§ 2. Господарство Стародавньої Греції та Риму

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до відродження цього режи-му в країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри Стародавньогосвіту. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.

У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою анти-чний (від латинського — давній). Хронологічно він охоплював першу половину I тис.до н.е. — першу половину I тис. н.е. В період античності рабовласництво досягло пов-ного розквіту. В економічному відношенні античне суспільство було більш розвине-ним за східне.

Особливості античного рабства:

якщо в країнах Стародавнього Сходу раби займалися переважно важкою не-продуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалася вусіх сферах господарства;

якщо у країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були ві-йни і піратство, то у країнах античного світу набуло поширення боргове раб-ство;

у стародавній Греції переважало міське, промислово — торгове, у Стародавньо-му Римі панувало латифундійне рабство.

Першою з античних держав у авангард світового прогресу стала СтародавняГреція. Численні острови, оточені гірськими хребтами, затоки і гавані визначаливідокремленість, автономію економічного життя грецьких общин. Внаслідок цьогоантична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному якполіс (місто). Саме це зумовило перевагу грецького міста над селом. Сільське госпо-дарство, внаслідок гострої нестачі землі, мало другорядне значення.

Значне місце в господарстві країни займали ремесла. Основною ланкою реміс-ничого виробництва були ергастерії — великі майстерні, у яких працювали раби.Повільніше розвивалося сільське господарство. Греки спеціалізувалися на вирощу-ванні пшениці, ячменю, розведенні садів, виноградників, оливкових гаїв (оливковаолія була головним експортним товаром). Торгівля зосереджувалася в руках купців.Зростання товарного виробництва та широкий розвиток торгівлі зумовили появу уГреції різних видів кредитних і банківських операцій. Грошовий обмін здійснювалилихварі, які володіли обмінними пунктами — трапезами. У Греції було стільки видівмонет, скільки і міст — полісів.

Однією з основних причин розквіту Стародавньої Греції було широке викорис-тання праці величезної кількості рабів, які застосовувалися в різних сферах матері-ального виробництва. На відміну від держав Стародавнього Сходу, в Греції рабськапраця стало продуктивною силою суспільного виробництва.

Однак технічні можливості рабоволодіння швидко вичерпали себе, продуктив-ність невільницької праці падала. Нескінченні конфлікти між грецькими містами,боротьба демосу з аристократією, рабів з рабовласниками паралізували економічнежиття країни.

У 338 році до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. Балканський пів-острів став легкою здобиччю Римської держави.

В економічному житті Стародавнього Риму вирішальна роль належала сіль-ському господарству. У Римській державі провідна роль належала виноградарству,городництву, садівництву. Успішно розвивалося тваринництво, птахівництво, виро-щувалися зернові (пшениця, ячмінь, просо, овес), а також технічні культури. Голов-ною формою рабовласницького господарства була вілла — маєток площею 25-100га. землі, яку обробляли 50-60 рабів. Внаслідок концентрації землі, дешевої рабськоїсили сформувалися латифундії з десятками тисяч гектарів землі та великою кількіс-тю рабів.

Значних успіхів було досягнуто в ремеслі. Ремесло Стародавнього Риму мало гео-графічну та галузеву спеціалізацію. Місто Капуя було відоме виготовленням світиль-ників, інших побутових товарів. У містах Падуя, Мілан, Парма виготовляли дахівку,посуд, вовняні тканини. Рим був відомий текстильними та шкіряними товарами. Роз-копки м. Помпеї, знищеного виверженням вулкану Везувій (79 р. н.е.) дають реаль-ну картину ремісничого розвитку римської держави. У місті була велика кількістьмайстерень, в яких виготовляли вовняні тканини, лампи з бронзи та глини, залізні таскляні вироби, різноманітні інструменти — хірургічні, ковальські, столярні, слюсарні.У Помпеї археологи виявили ювелірні, парфумерні, скульптурні майстерні.

У Римській державі успішно розвивалася торгівля, яка приносила більше при-бутків, ніж ремесло. Поступово Рим перетворився у світовий центр грошових опе-рацій. Товарно-грошові відносини досягли найвищого рівня розвитку в I-II ст. н.е.