2.3 Специфіка професійної діяльності психолога у масовій фізкультурно-оздоровчій роботі

Не менш складні, ніж у спорті вищих досягнень, по­стають перед психологом питання, пов'язані з психологічними аспектами фізичного виховання та фізичної культури, де різні види рухової активності використовуються для зміцнення здо­ров'я, профілактики захворювань, підвищення працездатності та творчого потенціалу особистості, організації гармонійного відпо­чинку, боротьби зі шкідливими звичками тощо.

Тут немає специфічних екстремальних ситуацій, властивих спорту вищих досягнень та пов'язаних із конкурентною бороть­бою за перемогу у змаганні або за встановлення рекорду. Однак це не виключає існування у оздоровчій фізичній культурі та фі­зичному вихованні серйозних психологічних проблем, вирішува­ти які покликаний психолог, а взагалі, з якими доводиться зустрі­чатися і тим, хто займається різними видами рухової активності, і їх наставникам, і організаторам цієї діяльності, оскільки, не див­лячись на нечітко усвідомлену потребу в психологах у масовому спорті, робочих місць для таких фахівців там ще не створено.

Звісно, що необхідність психолога у масовому (непрофесій­ному) спорті значно менша, ніж у спорті вищих досягнень, що обумовлює чотири основних напрямки роботи фахівця: психодіа­гностика (переважно у груповій формі) тих, хто займається спор­том, психологічне консультування їх спортом та їхніх тренерів, психокорекція тих, хто займається спортом, психопрофілактика у масовому спорті.

До представників спорту віднесемо ще й тих дітей і підлітків, які тільки почали займатися спортом і їх подальша «спортивна» доля невизначена.

Професійна діяльність психолога у масовому спорті поши­рюється на вікові категорії, що детермінується тим фактом, що вік людей, які непрофесійно займаються спортом, може коли­ватися у великих межах, від 7—12 років до 50—60 і більше. Слід зазначати, що психолог спрямовує свою професійну дія­льність лише на тих, хто займається спортом, хто належить до певної спортивної структури, у рамках якої психолог здійснює свою професійну діяльність, наприклад: ДЮСШ; групи здо­ров'я при спортивних закладах; спортивні клуби; спортивні центри для непрофесійних занять спортом (шейпінг-клуби, тренажерні зали тощо) та ін.

Працюючи у масовому спорті, психолог повинен враховувати такі моменти. Все більше зростає роль фізичних навантажень у підвищенні психічного здоров'я, оскільки значна кількість людей стикаються із такими проблемами, як депресія, стрес та стани тривоги. Фізичні навантаження позитивно впливають на ряд чинників, зокрема, вони сприяють підвищенню самооцінки, впе­вненості у собі, покращують розумові процеси. Для пояснення цього позитивного впливу використовують дві гіпотези: гіпотезу відволікання уваги та гіпотезу ендорфінів. Оскільки фізичні на­вантаження корелюють із позитивними психічними змінами, психологи їх широко використовують у якості доповнення до традиційних методів психотерапевтичного впливу (мається на увазі психологічна, а не медична модель психотерапії).

Специфічним фактором виступає ще й те, що у масовому спо­рті психологу доводиться працювати із людьми, які мають такі мотиви занять спортом (на відміну від мотивів занять спортом вищих досягнень): контроль маси тіла; зниження ризику розвит­ку гіпертензії: отримання задоволення; зниження стресу та де­пресії; розвиток самооцінки та можливість спілкування з іншими людьми.

Виходячи з цього, можливо виділити завдання роботи у масо­вому спорті. По-перше, психодіагностика психічних станів лю­дей, які планують (або почали) займатися фізичною культурою, з метою визначення, чи не призведуть заняття спортом до перена- вантаження нервової системи.

По-друге, організація та здійснення регулярних психологічних обстежень тих, хто займається спортом, з метою подальшої пси­хопрофілактики та психокорекції несприятливих психічних ета­пів, особистісних проявів та деструктивних стосунків (конфлікти тощо) між ними.

По-третє, визначення найбільш раціональних психологічних умов фізичного виховання та здійснення системи заходів, спрямо­ваних на усунення чинників несприятливого психологічного впливу на людину у процесі занять фізичною культурою і спортом.

Наступне, сприяння правильному з психологічної точки зору проведенню занять фізичною культурою та спортом із особа­ми різного віку та статі, різних професій та з різними мотивами занять.

По-п'яте, здійснення психопрофілактичних заходів, а також наукове обґрунтування засобів професійного впливу психолога на осіб, що займаються фізичною культурою.

1. Які основні вимоги до знань психолога у спорті?

2. Проранжуйте знання, необхідні спортивному психологу у його професійній діяльності.

3. З яких знань складаються знання спортивного психо­лога з вікової психології?

4. З яких структурних компонентів складається профе­сійна діяльність психолога у галузі спорту?

5. Які основні проблеми професійної діяльності психолога у галузі спорту?

6. Які існують підходи до організації роботи психолога у спорті? Надайте їх порівняльну характеристику.

7. Які основні види професійної діяльності психолога у спорті вищих досягнень?

8. У чому полягає специфіка роботи психолога у спорті вищих досягнень порівняно з роботою у масовому спорті?

9. У чому полягають особливості психодіагностичної ро­боти психолога у спорті?

10. Для чого необхідні психологу дані психодіагностичних обстежень спортсменів і тренерів?

11. У чому полягає зміст психопрофілактичної роботи спортивного психолога?

12. Якими є принципи психопрофілактики у спорті?

13. Які основні напрямки психопрофілатичної роботи пси­холога у спорті?

14. Які основні напрямки психологічної підготовки спорт­сменів до змагань?

15. Які задачі та зміст загальної психологічної підготовки спортсменів до змагань?

16. Якими є види та форми психологічної просвіти у спорті?

17. Які основні напрямки психологічної просвіти у спорті вищих досягнень?

18. У чому полягає суть психологічної реабілітації у спорті?

19. Які етапи психологічної реабілітації у спорті вищих до­сягнень ви можете назвати?

20. У чому полягає специфіка психопрофілактики невроти­чних станів спортсменів?

21. Які основні заходи з психопрофілактики перетренова- ності у спортсменів ви можете назвати?

22. У чому полягає суть психокорекційної роботи у галузі