§ 3. Моделі економічного зростання

Модель економічного зростання Є. Домара

Модель економічного зростання Євсея Домара (1947 р.) є однією з перших спробобґрунтувати довгострокове економічне зростання на основі кейнсіанської макро-економічної теорії. Технологія виробництва в цій моделі задана виробничою функці-єю Василя Леонтьева з постійною граничною продуктивністю капіталу. Ця функціяпередбачає, що праця і капітал використовуються в заданій пропорції і не можуть за-мінювати один одного. Графічно модель зображується у вигляді ізоквант (рис. 25.3).

відображає економічне зростання. Відрізок АВ показує, що для виробництва 100 од.доходу необхідно використати 10 од. капіталу та 15 од. праці. Для виробництва 200од. доходу — відповідно 20 од. капіталу і 30 од. праці і т.д. Це означає, що має місцепостійна віддача від масштабу.

Відношення обсягу виробництва і доходу до чисельності зайнятих, тобто OA/OL^ OB/OL2 ; OC/OL3 є продуктивність праці, а відношення обсягу виробництваі доходу до обсягу використаного капіталу OA/OK^ OB/OK2; OC/OK3 — капітало-віддача.

Застосування моделі Домара передбачає ряд припущень:

єдиним фактором зростання сукупних видатків та випуску є збільшення інвес-тицій при кожному можливому рівні доходу;

аналіз здійснюється на кейнсіанському відрізкові кривої AS, отже на ринкупраці є надлишкова пропозиція, тому рівень цін — постійний;

існує тільки ринок благ, який початково збалансований.

На відміну від Кейнса, у Домара інвестиції є не тільки фактором створення дохо-ду, а й фактором створення капіталу. Динамічна збалансованість сукупних видатківта реального обсягу виробництва тут визначається динамікою інвестицій, тому щовони створюють і нові доходи, і новий капітал. Отже, необхідно визначити обсяги ітемпи зростання інвестицій, необхідних для підтримки збалансованого довгостроко-вого зростання. Домар запропонував систему з трьох рівнянь:

Рівняння сукупного попиту:

AYtD =Al,       (1)

де: AYtD — приріст сукупного попиту в періоді t;AIt — приріст інвестицій в періоді t;St — гранична схильність до заощаджень.

Рівняння сукупної пропозиції:

AYts = b -AKt,            (2)

де: AYf — приріст сукупної пропозиції в періоді t;

AKt — приріст капіталу в періоді t;b — гранична продуктивність капіталу.

b = A— або b = — ,   (3)

AK      K

де Y — створений продукт.

Остання формула пояснюється тим, що за умов відсутності технічного прогресув довгостроковому періоді після досягнення оптимальних обсягів капіталу, які забез-печують максимум прибутків, гранична продуктивність капіталу ( ) стає постій-

AK

. . . . . —

ною і дорівнює середній продуктивності капіталу ( — ).

Тобто:

3. Рівняння рівноваги:

абозвідки

AYtB = AYtS  (6)

^ =