді як вінших ще може існувати значне безробіття. Так само в деяких галузях можуть відчу-ватися брак сировини або інші слабини. Із розширенням виробництва і наближеннямдо повного використання своїх потужностей деякі фірми змушені утримувати старі-ше й менш ефективне устаткування, а також недостатньо кваліфікованих працівни-ків. Унаслідок цих та інших обставин витрати на одиницю продукції збільшуються.Щоб виробництво залишалося прибутковим, фірми встановлюють вищі ціни на своюпродукцію. На цьому відрізкові кривої AS збільшення реального обсягу продукту су-проводжується зростанням цін. Після досягнення обсягу ВВП за повної зайнятості(лінія 4) подальше зростання цін упродовж деякого часу може забезпечувати прирістреального обсягу продукту. Реальний ВВП, як відомо, може перевищувати його при-родний рівень. Проте економіка досягає своєї абсолютної максимальної потужності, ідальше зростання обсягу національного продукту є вже неможливим. Окремі фірмиможуть намагатися збільшити виробництво, переманюючи ресурси інших фірм. Про-те ці нові ресурси і приріст обсягу продукції в одних фірмах означатимуть відповіднівтрати ресурсів і обсягів продукції іншими фірмами. Це супроводжується зростаннямцін ресурсів і витрат і, зрештою, цін продуктів, але реальний обсяг виробництва по-мітно не зміниться. Короткострокова крива AS стає дедалі крутішою, а це означає, щоекономіка перебуває на майже вертикальному, або класичному, відрізкові кривої AS.

Цінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

зміна відсоткової ставки.

зміна рівня цін.

ринків продуктів і ринків ресурсів, а повна зайнятість не досягається одночасно врізних секторах та галузях.

Нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

^ Зміна цін на ресурси:

а)         наявність власних ресурсів;

б)         ціни на імпортні ресурси;

в)         співвідношення на ринку національних таімпортних ресурсів.

^ Зміни економіко-правових норм:

а)         податки з підприємств та субсидії;

б)         державне регулювання.

^ Зміни в продуктивності праці