§ 1. Основні риси та періодизація феодальної економіки

Після падіння Римської імперії в V ст., яке відбулося внаслідок розвитку кризовихпроцесів всередині античного суспільства і нашестя варварів (варварами в Римськійімперії називали народи, які не знали латинської мови і були чужі античній культу-рі — кельти, германці, слов'яни), в Європі починає формуватися соціально-економічнасистема, відмінна від античної і варварської (первіснообщинної). Італійські гуманістиепохи Ренесансу період між загибеллю Римської імперії та їх сучасністю назвали «Се-редні віки». До середніх віків історики відносять V — першу половину XVII ст.

В історії господарства середньовіччя характеризується такими загальними озна-ками:

панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода;

монополія феодалів на землю;

протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробни-цтвом;

особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залеж-ність селянина від землевласника;

рентна форма експлуатації феодально-залежного селянства;

переважання натурального господарства та другорядна роль обміну;

аграризація економіки.

Розвиток господарства країн Західної Європи епохи Середньовіччя пройшовтри періоди. У ранньому Середньовіччя (V-X ст.) сформувалися визначальні рисифеодального господарства. XI-XV ст. — період зрілості феодального господарствав умовах розвитку міст і товарного виробництва. У пізньому Середньовіччі (XVI —перша половина XVII ст.) зароджується ринкове господарство, з'являються ознакиіндустріальної цивілізації.