§ 1. Предмет, структура та функції економічної історії : Економічна теорія : B-ko.com : Книги для студентів

§ 1. Предмет, структура та функції економічної історії

Історія людства — це історія економіки. Війни, які складають лише частину іс-торії, є результатом розвитку економіки, захисту економічних інтересів народів тадержав. Тому історичною спадщиною народів є не те, скільки вони провели війн, за-воювали чужих територій, а в тому, що вони внесли в цивілізацію, що побудували,створили, винайшли.

Справжні історичні герої — люди, які зробили внесок у розвиток ремесел, науки,економіки держави, а не воєначальники — завойовники, бо перші — це люди, які до-помагають людям жити, творити, другі — руйнівники, які знищують людей і створе-ні ними матеріальні та культурні цінності. Та й знамениті воєначальники не моглиз'явитися в країні, де не було сильної армії. В свою чергу, сильна армія може бутилише в державі, яка має достатньо могутній економічний потенціал, який дозволяєзабезпечити її необхідним озброєнням.

Релігії також виникли на матеріальній базі. Кожне плем'я мало своїх богів, у якихлюди просили допомоги в полюванні, захисту від стихійних лих і ворогів. Економічніпроцеси постійно впливали на розвиток ідеологій та релігій. Одночасно з цим длявирішення економічних проблем постійно використовувалися ідеології та релігія.Ідеологічна, релігійна боротьба, як правило, відображала боротьбу економічну.

Отже, закони розвитку людського суспільства кореняться не в політичних, а векономічних процесах. Саме економічний розвиток складає основу розвитку суспіль-ства, а економічна історія — основу всієї його історії.

Економічна історія — важлива нормативна дисципліна циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, складова вищої освіти. Вона вивчає гос-подарську діяльність людства в історичному розвитку, основні явища та процеси ма-теріального виробництва, діяльність економічних організацій та установ, економічнуполітику найбільш розвинутих країн світу і України, досліджує загальні закономір-ності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

В системі економічних наук економічна історія займає одне з провідних місць, на-громаджуючи конкретні факти економічного розвитку окремих країн та аналізуючиекономічні процеси, які відбуваються в різні епохи. Стежачи за зміною форм госпо-дарського розвитку в їх історичній послідовності, економічна історія дає можливістьпобачити, як здійснюється сам хід перетворень одних господарських форм на інші, вякому напрямку відбувається процес змін, чим було підготовлено сучасний нам на-родногосподарський лад.

Економічна історія пов'язана з суспільними та економічними дисциплінами, всистемі економічних наук вона наряду з економічною теорією та історією економіч-ної думки є фундаментальною. Фундаментальність економічної історії обумовлюєть-ся тим, що вона забезпечує економічну теорію фактичним матеріалом про господар-ський розвиток людства.

Крім кола економічних (галузевих та функціональних економічних наук) еконо-мічна історія тісно пов'язана з географічними, суспільними (соціологія, політологія,психологія та ін.), та історичними дисциплінами.

Економічна історія як наука зародилася на стику історичних та економічнихнаук, а в середині XIX ст. сформувалася як самостійна дисципліна, виділившись зполітекономії.

Перші твори, присвячені окремим аспектам розвитку економіки з'явилися щев період пізнього середньовіччя. Згодом питання економічної історії розроблялисяв економіко-статистичних творах У. Петті («Трактат про податки і збори», 1662), в«Дослідженні про природу і причинах багатства народів» (1776) А. Сміта, в числен-них працях французьких авторів XVIII ст.

На рубежі XIX-XX ст. вона стала викладатися як самостійний предмет в євро-пейських університетах. На початку XX ст. перші кафедри економічної історії булистворені в Оксфордському та Кембриджському університетах. Сьогодні ця дисциплі-на займає належне місце в системі академічної та вузівської підготовки розвинутихкраїн світу.

Функції економічної історії:

акумулююча (в зборі, вивченні і узагальненні господарського досвіду людства);

пропедевтична (підготовча), яка полягає в тому, щоб на конкретних фактах іприкладах із світової економіки засвоїти зміст базових економічних термінів;

світоглядна (у формуванні економічною історією наукової картини світовогопроцесу господарської еволюції людства, показуючи безперервну зміну формвласності, господарських механізмів, форм виробництва, управління, а такожїх відмінності по країнах та епохах;

формування реалізму економічного мислення (у вивченні та аналізі не тількипозитивного досвіду господарського розвитку країн і народів, але й помилок тапрорахунків економічної політики держав.