Фактичний і розрахункові обсяги продажу зернав Україні для забезпечення стабільних доходівсільгосптоваровиробників

магниевый скраб beletage

Рік

Фактичний обсягпродажузерна,млн т

Розрахунковий обсягпродажу зерна (млн т),який би забезпечиврентабельністьзернового виробництва

Перевищення „+",(нестача „-") фактичногообсягу надрозрахунковим прирентабельності

50 %

40 %

25 %

50 %

40 %

25 %

1998

14,5

8,9

9,9

11,3

+5,6

+4,6

+3,2

1999

13,7

11,4

12,6

14,4

+2,3

+1,1

-0,7

2000

10,7

11,1

12,8

15,5

-0,4

-2,1

-4,8

2001

17,0

14,6

16,3

18,9

+2,4

+0,7

-1,9

2002

19,0

14,8

16,5

19,0

+4,2

+2,5

0,0

2003

8,3

14,9

16,6

19,2

-6,6

-8,3

-10,9

За даними табл. 4.2, у 1998-2000 рр. розрахункові обсягипродажу зерна, які б забезпечували стабільні доходи сільсько-господарських товаровиробників, зростали, що свідчить насам-перед про формування ринку зерна в Україні, а в останні трироки цей показник стабілізувався. Але якщо для забезпеченнярентабельності на рівні 25 % в останні три роки треба булопродавати на внутрішньому ринку 18,9-19,2 млн т зерна, то дляпідтримки рентабельності на рівні 50 % - 14,6-14,9 млн т (ціцифри досить близькі до середніх обсягів проданого зерна напозабіржовому ринку України в останні роки - 13,96 млн т зашість останніх років).

Цікаві висновки можна зробити стосовно обсягів втручан-ня держави в зерновий ринок з метою підтримання стабільнихцін на зерно та стабільних доходів товаровиробників. Якбидержава підтримувала ціну, яка забезпечує рентабельність га-лузі на рівні 50 %, то доводилося б періодично викупати зерноз ринку, а потім продавати його. Причому, якщо взяти до ува-ги наявність чотирирічної циклічності в динаміці валовоговиробництва зернових в Україні, то досить логічним буде при-пущення, що за чотири роки кількість викупленого зерна маєприблизно дорівнювати кількості проданого зерна з інтервен-ційних фондів. Така умова практично повністю виконуєтьсясаме для ціни, яка забезпечує рентабельність 50 %. Складністьреалізації цього варіанта стабілізації зернового ринку полягає втому, що у 2001 і 2002 рр. треба було б знайти кошти для вику-пу з ринку 6,6 млн т зерна, що за обсягом зберігання не пере-вищує потенційних можливостей ДАК „Хліб України" [84,с.111]. Але, по-перше, стабілізація ціни та доходів у 2001 р.сприяла б стабілізації виробництва у наступні роки, по-друге,продаж усього цього зерна у 2003 р. за більш високими цінамидозволив би практично в повному обсягу повернути витраченікошти з урахуванням витрат на зберігання.

Здавалося б, значно легше можна було вирішити проблемустабілізації цін на зерно на рівні 25 % рентабельності. Але, яксвідчать дані табл. 6.2, для цього треба було б у п'ять останніх роківдодатково продати на внутрішньому ринку понад 17 млн т зерназ інтервенційного фонду, створення якого лише обговорюється.Тобто таке завдання взагалі не могло бути виконане.

Отже, для того, щоб інтервенційні операції виконували своїфункції у середньостроковому періоді, доцільно обґрунтуватиінтервенційні ціни на зерно, які б коливалися навколо ціни, щозабезпечує рентабельність галузі на рівні 50 %.

Але абсолютно очевидним залишається факт дуже істотнихколивань цін у межах окремого календарного або маркетинговогороку. Щоб оцінити можливі та необхідні обсяги інтервенційнихоперацій в межах окремого року на зерновому ринку України,звернемося до аналізу фактичних даних про обсяги проданогозерна та про ціни на зерно по місяцях за 2000-2003 рр. Графік нарис. 6.2. досить чітко підтверджує загальновідоме положенняринкової економіки про те, що збільшення обсягів продажупевного товару на ринку за інших рівних умов призводить дозниження ціни на нього і навпаки. Так, у 2000-2001 маркетин-говому році пропозиція зерна на внутрішньому ринку Украї-ни була відносно невеликою і ціни на зерно зростали; в на-ступні ж два роки, навпаки, обсяги продажу зерна досить різкозросли, що призвело до істотного зниження цін на нього, а у2003 р. певною мірою повторилася ситуація 2000 р.

4.2. Динаміка обсягів продажу та цін на зерно в Україні

Для ефективного регулювання зернового ринку недостатньовизнати сам факт зміни цін на зерно внаслідок зміни обсягівпродажу - необхідно мати кількісні характеристики такого зв'яз-ку. Наступним етапом дослідження було здійснення кореляцій-ного аналізу залежності середньомісячної ціни 1 т проданогозерна (У) від обсягів щомісячного його продажу в тис. т (х).

Математичною обробкою статистичних даних за 1998-2003 рр.установлено таку залежність:

У = 419,04 - 0,040Х.  (4.7)

Коефіцієнт кореляції для даної моделі склав 0,268, щосвідчить про слабкий зв'язок між рівнем цін та обсягами про-дажу зерна. Але абсолютно очевидно, що протягом досліджу-ваного періоду зміна цін відбувалася не тільки внаслідок зміниобсягів запропонованого на ринку зерна, а значною мірою івнаслідок зміни купівельної спроможності національної грошо-вої одиниці. Тому наступним кроком саме й було дослідженнякомплексного впливу цих двох факторів. Математичною оброб-кою даних установлено таку залежність:

У = -254,35 - 0,046 Х1 + 420,43 Х2,            (4.8)

де У - середньомісячна ціна продажу 1 т зерна, грн.,

Х1 - обсяг щомісячного продажу зерна, тис.т,

Х2 - базисний індекс цін (1997=1).

Коефіцієнт кореляції для даної моделі склав 0,863, щосвідчить про високу тісноту зв'язку між результативним і фак-торними показниками. Включені в модель фактори на 74,5%визначають варіацію результативного показника. Абсолютнологічними є і значення коефіцієнтів регресії, оскільки вонисвідчать про те, що збільшення обсягу продажу зерна на ринкуУкраїни на 1 тис. т призводить до зниження ціни за 1 т на 4,6 коп.,а зниження в два рази купівельної спроможності гривні суп-роводжується зростанням ціни на 420,43 грн.

Разом з тим, повертаючись до графіка, побачимо, що тен-денції динаміки цін та обсягів продажу в межах календарногороку досить чітко поділяються на дві частини. У першу поло-вину календарного року щомісячні обсяги продажу зерна у 5-15 разів менші ніж у другу. Відповідно ціни, як правило, упершу половину року значно вищі, ніж у другу. Отже, сформо-вана сукупність вихідних даних для кореляційного аналізу неє однорідною. З урахуванням цього нами було проведено ок-ремо по двох сукупностях кореляційний аналіз залежності цінпродажу зерна від обсягів продажу та темпів інфляції. Першусукупність склали помісячні дані за перше півріччя 1998-2003 рр.,другу - за друге півріччя цього ж періоду.

Математичною обробкою даних установлено таку за-лежність ціни від досліджуваних факторів у першому півріччі:

У = -186,25 - 0,51 Х1 + 450,36 Х2.  (4.9)

Коефіцієнт кореляції для даної функції склав 0,898, що вищевідповідного значення для моделі, побудованої за щомісячни-ми даними в цілому за рік. Фактори моделі на 80,6 % поясню-ють варіацію результативного показника. Слід звернути увагуна те, що, згідно з установленою закономірністю, в першепівріччя року зерновий ринок більш чутливий до змін обсягівпроданого зерна. Це абсолютно логічно, оскільки його обсяги,як уже підкреслювалося, значно менші, ніж у другому півріччі.

Залежність ціни від досліджуваних факторів у другомупівріччі характеризується такою функцією:

У = -181,28 -0,05 Х1 +383,31 Х2.    (4.10)

Коефіцієнт кореляції для даної моделі склав 0,884, що знову-таки вище, ніж у моделі, побудованої на основі щомісячних да-них у цілому за рік. Включені в модель фактори на 78,2% пояс-нюють варіацію результативного показника. Чутливість ринку дообсягів продажу зерна у другій половині року досить близька дозначення, встановленого за помісячними даними в цілому за рік.Це також є досить логічним, оскільки основна маса зерна в ос-танній час реалізується саме в другій половині року.

Таким чином, для дослідження необхідного та можливоговпливу інтервенційних операцій на ринку зерна за вихіднупозицію можна використати встановлені залежності, згідно зякими збільшення обсягів продажу на 1 тис. т у першомупівріччі року призводить до зниження ціни за 1 т на 0,51 грн.,а у другому півріччі - на 0,05 грн [247].

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від3 липня 2003 р. № 1030 „Про встановлення рівня заставнихцін на зерно", найвища ціна була встановлена на пшеницю м'я-ку третього класу - 550 грн/т. По всіх інших класах пшениці тавидах зернових культур заставна ціна менше 500 грн/т і коли-вається від 300 грн. за 1 т ячменю третього класу до 495 грн. за1 т пшениці м'якої четвертого класу. Отже, можна стверджувати,що середня заставна ціна в цілому по зернових менше 500 грн./т.Але ж після прийняття вказаної постанови у 2003 р. середнямісячна ціна 1 т зерна в Україні жодного місяця не була нижче500 грн. Це знову-таки підтверджує висновок про те, що напов-нювати інтервенційний фонд треба було у 2001-2002 рр., колиобсяг зібраного та пропонованого на ринку зерна був значновищим.

У зв'язку з цим виникає запитання: наскільки істотним бувби вплив інтервенційних заходів на ринку зерна у 2002 р., якбикошти в сумі 55 млн грн. були виділені з бюджету на рік рані-ше? У липні 2002 р. середня ціна продажу зерна в цілому поУкраїні склала 340,7 грн за 1 т. Якби середня інтервенційна ціназа 1 т зерна складала 400 грн/т, виробникам було б вигідно про-давати зерно до інтервенційного фонду. Але виділених коштів(55 млн грн.) вистачило б на закупівлю 137,5 тис. т зерна (55000 :400). Загальний обсяг проданого зерна у липні 2002 р. склав1796 тис. т. Вилучення з ринку в липні 2002 р. 137,5 тис. т зернапризвело б до підвищення ціни на 6,88 грн/т (0,05 х 137,5), асередня місячна ціна продажу підвищилася б до 347,58 грн/т.А далі ринок знову залишався б нерегульованим. Накопиченезерно в інтервенційному фонді у 2002 р. не можна було б вигід-но продати, оскільки в наступні місяці середня ціна його про-дажу не перевищувала 320 грн/т.

Отже, виділених коштів у сумі 55 млн грн., навіть якби вонибули виділені у 2002 р., не вистачило б для реальної стабілізаціїцін на зерновому ринку, до речі, так само, як не вистачило бзерна, закупленого до інтервенційного фонду, для того щобутримати під контролем цінову ситуацію на ринку зерна упершій половині 2003 р. Наприклад, продаж 137,5 тис.т зерна занижчою, ніж ринкова, ціною, у червні 2003 р., коли середньомі-сячна ціна була найвищою, знизив би середню ціну на 70,12 грн.(0,51 х 137,5). Але і в такому випадку середньомісячна ціна за-лишалася б досить високою і складала 660,88 грн/т, а в усі іншімісяці першої половини року ціни на зерно були б нерегульо-ваними.

Таблиця4.3

Ціни, обсяги продажу та можливі наслідки здійснення інтервенційних операцій на зерно-вому ринку України в 2002-2003 маркетинговому році [222]

Місяць

Фактичний обсягпродажу,тис. т

Фактична ціна,грн./т

Можливий обсягінтервенційних

закупівель(-) або продажу(+), тис.т

Розрахункова цінапісля здійсненняінтервенційнихоперацій, грн./т

Додатковий прибуток(+), збиток (-) сільгосп-виробників, млн грн.

Липень

1796

341

-

341

-

Серпень

3651

315

-280

329

+51,1

Вересень

3405

311

-360

329

+61,3

Жовтень

2229

310

-380

329

+42,4

Листопад

1715

312

-340

329

+29,2

Грудень

3673

312

-340

329

+62,4

Усього залипень-грудень

16469

315

-1700

330

246,4

Січень

289

443

-

443

-

Лютий

383

481

21

470

-4,2

Березень

415

573

201

470

-42,7

Квітень

253

711

472

470

-61,0

Травень

199

723

495

470

-50,3

Червень

120

731

511

470

-31,3

Усього засічень-червень

1659

630

1700

470

-189,5

Разом

18128

340

0

343

+56,9


Для визначення необхідного обсягу інтервенційного втру-чання держави в зерновий ринок на протязі 2002-2003 марке-тингового року звернемося до даних табл. 4.3.

Зазначимо, що мінімальна інтервенційна ціна для першоїполовини маркетингового року встановлювалася на рівні, якийби забезпечив виробникам рентабельність 25 %. Саме на тако-му рівні заставних цін наголошували представники колишньоївиконавчої влади України [376]. За такої ціни та встановленоїзалежності рівня цін від обсягів продажу зерна інтервенційнізакупівлі доцільно було розпочати в серпні і за п'ять місяців2002 р. викупити на зерновому ринку 1,7 млн т зерна до інтер-венційного фонду. Цей обсяг інтервенційних закупівель доситьблизький до того обсягу втручання в зерновий ринок, якиймали намір здійснювати урядові структури у 2004 р.: уряд пла-нував закупити близько 1,5 млн т зерна [139, с.16].

Інтервенційна ціна для другої половини 2002-2003 марке-тингового року встановлювалася за завданням використати всенакопичене зерно в інтервенційному фонді в другій половинімаркетингового року. У такому випадку середня ціна для дру-гої половини року склала б 470 грн. за 1 т зерна, що забезпечи-ло б рентабельність 78,5 %. Середньорічна ціна продажу 1 тзерна зросла б на 3 грн., а додаткові доходи сільськогосподарсь-ких товаровиробників від продажу тієї ж кількості зерна скла-ли б 56,9 млн грн., що практично збігається із сумою коштів,виділених із бюджету на здійснення інтервенційних операційна зерновому ринку у 2003 р.

Практичний інтерес має аналіз фінансових результатівздійснення цих інтервенцій з точки зору Державного агента поздійсненню інтервенційних операцій із зерном. Для закупівлі1,7 млн т зерна за ціною 329 грн за 1 т слід було б витратити559,3 млн грн. Грошові надходження від продажуна копичено-го зерна у лютому-червні 2003 р. за ціною 470 грн. за 1 т скла-ли б 799 млн грн., що на 239,7 млн грн. більше витрат на заку-півлю. Навіть якщо припустити, що для інтервенційнихзакупівель було використано короткостроковий кредит на 12 міс.під 20 % річних, то додаткові витрати державного агента скла-дуть 111,9 млн грн. Витрати на зберігання зерна (щомісяця 1,5 %від його вартості) - ще 100,6 млн грн. Якщо додати витрати наприймання зерна до інтервенційного фонду та його видачу(10 грн. за 1 т) - 17 млн грн., то загальна сума витрат Держав-ного агента на здійснення інтервенційних операцій складе788,8 млн грн. Тобто за таких умов державний агент міг биздійснювати інтервенційні операції за принципами самоокуп-ності. Більше того, якщо вести мову не про кредит на 12 міс., апро кредитну лінію, то сума сплачених відсотків скоротилася ббільш ніж удвічі. Крім того, 1,5 % - це максимальні нормативнімісячні витрати на зберігання, та і обсяг закупленого зерна уданому прикладі не буде зберігатися усі 12 міс., що також змен-шить витрати державного агента і збільшить його прибутки.

Графічне зображення обсягів інтервенційних операцій та їхвпливу на динаміку цін на зерно у 2002-2003 маркетинговомуроці наведено на рис. 4.3. Унаслідок запропонованого варіанта

«

іа

«          f-

Н         о

о          в

&         UЯ

S

4000300020001000

-1000

0

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

J

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х

х

х

—V

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

8

9

2 00

10

2р.

11

12

1

2

3

2 00

4

3р.

5

6

800700600500400300

Місяці

—о—Фактичний обсяг продажу зерна

—а— Обсяг інтервенцій (- закупівля зерна; + додатковий продаж)

>( Розрахункова ціна післі здійснення інтервенцій—Фактична середня ціна продажу зерна

Рис. 4.3. Динаміка фактичних і розрахункових обсягів продажу та середніхцін на зерно в 2002-2003 маркетинговому році в цілому по Україні

здійснення інтервенційних операцій на зерновому ринку Ук-раїни розмах варіації цін на зерно протягом маркетинговогороку скоротився б більш ніж удвічі.

Досить логічним міг би бути й інший сценарій розвиткуподій. За умови надходження на початку 2003 р. достовірноїінформації про загибель озимих зернових на значній площі (асаме вони в першу чергу використовуються як товарне зерно),доцільним було б рішення про збереження 1 млн т зерна дляздіснення інтервенційних операцій у 2003-2004 маркетингово-му році. За таких умов інтервенційна ціна (ціна продажу) длядругої половини 2002-2003 маркетингового року склала б603 грн. за 1 т зерна, а додаткові доходи сільськогосподарськихтоваровиробників досягли б 179,8 млн грн.

З огляду на цінову ситуацію на ринку зерна в 2003-2004маркетинговому році можна стверджувати, що „заощаджений"1 млн т зерна був би з успіхом проданий за ціною 603 грн. за1 ту перші ж місяці маркетингового року, а перевищення ви-ручки над витратами на закупівлю зерна до інтервенційногофонду зросло б до 465,8 млн грн. Це означає, що з розширен-ням „цінового коридору", в межах якого вільно змінюється рин-кова ціна, ефективність інтервенційних операцій з точки зорузабезпечення їх самофінансування, за інших рівних умов, зро-стає, хоч зменшується стабільність цін на зерновому ринку.

Обов'язковою передумовою ефективного здійснення інтер-венційних операцій є неприбутковий статус уповноваженогодержавного агенті зі здійснення таких операцій [92, с. 116].

Повномасштабне запровадження інтервенційних операційбуде мати ще один позитивний наслідок. Якщо всі учасникиаграрного ринку визнають державу як наймогутнішого „гравця"на ринку, то вони будуть змушені дотримуватися правил, вста-новлених державою. Зокрема посередники, закупівельні та за-готівельні організації з метою збереження свого бізнесу зму-шені будуть працювати на випередження, сприяти розвиткубіржової торгівлі ф'ючерсами та опціонами.

Біржова торгівля сільськогосподарською продукцією в Ук-раїні, зокрема укладання ф'ючерсних контрактів на поставкубіржового товару у майбутньому, ціна якого визначається намомент укладання угоди, здійснюється згідно з законом „Протоварну біржу" [17]. Збільшення кількості ф'ючерсних кон-трактів і опціонів у торгівлі сільськогосподарською продукцією,за умови, що ціни цих угод будуть не нижчими від мінімальноїінтервенційної або заставної ціни, сприятиме зменшеннюфінансових ризиків сільськогосподарських товаровиробниківсуто ринковими методами.

Біржовою практикою доведено, що коливання цін у ф'ючер-сних контрактах значно менше, коливання цін на реальний то-вар. Нині в усіх розвинених країнах основними видами угод,які укладаються на товар, є ф'ючерсні угоди (ф'ючерси) та опці-они на ф'ючерси. Зокрема їх частка в загальному обсягу торгівстановить: 78 % - ф'ючерси, 20 % - опціони, на угоди з реаль-ним товаром припадає лише 2 % товарообігу [258, с. 74]. В Ук-раїні ж біржовий ринок перебуває у стадії становлення. Лише ста-виться завдання розширення біржової торгівлі до рівня 10-15 %загального товарообороту зерна, насіння соняшнику, цукру, а роз-ширення форвардної та ф'ючерсної торгівлі - до 20 % біржовоготоварообороту зерна, насіння соняшнику, цукру. [77, с. 14]. Отже,виважена цінова політика є основним фактором сталого функц-іонування та розвитку аграрного ринку.