В С Т У П

магниевый скраб beletage

Сільське господарство займає одне з провідних місць векономіці України. У середньому за 2001-2003 рр. часткасільського господарства у валовому внутрішньому продуктікраїни складала 12,6 %, у вартості основних засобів - 9,3 %, вобсягу експорту - 11,8 % [316, с. 33]. Але потенційні можли-вості сільського господарства, які ще зовсім недавно були ре-альністю, значно вищі. У 1990 р. частка сільського господарствау ВВП становила 24,4 % [37, с. 6]. Чисельність сільського насе-лення складає понад 30 % від загальної чисельності населенняУкраїни. Частка зайнятих у сільському господарстві становитьмайже чверть від загальної чисельності зайнятих в усіх сферахекономічної діяльності.

Унаслідок системної кризи обсяги виробництва валової про-дукції сільського господарства у 1999 р. становили лише 47 % відрівня 1990 р. За період 2000-2004 рр. виробництво валової про-дукції аграрного сектора збільшилося, за попередніми даними,майже на 25 %. Середньорічні темпи зростання дорівнювалиприблизно 5 % [285, с. 8]. Незважаючи на це, ефективністьсільськогосподарського виробництва залишається на доситьнизькому рівні, що не дозволяє забезпечити потреби населенняу продовольстві на рівні медично обґрунтованих норм.

Значне підвищення ефективності сільськогосподарськоговиробництва, забезпечення його сталого розвитку та розшире-ного відтворення в сільському господарстві необхідні, з одногобоку, для забезпечення продовольчої безпеки держави та досяг-нення збалансованого рівня харчування населення, з іншого -для збільшення обсягів експорту сільськогосподарської про-дукції та продуктів її переробки на світовий ринок. Для Украї-ни характерний гострий дефіцит продовольчого споживання нелише по окремих продуктах, а й по всьому їх набору. За набо-ром основних харчових продуктів, необхідних для здоровогохарчування, цей дефіцит (недоїдання) складає майже 40 %, утому числі продуктів тваринного походження - 50 %, рослин-ного походження - понад 22%, що свідчить про напруженийстан продовольчої безпеки в країні [285, с. 8].

У зв'язку з цим проблемам розвитку аграрного сектора еко-номіки України приділяють багато уваги науковці, законодав-ча та виконавча влада. В останні роки увага науковців і пред-ставників владних структур була прикута до здійснення вУкраїні широкомасштабної аграрної реформи.

Незважаючи на глибокі структурні зміни в аграрному секторіекономіки, він залишається в надзвичайно важкому фінансовомустані, має величезні проблеми із забезпеченням розширеноговідтворення основних елементів аграрного ресурсного потенціа-лу, що в свою чергу створює значні труднощі для забезпеченняподальшого сталого розвитку сільського господарства. Кризовийстан аграрного сектора економіки може розглядатися як одна ізфаз його циклічного розвитку. Як зазначив академік О.М.Шпи-чак, „...однією з головних причин кризової ситуації є відсутністьелементарного економічного механізму, в якому могла б функціо-нувати виробнича структура будь-якої форми господарювання. Незаперечуючи форм власності та форм господарювання, ... потрібнеекономічне середовище, в якому може існувати і колективнийгосподар і власник" [317, с. 132]. Рішенням Четвертих річнихзборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників(25-26 червня 2002 р.) було передбачено внести Міністерству аг-рарної політики України та Українській академії аграрних наукпропозиції щодо розробки Національної програми поетапногорозвитку агропромислового комплексу України на 2005-2010 рр.,спрямованої на забезпечення продовольчої безпеки країни. Упрограмі мав бути розроблений економічний механізм функціо-нування аграрного виробництва в ринкових умовах [279, с. 719].Отже, можна стверджувати, що проблеми формування економіч-ного механізму розширеного відтворення сільськогосподарськоговиробництва займають чільне місце в аграрній економічній науці.

Тенденції економічного розвитку сільського господарства,проблеми його розширеного відтворення, розробки відповідно-го економічного механізму перебувають у центрі уваги вченихекономістів-аграрників, про що свідчать численні публікації зцієї проблематики [30, 50, 65, 72, 124, 165, 166, 206, 260, 284,289, 307, 380 та ін.]. Досить багато уваги проблемам формуван-ня економічного механізму функціонування аграрного сектораекономіки в умовах формування ринкових відносин приділя-ють російські вчені [ 27, 68, 154, 295, 341, 378 та ін].

Комплексні дослідження проблем відтворення в сільськомугосподарстві проводили В.Г.Андрійчук, І.І.Лукінов, В.Я.Месель-Веселяк, М.Й.Малік, О.М.Онищенко, П.Т.Саблук, В.М.Трегоб-чук, А.Е.Юзефович, В.В.Юрчишин та інші вчені. Оскільки тен-денції відтворення в сільському господарстві значною міроюзалежать від ефективності сільськогосподарського виробницт-ва, можна стверджувати, що всі дослідження, спрямовані напідвищення його ефективності, є також складовою дослідженьвідтворювального процесу.

Проблеми удосконалення економічного механізму функці-онування аграрного сектора економіки в цілому й окремих йогоелементів досліджували В.М.Алексійчук, В.І.Бойко, В.О.Білик,М.Я.Дем'яненко, С.І.Дем'яненко, Ф.В.Зінов'єв, Ю.М.Новиков,Г.М.Підлісецький, В.Я.Плаксієнко, М.М.Федоров, Г.В.Черевко,О.М.Шпичак та ін.

Разом з тим у теорії відтворення сільськогосподарськоговиробництва й економічного механізму функціонування аграр-ного сектора економіки в ринкових умовах є чимало нерозв'я-заних проблем. Дискусійними залишаються питання сутностіта співвідношення категорій „ринковий механізм", „економіч-ний механізм", „господарський механізм"; необхідності розши-реного відтворення в сільському господарстві України; необхі-дності й обсягів державного втручання в ринкову економіку;оцінки й урахування циклічної компоненти економічної дина-міки в ринкових умовах. Постійного вдосконалення потребу-ють основні елементи економічного механізму: цінова, подат-кова, кредитна, страхова, амортизаційна політика. Саме нарозв'язання цих проблем і спрямоване дане дослідження.

Автор буде вдячний за зауваження та побажання щодо по-дальшої розробки проблем удосконалення економічного механ-ізму розширеного відтворення в аграрному секторі економіки.

Розділ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ

ЗАСАДИ РОЗШИРЕНОГОВІДТВОРЕННЯ В СІЛЬСЬКОМУГОСПОДАСРТВІ УКРАЇНИ