§ 2. Моделі поведінки споживача

Дж. М. Кейнс був одним з перших, хто побудував модель поведінки споживача,яку називають кейнсіанською функцією споживання. Вчений сформулював основніпостулати своєї моделі не на підставі аналізу статистичних даних, а застосував дляцього дедуктивний метод, опираючись на інтуїцію та випадкові спостереження.

Отож Кейнс описав поведінку споживача у ринковій економіці такими трьома по-стулатами. По-перше, гранична схильність до споживання коливається у межах віднуля до одиниці (0 < МРС < 1). Це означає, що домогосподарства збільшують спо-живання, коли їхні доходи зростають, але споживання зростає повільнішим темпомпорівняно з темпом зростання використовуваного доходу. Цей постулат Кейнс ви-водить із людської психології: «Суть основного психологічного закону, в наявностіякого можна не сумніватися, полягає в тому, що зі збільшенням свого доходу людизазвичай у середньому збільшують своє споживання, але повільніше, ніж зростає їх-ній дохід». Цей закон Кейнс сприймає як аксіому, що не потребує жодних доказів.

По-друге, Кейнс уважав, що зі зростанням доходу середня схильність до спожи-вання знижується. Він розглядав заощадження як розкіш. Тому заможніші родинизаощаджують більший відсоток свого доходу порівняно з біднішими. Згодом цей по-стулат Кейнса спричинився до виникнення так званої загадки споживання.

По-третє, Кейнс стверджував, що основним чинником, який визначає споживан-ня, є поточний використовуваний дохід, а процентна ставка не відіграє важливої роліу визначенні обсягу споживання.

Кейнсіанську функцію споживання, враховуючи її постулати, часто записують

так:

C = C + c-Y,

де С — споживання;

C — автономне споживання, яке не залежить від величини поточного доходу;с — гранична схильність до споживання;Y — використовуваний дохід (рис. 21.1).

Кейнсіанська концепція моделі поведінки споживача спрацьовує в короткостро-ковому періоді. В довгостроковому періоді середня схильність до споживання майжене змінюється. У другій половині 40-х років американський економіст Саймон Кузніц,використовуючи дані за тривалі проміжки часу (10 і 30 років), виявив, що відношен-ня споживання до доходу в економіці США було навдивовижу стабільним упродовждесятиліть. При цьому, незважаючи на значне зростання доходів в аналізованому пе-ріоді, середня схильність до споживання, за його розрахунками, практично не зміни-лася. Кузніц дійшов висновку, що зі зростанням доходів у довгостроковому періодісередня схильність до споживання не виявляє тенденції до зниження. Отже, дані закороткостроковий період підтверджували постулат Кейнса про зниження середньоїсхильності до споживання, а дані за довгостроковий період не виявляли цієї тенденціїта вказували на стабільність АРС. Цю суперечливу поведінку споживання у коротко-строковому і довгостроковому періодах економісти назвали загадкою споживання.

Аби пояснити цю загадку, американські економісти Франко Модільяні та МілтонФрідман розвинули нові моделі поведінки споживача. Ці моделі ґрунтуються на кон-цепції міжчасового вибору, яку висунув Ірвінг Фішер.

Ірвінг Фішер запропонував модель поведінки споживача, яку називають міжча-совим вибором споживача. У його моделі індивід стикається з міжчасовим бюджет-ним обмеженням і вибирає такі рівні поточного та майбутнього споживання, щобйого добробут упродовж усього життя був максимальним. Доки споживач має змогузаощаджувати і брати позику, доти споживання залежить від кількості ресурсів, яки-ми він володіє протягом життя.

Як м