§ 4. Інфляція як індикатор макроекономічної нестабільності

магниевый скраб beletage

Інфляція — це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного часу,що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.

Рівень інфляції (Р) визначається як процентна зміни рівня цін :

- P - P

P _ n n-1

" Pn-1 'де: Рп — рівень цін аналізованого року;

Pn — рівень цін попереднього року.

На практиці інфляція, як правило, вимірюється зміною індекса споживчих цін (СРІ).

Індекс споживчих цін (СРІ) показує зміни середнього рівня цін ринкового «ко-шика» споживчих товарів та послуг, до складу якого входять продовольчі товари,одяг, житло, паливо, транспорт, медичні послуги, плата за навчання та інші товарипослуги, що купуються типовим (середнім) домашнім господарством для повсякден-ного життя. Склад «споживчого кошика» фіксується на рівні базового року.

Один з найбільш поширених індексів, за допомогою якого визначається рівеньінфляції, — індекс Пааше.

В умовах інфляції економічні суб'єкти фактично сплачують ще один податок, непередбачений податковою системою, — інфляційний податок.

Інфляційний податок — це втрата капіталу власниками грошових коштів внаслі-док інфляції. Інфляційний податок сплачується автоматично домашніми господар-ствами, оскільки із зростанням цін вони витрачають більше своїх коштів. Інфляцій-ний податок (ІТ) визначається за формулою:

IT _

P - P

rn rn-1

f к

Pn У

або

Т = р. Mр

де: Рп — рівень цін аналізованого року;Pn _4 — рівень цін попереднього року;

пропозиція грошей в аналізованому році;— рівень запасів грошових коштів у реальному вираженні;

р — темпи приросту інфляції за рік.

Інфляційний податок отримує емітент грошової маси, тобто держава.

Крім того, держава отримує додатковий дохід, обумовлений прогресивною шка-лою оподаткування, тому що інфляція ( P ) сприяє зростанню номінальних доходіві в результаті темп приросту номінальних податкових надходжень випереджає темпінфляції (тому, що податки сплачуються за більш високим ставками). Але цей дохідне є інфляційним податком.

M

п

Сеньйораж (SE) — це дохід, який отримує уряд на основі монопольного правадрукувати гроші. Сеньйораж може бути визначений купівельною спроможністю гро-шей, випущених в обіг за даний період:

якщо

SE =

f Mn - Mn-1'

 

f Mn - Mn-1'

 

f Mn Ї

P

V n у

 

V Mn у

 

P

V n у

Mn

 

Mn-1

 

P

n

 

Pn-1 '

 


то

IT = SE.

З урахуванням витрат на виготовлення нових грошей, формула обчислення сень-йоражу набуває вигляду:

SE = -

М. - М.

—м.

де: Мп — пропозиція грошей в аналізованому році;М — пропозиція грошей в попередньому році;Pn — рівень цін в аналізованому році;Мс — витрати на виготовлення нових грошей.

DEF =

Взаємозв'язок дефіциту державного бюджету (DEF) з інфляцією ( P ) можна за-писати таким чином:

f _p_ А

1 + P

де: P - рівень інфляції;

М — пропозиція грошей;

Р — рівень цін;

P - — інфляційний податок на реальні грошові залишки;1 + P

M — рівень реальних грошових залишків (купівельна спроможність номіналь-них грошових коштів, які знаходяться в даний період у населення).

«Правило 70» — метод визначення кількості років, протягом яких рівень цін по-двоїться, для цього число 70 ділять на річний рівень інфляції.

В аналітичній економії існують різні класифікації інфляції. Залежно від рівнярозрізняють три види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляцію.

Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно — до 10%за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, боїхня вартість мало знецінюється. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5%за рік, називають повзучою. У 80-90-х роках вона була характерна для розвинутихкраїн.

Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 20, 50, 100 або й більше відсотківза рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заоща-джує їх у вигляді готівки. Люди прагнуть купити за свої гроші товари. В економіцівиникають глибокі спотворення: ринки капіталів звужуються, люди вкладають своїкошти за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються. Галопуючу інфляцію на-ціональна економіка може витримувати роками чи десятиліттями. Вона здебільшогохарактерна для країн, що розвиваються.

Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десяткитисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутисягрошей: підприємства купують інвестиційні товари, а населення використовує за-ощадження і поточні доходи для придбання споживчих благ, поки гроші остаточноне знецінилися. Виникає «інфляційний психоз», що посилює тиск на ціни. Інфляціяпочинає сама себе «підгодовувати». Оскільки вартість життя зростає, наймані пра-цівники вимагають вищої номінальної заробітної плати, що спричиняє нове підви-щення цін. Виникає інфляційна спіраль «зарплата — ціни», коли обидва підсилюютьзростання одне одного. Зростання цін веде до підвищення зарплати, а останнє у своючергу викликає подальше зростання цін.

Економісти поділяють інфляцію, з одною боку, на передбачену й непередбачену,а з іншого — на збалансовану і незбалансовану.

Передбачена — це інфляція, яку учасники ринкового процесу очікували і захис-тилися від її згубних впливів. Непередбачена інфляція є несподіваною для еконо-мічних суб'єктів. Збалансованою є інфляція, в процесі якої відносні ціни не зміню-ються. І навпаки, незбалансована інфляція супроводжується зміною відносних цінтоварів, послуг та ресурсів. Ця класифікація дає змогу глибше аналізувати соціально-економічні наслідки інфляції.

Залежно від причин і механізму зростання загального рівня цін розрізняють ін-фляцію попиту та інфляцію витрат, або інфляцію пропозиції. Інфляція попиту про-стежується тоді, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал еко-номіки, а тому ціни підвищуються, щоб зрівноважити попит і пропозицію. Інакшекажучи, виробничий сектор не може відповісти на цей надлишковий попит збільшен-ням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси уже залучені. Отже, сутьінфляції попиту полягає в тому, «що надто багато грошей полює на надто малу кіль-кість товарів».

Інфляцію, що виникає внаслідок зростання витрат у періоди високого рівня без-робіття і неповного використання виробничих ресурсів, називають інфляцією ви-трат, або інфляцією пропозиції.

а)         б)

Причини інфляції попиту.^ Немонетарні:

Розширення державних замовлень: військових та соціальних.

Зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаже-ності виробничих потужностей.

Зростання доходів населення в результаті узгоджених дій профспілок.

Зміни асортиментній структурі сукупного попиту (AD) призводять до зрос-тання загального рівня цін, бо ціни на нові товари вищі за ціни на традиційнітовари.

^ Монетарні:

Зростання номінальних касових залишків, яке обумовлене:

а)         збільшенням грошової бази;

б)         вилученням грошей із сектору майна;

в)         використанням фінансових активів та боргових зобов'язань як платіжнихзасобів.

Зростання швидкості обігу грошей, яке викликане інфляційними очікуван-нями макроекономічних суб'єктів («втеча від грошей», «гарячі гроші»).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

Що таке економічний цикл? Дайте характеристику фазам економічного циклу.

Класифікуйте економічні цикли за тривалістю та головними ознаками.

Назвіть та охарактеризуйте теорії економічних циклів.

Що таке макроекономічна нестабільність? Її головні ознаки.

Що таке «повна зайнятість» та «природне безробіття»?

Прокоментуйте зв'язок між безробіттям та рівнем національного виробництва.

Що таке інфляція? Як вона визначається?

Наведіть класифікацію інфляції у залежності від темпу приросту цін, причин імеханізму зростання загального рівня цін.

Контрольні тести

Масові переливання капіталу, характерні для фази:

а)         кризи;

б)         депресії;

в)         пожвавлення;

г)         піднесення.

Інвестиційними або діловими циклами називаються:

а)         цикли Кітчіна;

б)         цикли Жуглара;

в)         цикли Кузнєца;

г)         цикли Кондратьєва.

Якої теорії економічного циклу не існує:

а)         чисто монетарна теорія;

б)         теорія недоспоживання;

в)         психологічна теорія циклу;

г)         квантова теорія циклу.

Природний рівень безробіття — це:

а)         безробіття, яке зумовлено невідповідністю попиту і пропозиції на ринкупраці;

б)         безробіття, рівень якого визначається урядом;

в)         сума добровільного, інституціонального та циклічного безробіття;

г)         сума фрикційних та структурних безробітних при відсутності циклічнихбезробітних.

Закон Оукена пояснює:

а)         факторні втрати ВВП внаслідок відтоку ресурсів за кордон;

б)         інфляційні коливання в межах коротких циклів;

в)         втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття;

г)         зміну ВВП внаслідок зміни розміру державних закупівель та чистих подат-ків.

Інфляція — це:

а)         невідповідність між грошовою та товарною масою, яка виражається в зрос-танні цін;

б)         невідповідність між грошовою та товарною масою, яка виражається в змен-шенні цін;

в)         незбалансованість ринку праці, що виражається в зростанні заробітноїпраці;

г)         відсутність рівноваги між сукупним попитом та сукупною пропозицією натоварному ринку.

Розраховується для стандартного набору споживчих товарів шляхом порівнян-ня його вартості за різні роки:

а)         індекс цін виробника;

б)         дефлятор ВВП;

в)         індекс споживчих цін;

г)         темп інфляції.

До розробленого класичною теорією механізму ринкового саморегулювання ізперерахованих нижче елементів не входить:

а)         неможливість виникнення в економіці дефіциту сукупних витрат, що базу-ється на законі Сея;

б)         акціонерне управління корпоративними правами транснаціональних моно-полій;

в)         взаємодія між товарним та грошовим ринками, через врівноваження заоща-джень та інвестицій відсотковою ставкою;

г)         еластичність цін на товари та послуги, і цінна ресурси.

Задачі

Задача 1. Населення однієї європейської держави становить 50 млн. громадян, ізних 20% становлять діти, 20% — люди похилого віку. Ці обидві групи не займають-ся виробництвом. Коефіцієнт участі у робочій силі працездатного населення стано-вить 80%. У не високосному році було 104 вихідних дні, а також 11 святкових, які усіприйшлися на робочі дні. Кожен зайнятий має щорічну відпустку — 25 календарнихднів, з яких — 6 вихідних. Тривалість робочого дня — 8 годин. Унаслідок страйків,запізнень та прогулів було втрачено 5% усього робочого часу. Природний рівень без-робіття становить — 3,5%, фактичне безробіття — 5,75%. Коефіцієнт чутливості ВВПдо динаміки циклічного безробіття дорівнює 2,71. Годинний виробіток на зайнятогостановив 10 грн. Визначте фактичний обсяг національного виробництва та потенцій-ний ВВП.

Задача 2. Розрахувати темп зростання та темп приросту цін, виходячи із наступ-них показників:

 

Роки

2000

2004

2007

Рівень цін, у відсотках до попереднього року

100

108

125

Задача 3. Розрахувати індекс Пааше (рівень інфляції), виходячи із наступнихданих:

 

Продукція

хліб тахлібо-булочнівироби

молокота моло-копро-дукти

м'ясо там'ясо-продукти

крупи

олія

овочі

фрукти

риба

цукор

Обсяг продажув аналізованомуроці, тис. тонн

5000

14100

1639

7800

980

5827

11203

320

1445

Ціна базовогороку, грн/т

700

1000

10000

2000

3000

2700

5000

9000

1500

Ціна аналізованогороку, грн/т

1400

2000

15000

2400

4500

3500

5500

11000

3000

Задача 4. Знайти інфляційний податок та сеньйораж, якщо відомо, що: рівеньцін аналізованого року — 120%, рівень цін попереднього року — 105%, пропозиціягрошей в аналізованому році — 196 млрд. грн, пропозиція грошей в попередньомуроці — 184 млрд. грн, витрати на виготовлення грошей — 0,45 млрд. грн.

Задача 5. Знайти дефіцит державного бюджету, якщо відомо, що: рівень цін ана-лізованого року — 112%, рівень цін попереднього року — 109%, пропозиція грошей —201 млрд. грн.

Задача 6. Через скільки років рівень цін у країні подвоїться, якщо відомо, що:рівень цін аналізованого року 132%, рівень цін попереднього року — 125%.

РОЗДІЛ 23.МЕХАНІЗМ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ