2.3 Специфіка професійної діяльності психолога у масовій фізкультурно-оздоровчій роботі

Не менш складні, ніж у спорті вищих досягнень, по­стають перед психологом питання, пов'язані з психологічними аспектами фізичного виховання та фізичної культури, де різні види рухової активності використовуються для зміцнення здо­ров'я, профілактики захворювань, підвищення працездатності та творчого потенціалу особистості, організації гармонійного відпо­чинку, боротьби зі шкідливими звичками тощо.

Тут немає специфічних екстремальних ситуацій, властивих спорту вищих досягнень та пов'язаних із конкурентною бороть­бою за перемогу у змаганні або за встановлення рекорду. Однак це не виключає існування у оздоровчій фізичній культурі та фі­зичному вихованні серйозних психологічних проблем, вирішува­ти які покликаний психолог, а взагалі, з якими доводиться зустрі­чатися і тим, хто займається різними видами рухової активності, і їх наставникам, і організаторам цієї діяльності, оскільки, не див­лячись на нечітко усвідомлену потребу в психологах у масовому спорті, робочих місць для таких фахівців там ще не створено.

Звісно, що необхідність психолога у масовому (непрофесій­ному) спорті значно менша, ніж у спорті вищих досягнень, що обумовлює чотири основних напрямки роботи фахівця: психодіа­гностика (переважно у груповій формі) тих, хто займається спор­том, психологічне консультування їх спортом та їхніх тренерів, психокорекція тих, хто займається спортом, психопрофілактика у масовому спорті.

До представників спорту віднесемо ще й тих дітей і підлітків, які тільки почали займатися спортом і їх подальша «спортивна» доля невизначена.

Професійна діяльність психолога у масовому спорті поши­рюється на вікові категорії, що детермінується тим фактом, що вік людей, які непрофесійно займаються спортом, може коли­ватися у великих межах, від 7—12 років до 50—60 і більше. Слід зазначати, що психолог спрямовує свою професійну дія­льність лише на тих, хто займається спортом, хто належить до певної спортивної структури, у рамках якої психолог здійснює свою професійну діяльність, наприклад: ДЮСШ; групи здо­ров'я при спортивних закладах; спортивні клуби; спортивні центри для непрофесійних занять спортом (шейпінг-клуби, тренажерні зали тощо) та ін.

Працюючи у масовому спорті, психолог повинен враховувати такі моменти. Все більше зростає роль фізичних навантажень у підвищенні психічного здоров'я, оскільки значна кількість людей стикаються із такими проблемами, як депресія, стрес та стани тривоги. Фізичні навантаження позитивно впливають на ряд чинників, зокрема, вони сприяють підвищенню самооцінки, впе­вненості у собі, покращують розумові процеси. Для пояснення цього позитивного впливу використовують дві гіпотези: гіпотезу відволікання уваги та гіпотезу ендорфінів. Оскільки фізичні на­вантаження корелюють із позитивними психічними змінами, психологи їх широко використовують у якості доповнення до традиційних методів психотерапевтичного впливу (мається на увазі психологічна, а не медична модель психотерапії).

Специфічним фактором виступає ще й те, що у масовому спо­рті психологу доводиться працювати із людьми, які мають такі мотиви занять спортом (на відміну від мотивів занять спортом вищих досягнень): контроль маси тіла; зниження ризику розвит­ку гіпертензії: отримання задоволення; зниження стресу та де­пресії; розвиток самооцінки та можливість спілкування з іншими людьми.

Виходячи з цього, можливо виділити завдання роботи у масо­вому спорті. По-перше, психодіагностика психічних станів лю­дей, які планують (або почали) займатися фізичною культурою, з метою визначення, чи не призведуть заняття спортом до перена- вантаження нервової системи.

По-друге, організація та здійснення регулярних психологічних обстежень тих, хто займається спортом, з метою подальшої пси­хопрофілактики та психокорекції несприятливих психічних ета­пів, особистісних проявів та деструктивних стосунків (конфлікти тощо) між ними.

По-третє, визначення найбільш раціональних психологічних умов фізичного виховання та здійснення системи заходів, спрямо­ваних на усунення чинників несприятливого психологічного впливу на людину у процесі занять фізичною культурою і спортом.

Наступне, сприяння правильному з психологічної точки зору проведенню занять фізичною культурою та спортом із особа­ми різного віку та статі, різних професій та з різними мотивами занять.

По-п'яте, здійснення психопрофілактичних заходів, а також наукове обґрунтування засобів професійного впливу психолога на осіб, що займаються фізичною культурою.

1. Які основні вимоги до знань психолога у спорті?

2. Проранжуйте знання, необхідні спортивному психологу у його професійній діяльності.

3. З яких знань складаються знання спортивного психо­лога з вікової психології?

4. З яких структурних компонентів складається профе­сійна діяльність психолога у галузі спорту?

5. Які основні проблеми професійної діяльності психолога у галузі спорту?

6. Які існують підходи до організації роботи психолога у спорті? Надайте їх порівняльну характеристику.

7. Які основні види професійної діяльності психолога у спорті вищих досягнень?

8. У чому полягає специфіка роботи психолога у спорті вищих досягнень порівняно з роботою у масовому спорті?

9. У чому полягають особливості психодіагностичної ро­боти психолога у спорті?

10. Для чого необхідні психологу дані психодіагностичних обстежень спортсменів і тренерів?

11. У чому полягає зміст психопрофілактичної роботи спортивного психолога?

12. Якими є принципи психопрофілактики у спорті?

13. Які основні напрямки психопрофілатичної роботи пси­холога у спорті?

14. Які основні напрямки психологічної підготовки спорт­сменів до змагань?

15. Які задачі та зміст загальної психологічної підготовки спортсменів до змагань?

16. Якими є види та форми психологічної просвіти у спорті?

17. Які основні напрямки психологічної просвіти у спорті вищих досягнень?

18. У чому полягає суть психологічної реабілітації у спорті?

19. Які етапи психологічної реабілітації у спорті вищих до­сягнень ви можете назвати?

20. У чому полягає специфіка психопрофілактики невроти­чних станів спортсменів?

21. Які основні заходи з психопрофілактики перетренова- ності у спортсменів ви можете назвати?

22. У чому полягає суть психокорекційної роботи у галузі спорту?

23. Які Ви знаете напрямки психогігієни у спорті вищих до­сягнень?

24. Які особливості психологічного консультування існу­ють саме у спорті вищих досягнень?

25. Які Ви знаєте принципи психологічного консультування у спорті вищих досягнень?

26. У чому полягає суть проведення методичної та мето­дологічної роботи у спорті вищих досягнень?

27. У чому полягає специфіка роботи психолога у масовому спорті?

28. Які ознаки масового спорту вказують на те, що робо­та психолога має відрізнятися від аналогічної роботи у спорті вищих досягнень,

Ш

29. Назвіть основні напрями роботи психолога у масовому спорті?

Завдання для самопідготовки

1. Розкрийте сутність основних вимог до знань та вмінь психолога у спорті.

2. Розкрийте сутність функціонального підходу у профе­сійній діяльності психолога у галузі спорту.

3. Охарактеризуйте основні аспекти діяльності психоло- гап у галузі спорту.

4. Порівняйте практичний і прикладний аспекти діяльно­сті спортивного психолога.

5. Охарактеризуйте складові авторитету психолога у спорті.

6. На які категорії спортсменів повинна бути спрямована професійна діяльність психолога у спорті?

7. Як співвідносяться види професійної діяльності психо­лога у спорті з його функціональними обов'язками?

8. Розкрийте сутність принципів психодіагностики у спорті.

9. Сформулюйте основні завдання кожного з напрямів психодіагностики у спорті.

10. Охарактеризуйте методики, які психолог може засто­сувати у роботі зі спортсменами і тренерами.

11. Розкрийте сутність психопрофілактичної роботи у га­лузі спорту.

12. Розкрийте зміст психологічної підготовки спортсменів до змагань.

13. Дайте характеристику спеціальної психологічної під­готовки спортсменів до змагань.

14. Назвіть основні компоненти психологічної готовності спортсменів до змагань.

15. Розкрийте сутність основних заходів щодо психологіч­ної просвіти спортсменів і тренерів.

16. Обґрунтуйте необхідність психологічної просвіти у спорті.

17. Розкрийте сутність психологічної реабілітації у спорті вищих досягнень.

18. Обґрунтуйте доцільність психологічної реабілітації у спорті вищих досягнень.

19. Розкрийте сутність психологічного супроводження у спорті вищих досягнень.

20. Розкрийте сутність психогігієни як напряму роботи психолога у спорті вищих досягнень.

21. Охарактеризуйте основні методи психогігієни як на­пряму роботи психолога у спорті вищих досягнень.

22. Визначте місце аутогенного тренування у системі психогігієнічної роботи психолога у спорті.

23. Розкрийте зміст психологічного консультування у спо­рті вищих досягнень.

24. Розкрийте зміст методичної та методологічної робо­ти у спорті вищих досягнень.

25. Охарактеризуйте основні підходи до організації мето­дичної роботи у спорті вищих досягнень.

26. Розкрийте сутність функціональних обов'язків психо­лога у масовому спорті.

27. Розкрийте сутність поняття «масова фізкультурно- оздоровча робота».

 

Література

1. Алексеев А.В. О работе спортивного врача-психогигиениста в ус- ловиях тренировочного сбора перед соревнованиями // Сб. Некоторьіе вопросьі практики спортивной психологии / Ред. колл. Рудик П.А. и др. — Вьіп. 3. — М.: Физкультура и спорт, 1979. — С. 37—45.

2. Аллен Е. Консультирование и психотерапия — сочетание методов, теорий и практики: Пер. с англ. — Новосибирск: Сибиздат, 1987. — 274 с.

3. Белкин А.А. Идеомоторная тренировка в спорте. — М.: Физкуль- тура и спорт, 1989. — 172с.

4. Бирюкова З.И. Вьісшая нервная деятельность спортсменов. Ис- следования психологических особенностей нервной системи. — М.: Физкультура и спорт, 1981. — 272с.

5. Блудов В.М., Плахтиенко В.А. Личность в спорте. — М.: Физ­культура и спорт, 1987. — 241 с.

6. Богданова Д.Я., Горбунова Г.Д. Психология физического воспи- тания и спорта: Учеб. пособие для ин-тов физ. к-рьі / Под общ. ред. Т.Т. Джамгарова, А.Ц. Пуни. — М.: Физкультура и спорт, 1979. — 143 с.

7. Богомолов П.П. Психологическая подготовка гимнастов. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 80 с.

8. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консульти- рование: ситуативньїе задачи. — К.: Вища школа, 1996. — 192 с.

9. Волков В.М. Восстановительньїе процессьі в спорте. — М.: Физ­культура и спорт, 1987. — 143 с.

10. Вопросьі организации и методики профессионального отбора в ВУЗьі / В.Л.Марищук, Ю.В.Афанасьев, И.И.Кукса и др.; под ред. В.Л.Марищука. М.: Вьісшая школа, 1992. — 293 с.

11. Воронова В.И. Психологическое сопровождение спортивной дея- тельности в футболе. — К.: Научно-методический комитет Федерации футбола Украиньї, 2001. — 138 с.

12. Вяткин Б.А. Роль темперамента в спортивной деятельности. — М.: Физкультура и спорт, 1978. — 184 с.

13. Вяткин Б.А. Управление психологическим стрессом в спортив­них соревнованиях. — М.: Физкультура и спорт, 1991. — 112 с.

14. Вяткин Б.А., Кондаков А.Е., Валуев Б.С. Опит психологической подготовки льіжников-гонщиков. — Пермь: ПГУ, 1986. — 146 с.

15. Гагаева Г.М. Волевая подготовка футболистов. Футбол сегодня и завтра. — М.: Физкультура и спорт, 1991. — 194 с.

16. Гагаева Г.М. Психология футбола. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 211 с.

17. Генов Ф. Психологические особенности мобилизационной готов- ности спортсмена. — М.: Физкультура и спорт, 1971. — 180 с.

18. Генов Ф.Ю. Воздействие разминки и некоторьіх психологических факторов на состояние мобилизационной готовности спортсмена // Тео- рия и практика физической культури. — 1976. — № 11. — С. 42—44.

19. Герон 3., Димитрова С. Психологическая диагностика спортиста. — София: Медицина, 1989. — 243 с.

20. Геселевич В.А. Предстартовьіе состояния спортсмена. — М.: Физ­культура и спорт, 1969. — 149 с.

21. Гиссен Л.Д. Время стрессов. Обоснование практических резуль- татов психопрофилактической работьі в спортивньїх командах. — М.: Физкультура и спорт, 1990. — 204 с.

22. Гиссен Л.Д. Индивидуальнь й подход в обучении психорегули- рующей тренировке // Некоторьіе вопросьі практики спортивной психо- логии: сборник научньїх работ / Ред. колл.: В.А.Алаторцев (отв. за вьіп.). — М.: ВНИИФК, 1989. — С. 6—23.

23. Гиссен Л.Д. Опьіт психотерапевтической и психопрофилактиче- ской работьі в спортивних командах // Вопросьі психотерапии в общей медицине и психоневрологии: тезись и автореферать конференции. — Харьков, 1988. — С. 460-461.

24. Гиссен Л.Д. Психология и психогигиена в спорте. — М.: Физ­культура и спорт, 1983. — 119 с.

25. Гогунов Е.Н., Мартьянов Б.И. Психология физического воспи- тания и спорта. — М.: Academia, 2000. — 288 с.

26. Государев Н.А. Психология спортивного поединка. — М.: Физ­культура и спорт, 1988. — 181 с.

27. Государев Н.А. Так становятся чемпионами. — М.: Просвеще­ние, 1989. — 171 с.

28. Гуменюк Н.П. Восстановительная работа со спортсменами. — К.: Молодь, 1988. — 268 с.

29. Гуменюк Н.П. Олімпійський характер: Про психологію в спорті.

— К.: Молодь, 1978. — 156 с.

30. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспита- ния и спорта. — К.: Вища школа, 1985. — 311 с.

31. Гуменюк Н.П., Шерцис В.М. Психогигиена спортивной деятель- ности. — К.: Вища школа, 1988. — 69 с.

32.Дашкевич О.В. Змоции в спорте и их регуляция: Автореф. дисс... канд. пед. наук. — М., 1970. — 24 с.

33.Дмитриенкова Л.П. Сравнительная характеристика мотивов достижения в различнь х видах спорта: психологические аспекть под- готовки спортсменов. — Смоленск: СГУ, 1980. — 304 с.

34. Жаров К.П. Волевая подготовка спортсмена. — М.: Физкульту­ра и спорт, 1986. — 151 с.

35. Загайнов Р.М. Проклятие профессии: бьітие и сознание практи- ческого психолога. — М.: Смьісл, 2001. — 574 с.

36. Загайнов Р.М. Психолог в команде: Из дневника психолога. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 144 с.

37. Ильин Е.П. Психология физического воспитания: Учеб. пособие для пед. ин-тов. — М.: Просвещение, 1987. — 287 с.

38. Исследование межличностньїх отношений в командах и некото- рь е вопрось спортивной психогигиень . / Под ред. А.С. Морозова. — М.: Физкультура и спорт, 1981. — 302 с.

39. Кісарчук З.Г. Психологічне консультування // Основи практич­ної психології: підручник / В.Панюк, Т.Титаренко, Н.Чепелева та ін.: — К.: Либідь, 1999. — С. 267—283.

40. Клименко В.В. Психомоторньїе способности юного спортсмена.

— М.: Физкультура и спорт, 1990 — 201 с.

41. Козин А.П. Психогигиена спортивной деятельности. — Киев: Здоров'я, 1985. — 128 с.

42. Коломінський Н.Л. Методологічні засади професійної підготовки практичного психолога // Практична психологія та соціальна робота. — 2003. — №4. — С. 12—13.

43. Конторович Л.В., Плиско В.Е. Системньїй подход к методологии // Ежегодник. — М.: Наука, 1984. — С. 27—41.

44. Концептуальні питання підготовки, перепідготовки і підвищен­ня кваліфікації психологів-практиків // Практична психологія у системі освіти: Питання організації та методики / За ред. В.Г.Панка. — К.: Нау­кова думка, 1995. — С.18—41.

45. Кочюнас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия. — М.: Академический проект: ОППЛ, 2002. — 464 с.

46. Лалаян А.А. Психологическая подготовка спортсменов. — Ере- ван: Астастан, 1985. — 154 с.

47. Ложкин Г.В. Психолог спорта в измерении профессиональной подготовки // Практична психологія та соціальна робота. — 2003. — № 5. — С. 1—3.

48. Лупандин А.В. Проблемьі адаптации и реабилитации в спортив­ной практике. — Хабаровск: ХБИФКС, 1991. — 264 с.

49. Мидлер М., Тьішлер Д. Психологическая подготовка фехтоваль- щика. — М.: Физкультура и спорт, 1989. — 128 с.

50.Некрасов В.П. Спорт и характер. — М.: Физкультура и спорт, 1986. — 189 с.

51. Онищенко І.М. Психологічна підготовка спортсмена. — К.: Здо­ров'я, 1969. — 176 с.

52. Параносич В.К., Лазаревич Л.М. Психодиагностика спортивной группьі. — М.: Физкультура и спорт, 1987. — 119 с.

53. Попов А.А. Спортивная психология: Учеб. пособие. — М., 1998. — 180 с.

54. Практическая психодиагностика: методики и тесть / Под ред. Д.Я.Райгородского. — Самара: Бахрах, 1998. — 669 с.

55. Проблемь психологии спорта // Сб. работ кафедрь психологии / Под ред. Д.Я. Богдановой, Ю.Я. Киселева. — Л.: Ин-т физкультурьі им. Лесгафта, 1970. — 135 с.

56. Психологическая подготовка спортсменов различнь х видов спорта к соревнованиям / Под ред. П.А. Рудик, А.Ц. Пуни, Н.А. Худа- нова. — М.: Физкультура и спорт, 1968. — 306 с.

57. Психология спортивной деятельности. — Казань: Изд-во Казан- ского ун-та, 1985. — 215 с.

58. Психология физического воспитания и спорта: Учебн. пособие для институтов физ. культ. / Под ред. Т.Т.Джамгарова, А.Ц.Пуни. — М.: Физкультура и спорт, 1979. — 143 с.

59. Пуни А.Ц. Волевая подготовка в спорте. — М.: Физкультура и спорт, 1979. — 189 с.

60. Пуни А.Ц. Проблема личности в психологии спорта. — М.: Физ­культура и спорт, 1980. — 236 с.

61. Пуни А.Ц. Психологическая подготовка к соревнованию в спор­те. — М.: Физкультура и спорт, 1989. — 88 с.

62. Роберт Н. Сингер. Мифьі и реальность в психологии спорта. — М.: Физкультура и спорт, 1980. — 320 с.

63. Роджерс К. Консультирование и психотерапия: Новейшие под- ходьі в области практической работьі: Пер. с англ. — М.: Изд-во ЗКС- МО — Пресс, 2000. — 264 с.

64. Родионов А.В. Влияние психологических факторов на спортив- ньій результат. — М.: Физкультура и спорт, 1983. — 112 с.

65. Родионов А.В. Психодиагностика спортивньїх способностей. — М.: Физкультура и спорт, 1983. — 216 с.

66. Родионов А.В. Психология спортивного поединка. — М.: Физ­культура и спорт, 1968. — 153 с.

67. РудикП.А. Психология. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — 196 с.

68. Сопов В.Ф. Психологическая подготовка к максимальному спортивному результату. — Самара: Изд. Самарского гос. пед. универ- ситета, 1999. — 271 с.

69. Спиркин А.В. Психолог в спорте. — М.: Просвещение, 2002. — 272 с.

70. Стресс и тревога в спорте. — М.: Физкультура и спорт, 1983. — 129 с.

71. Сурков Е.Н. Психология спорта в терминах, понятиях, междисци- плинарньїх связях. — Спб.: СПБГАФК им. П.Ф.Лесгафта, 1999. — 451 с.

72. Темперамент и спорт. — Пермь: ПГПИ, 1972. — Т. 110. — 119 с.

73. Титаренко Т.М. Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога // Практична психологія та соціальна робота. — 2003. — № 4. — С. 21-23.

74. Узйнберг Р.С., Гоулдс Д. Основьі психологии спорта и физиче- ской культурьі. — К.: Олимпийская литература, 2004. — 334 с.

75. Филатов А.Т. Психопрофилактика и психотерапия нарушений сна у спортсменов-велосипедистов в соревновательном периоде // Тези- сьі докладов симпозиума «Сон и его нарушения». — М.: Медицина, 1982. — С. 256-258.

76. Филатов А.Т. Змоционально-волевая подготовка велосипеди - стов. — К.: Здоров'я, 1985. — 88 с.

77. Худадов Н.А. Психологическая подготовка боксера. — М.: Физ­культура и спорт, 1988. — 160 с.

78. Черникова О.А. Психологическая подготовка. — М.: Физкуль­тура и спорт, 1985. — 242 с.

79. Черникова О.А. Змоции в спорте. — М.: Физкультура и спорт, 1962. — 234 с.

80. Шаблинский В.А, Шерцис Б.М. Психологическая подготовка спортивной командьі. — К.: Здоров'я, 1988. — 254 с.

81. Шадриков В.Д. Проблема системогенеза профессиональной дея- тельности. — М.: Наука, 1982. — 185 с.

82. Шайхтдинов Разиф З. Личность и волевая готовность в спорте.

— М.: Физкультура и спорт, 1984. — 245 с.

83. Шайхтдинов Разиф З. Личность и волевая готовность в спорте.

— М.: Физкультура и спорт, 1987. — 278 с.

84. Змоционально-волевая подготовка спортсменов / Под ред. проф. А.Т. Филатова. — К.: Здоров'я, 1982. — 268 с.