§ 1. Суть економічного циклу та його фази

магниевый скраб beletage

У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зрос-тають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості і до-ходах називають економічними коливаннями. У макроекономічній науці домінуєдумка, що хвилеподібні коливання в економіці відбуваються не хаотично, а в форміекономічних (ділових) циклів.

Діловий цикл (рис. 22.1) — це послідовність піднесень і спадів економічної ак-тивності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від початкуодного кризового явища до початку наступного, який постійно повторюється.

Ділові цикли неоднакові в часі. Вони тривають від двох-трьох років до двох деся-тиліть, але всі вони мають одні й ті ж фази: 1) криза (спад, рецесія); 2) депресія (дно,застій); 3) пожвавлення; 4) піднесення (вершина, пік).

Спад (криза) — це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництваскорочується на протязі не менш як двох кварталів поспіль. Сигналами про майбут-ній спад є, як правило, різке падіння курсів акцій, біржова паніка, зростання попитута цін на дорогоцінні метали, зростання попиту на облігації державної позики, ви-ведення капіталів за межі країни тощо. Криза супроводжується зменшенням обсягіввиробництва, зростанням вимушеного безробіття, зниженням життєвого рівня насе-лення. Слід вказати на важливу обставину — класична економічна криза, або кризаперевиробництва чи, як її назвав Кейнс, криза зумовлена дефіцитом сукупних ви-датків, супроводжується падінням виробництва та падінням цін, натомість в сучас-них умовах більшість економічних криз зумовлені дефіцитом ресурсів і протікаютьу вигляді шоків сукупної пропозиції, тобто супроводжуються падінням виробництвата зростанням цін.

Класична криза триває доти, доки на ринку не відновлюється рівновага між су-купним попитом та сукупною пропозицією після чого падіння обсягів виробництваприпиняється, економіка входить у фазу депресії (дно).

Попри явний негатив, економічна криза відіграє важливу роль у розвиткові еко-номіки — вона виявляє протиріччя суспільного виробництва та примушує суспільствомобілізувати усі сили для подолання слабкостей економічного та соціального роз-витку.

Дно (депресія) — найнижча точка спаду. В ній виробництво і зайнятість досяглинайнижчого рівня. Ця фаза може тривати коротко, але може бути й досить довгою.Під час фази депресії в економіці відбуваються важливі зміни: відновлюються пере-рвані кризою економічні зв'язки, здійснюється технічна та технологічна модернізаціявиробництва і, що найважливіше, відбувається перетікання капіталу або реструкту-ризація економіки. Швидкість відновлення економіки після спаду напряму залежитьвід рівня розвитку ринкової інфраструктури, зокрема фінансових ринків, та корпора-тивного законодавства.

Пожвавлення — поступове відновлення попередніх обсягів виробництва і зайня-тості. Триває до моменту досягнення економікою докризового рівня виробництва.Після цього наступає фаза піднесення.

Піднесення — у цій фазі економіка виходить на якісно та кількісно новий рівень.Виробництво зростає, а зайнятість прямує до повної зайнятості. В міру того, як підне-сення набирає силу, рівень цін може почати зростати ще до того, як досягнуто повноїзайнятості і повного використання потужностей. Вершина або пік піднесення — най-вища точка ділового циклу. Тут має місце повна зайнятість, а виробництво працюєна повну потужність. Саме в цій точці закладаються передумови майбутнього спаду.

Класифікація видів економічних циклів:

цикли Китчина — короткі цикли тривалістю 3-5 р., що обумовлюються дина-мікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підпри-ємствах;

цикли Джаглера — середні цикли тривалістю 7-11 р., що обумовлюються змі-нами у величині, структурі та напрямах інвестицій;

цикли Кузнеца — довгі цикли тривалістю 20 р., рушійними силами яких є зру-шення у відтворюваній структурі виробництва (будівельні цикли). В 1968 роціамериканський вчений М. Абрамовіц описав ядро механізму 20-річних коли-вань або «ланцюг мультиплікативно-акселеративного контуру»:

Ріст ВНП або товарної маси (доходу) стимулює притік населення та народжу-ваність — це веде до прискорення інвестицій, в тому числі і в житлове будівництво,потім відбувається зворотній процес. Яскравим прикладом будівельних циклів є іпо-течна криза на американському ринку нерухомості (літо 2007 р.) — бурхливий роз-виток економіки США в останньому десятилітті ХХ ст. зумовив масову імміграціюдо цієї країни. Це зумовило різке пожвавлення житлового будівництва, яке в своючергу спричинило прискорення (акселерацію) інвестицій та обсягів виробництва всуміжних галузях: виробництво та продаж будівельних матеріалів, інструментів таобладнання, будівельної фурнітури, меблів, побутової техніки; транспортні пере-везення; будівельні компанії; фонди іпотечного кредитування. Сегмент інтенсивнорозвивався, а компанії які на ньому працювали отримували надвисокі прибутки — цепризвело до «перегріву», який вчасно не вдалося попередити. Основною причиноюкризи стало нехтування фондами та банками іпотечного кредитування жорсткимиправилами перевірки кредитних історій та платоспроможності позичальників іпо-течних кредитів. На середину 2007 р. припало перевищення критичної маси непо-гашених прострочених житлових кредитів та, відповідно, збільшення пропозиції за-ставних активів, що викликало різке падіння цін на нерухомість. В результаті ціланизка банків та фондів, які здійснювали іпотечне кредитування збанкрутіли або опи-нилися на межі банкрутства; зменшили обсяги виробництва та зайнятість суміжнігалузі тощо.

Принцип акселерації (протилежний мультиплікації) — відображає той факт, щопевні зміна попиту в будь-який бік спричиняє значно більшу зміну в обсязі капітало-вкладень. Так, наприклад, зростання попиту на деякі товари кінцевого використанняна 10% зумовлює зростання попиту на інвестиційні товари (які використовуютьсядля виробництва даних споживчих товарів ) на 200%.

• цикли Кондратьєва — довгохвильові цикли тривалістю 40-60 рр. Їхня головнарушійна сила — радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробни-цтва, його структурна перебудова (рис. 22.2).

Підйом першої хвилі (А4) пов'язують із винайденням парового двигуна, що зу-мовило перехід від мануфактурної до капіталістичної форми товарного виробни-цтва; підйом другої хвилі (А2) — з винайденням залізної дороги; підйом третьої хвилі(А3) — з винайденням та застосуванням електрики та радіо; підйом четвертої хвилі(А4) — з винайденням та застосуванням двигуна внутрішнього спалювання. Що сто-сується п'ятої хвилі, то вчені вважають, що її підйом триває досі, і пов'язують йогоіз інтенсивним розвитком ядерної фізики, біотехнологій; мікропроцесорами; ІТ-технологіями та ін.

As

Л4

A1 ' Л

Особливості в підходах до проблеми циклів (пояснення першопричин кризи):

Теорія зовнішніх факторів.    • Марксистська теорія циклу.

Чисто монетарна теорія.       • Психологічна теорія циклу.

Теорія перенакопичення.      • Неокласична теорія циклу.

Теорія недоспоживання.       • Неокейнсіанська теорія циклу.

Головні індикатори макроекономічної нестабільності: безробіття та інфляція.