2.1. Вибір облікової політики підприємства

Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» (стаття 1) облікова політика — це сукуп-ність принципів, методів і процедур, що використовуються під-приємством для складання та подання фінансової звітності.

Отже фінансова звітність підприємств відображає його облі-кову політику. Облікова політика базується на правах підприєм-ства яке самостійно:

визначає свою облікову політику;

організовує форми бухгалтерської роботи, виходячи з типупідприємства і конкретних умов його господарювання;

визначає форму і технологію обробки облікової інформаціїбухгалтерського обліку, ґрунтуючись на діючих загальних або га-лузевих формах;

визначає метод оцінки запасів з дотриманням єдиних ме-тодологічних засад, встановлених діючим законодавством;

розробляє систему внутрішньогосподарського (управлінсь-кого) обліку, звітності і контролю за здійсненням господарськихоперацій;

визначає права працівників на підпис документів та їхобов 'язки.

Самостійність вибору та здійснення облікової політики —обов'язкові умови економічної свободи підприємства різнихформ власності, галузевих властивостей, наявності податковихпільг, кваліфікації персоналу, технічної бази управління, свободив питаннях ціноутворення.

Головний бухгалтер при підготовці положення (наказу) прооблікову політику підприємства повинен врахувати такі вимогиПоложень (стандартів) бухгалтерського обліку, а саме:

незмінність протягом поточного року прийнятої методо-логії відображення окремих господарських операцій і оцінки ак-тивів;

повноту відображення в обліку за звітний період (місяць,квартал, рік) всіх господарських операцій, результатів інвента-ризації розрахунків і зобов'язань;

повноту і правильність віднесення доходів і витрат до від-повідних звітних періодів;

відповідність даних аналітичного обліку на перше числокожного місяця даним синтетичного обліку;

розмежування в обліку поточних витрат на ремонт осно-вних засобів, які відшкодовуються за рахунок доходів поточногоперіоду від капітальних витрат, які відносяться на збільшеннявартості основних засобів.

Відповідно до принципу послідовності підприємство повиннопостійно (із року в рік) дотримуватися обраної облікової політи-ки. Тому до її формування слід підходити досить серйозно, оскі-льки вона встановлюється не на один рік.

Дотримання облікової політики є передумовою зіставності фі-нансових звітів протягом певних звітних періодів.

П(С)БО 1 п. 23 передбачає, що підприємство повинно висвіт-лювати обрану облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку, обраних відносно окремих статей звітності.

Тобто, кожне підприємство повинно 2 січня відповідного рокувидати наказ чи розпорядження в якому повинна бути зафіксова-на його облікова політика або, якщо необхідно внести зміни додіючого наказу.

Облікова політика застосовується щодо подій та операції змоменту їх виникнення, за винятком п. 13 П(С)БО 6 де сказано,що якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початокзвітного року неможливо визначити достовірно, то облікова полі-тика поширюється лише на події та операції, які відбуваються пі-сля дати зміни облікової політики.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, перед-бачених П(С)БО 6 п. 9, а саме:

змінюються статутні вимоги;

змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО (Мі-ністерство фінансів України);

зміни забезпечать достовірне відображення подій абооперацій у фінансовій звітності підприємства.

Одночасно не вважається зміною облікової політики встанов-лення її для:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попе-редніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Якщо підприємство все-таки змінило свою облікову політикуто відповідно до П(С)БО 6 п. 12 необхідно відобразити впливзміни на події та операції минулих періодів у звітності шляхом:

коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початокроку;

повторного подання порівняльної інформації щодо попере-дніх звітних періодів.

Незалежно від того чи відбулися зміни облікової політики чи нівона повинна бути розкрита в Примітках до фінансової звітності.

При формуванні облікової політики недоцільно включати внаказ ті вимоги, які чітко встановлені Законом України «Про бу-хгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначати вній ті моменти, по яких підприємству надано право вибору.З нашої точки зору слід зупинитися на таких моментах:

1. Визначення межі суттєвості. За П(С)БО 1 п. 3 суттєваінформація це та, відсутність якої може вплинути на рішеннякористувачів фінансової звітності. Вона визначається відпо-відними П(С)БО і керівництвом підприємства.

Межа суттєвості для різних підприємств може бути різною ізалежить від обсягів його діяльності. Якщо, підприємство вста-новило межу суттєвості в 200 грн то операції з придбання вексе-льних бланків на суму 100 грн слід відображати як операційні ви-трати, а не як запаси.

Визначити порядок визнання нематеріальних активів,основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

Враховуючи вимоги П(С)БО 7 де зазначено, що підприємствосамостійно визначає вартісні ознаки тих предметів, які слід від-нести до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.Наприклад, підприємство встановлює для себе вартісну межу та-ких активів в сумі 500 грн. Відповідно, все що має вартість до500 грн є оборотними активами.

Визначити операційний цикл підприємства, який необ-хідний для класифікації активів на необоротні та оборотні.

Операційний цикл — це проміжок часу між придбанням запасівдля здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації ви-робленої з них продукції або товарів і послуг (П(С)БО 2 «Баланс»).

Враховуючи вимогу П(С)БО 7 і 8 за яким матеріальні або не-матеріальні активи можуть бути віднесені до складу малоціннихабо інших необоротних активів у тому випадку, якщо очікуванийтермін їх корисного використання більш одного року (або більшеопераційного циклу, якщо він перевищує один рік).

Наприклад, підприємство, провівши розрахунки визначило,що операційний цикл дорівнює двом місяцям.

Визначити методи нарахування амортизації для основ-них засобів і нематеріальних активів.

Оскільки облікова політика також включає процедури, які ви-користовуються для подання фінансової звітності, у наказі необ-хідно передбачити порядок визначення строку корисного вико-ристання необоротних матеріальних активів і визначення їхліквідаційної вартості.

Установлення методів нарахування амортизації