2.2. Підготовка облікових данихдля складання фінансової звітності

магниевый скраб beletage

Звітним періодом складання фінансової звітності є календар-ний рік. Баланс підприємства складається на кінець останньогодня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певнийперіод, складається наростаючим підсумком з початку звітногороку. Перший звітний період новоствореного підприємства можебути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 міся-ців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період зпочатку року до моменту ліквідації.

Підприємства, установи складають фінансову звітність, якаповинна містити повну, правдиву і неупереджену інформаціюпро стан активів, зобов'язань і капіталу та результати діяльності.Для забезпечення цих та інших вимог до інформації головнийбухгалтер підприємства, установи повинен організувати і вико-нати завершальні роботи перед складанням фінансової звітності.Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звіт-ність. Найбільш широкий обсяг цих робіт проводиться перед скла-данням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт така:

Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно-правових документів, змін і доповнень до чинних Законів і но-рмативних документів, що стосуються змісту, структури і поряд-ку складання та подання звітності;

Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємс-тву, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цін-ностей, грошових коштів та розрахунків, визначення складуробочих інвентаризаційних комісій, строків проведення і ви-значення результатів інвентаризацій з відображенням на ра-хунках бухгалтерського обліку.

Проведення такої інвентаризації передбачено постановою Ка-бінету Міністрів України «Про порядок подання фінансової звіт-ності» (п. 12), де зазначено, що інвентаризація активів і зо-бов'язань підприємства є обов'язковою.

Крім цього необхідно дотримуватися вимог передбачених Ін-струкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальнихактивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і до-кументів та розрахунків (затверджена наказом Мінфіну Українивід 11.08.1994 р. № 69).

Для того щоб інвентаризації були проведені якісно і своєчас-но, головний бухгалтер зобов' язаний провести детальний інстру-ктаж членів робочої інвентаризаційної комісії, звернути їх увагуна особливості інвентаризації окремих видів майна, видати чле-нам робочих інвентаризаційних комісій необхідні бланки доку-ментів. Крім цього, головний бухгалтер та інші члени постійно-діючих інвентаризаційних комісій повинні провести контрольніперевірки на предмет достовірності і повноти інвентаризацій.

Головний бухгалтер повинен прослідкувати за своєчасним за-вершенням та визначенням результатів інвентаризацій та відо-браженням їх на рахунках обліку.

Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання роз-біжностей затверджуються керівником підприємства, установи звключенням результатів у звіт за той період, в якому закінченаінвентаризація, а також в річний звіт.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей такоштів з даними бухгалтерського обліку, що встановлені при ін-вентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством,установою в такому порядку:

основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, коштита інше майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбут-куванню та зарахуванню відповідно на доходи діяльності підпри-ємства або збільшення фінансування з наступним встановлен-ням причин виникнення надлишку і винних в цьому осіб;

втрата цінностей у межах норм списується пропорційноприбутку за рішенням керівника, установи відповідно на витра-ти виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Нормиприродного убутку можуть бути застосовані лише у разі вияв-лення фактичних нестач та після заліку нестач цінностей над-лишками з пересортиці. При відсутності норм убутку нестача єпонаднормовою;

понаднормовані нестачі цінностей, а також втрати відпсування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за яки-ми обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищен-ня та псування матеріальних цінностей (Постанова КабінетуМіністрів від 21 січня 1996р., № 116);

суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняттярішення про конкретних винуватців відображаються на позаба-лансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшко-дувати втрати, належна до відшкодування сума зараховуєтьсядо складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і до-ходу звітного періоду.

організація інвентаризації грошових коштів в касі та нарахунках в банках, розрахунків з дебіторами і кредиторами.

До складання річного бухгалтерського звіту обов' язково здій-снюється вивірка залишків на усіх рахунках в банках та вивірказаборгованості за товари, роботи, послуги і нетоварні операції.Для цього головний бухгалтер складає графік проведення такоївивірки і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Ре-зультати вивірок розглядаються керівником підприємства. Від-хилення, виявлені в процесі вивірки, повинні бути відображені нарахунках бухгалтерського обліку;

Перевірка та уточнення показників періодичної і річноїзвітності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої переві-рки виникає у зв'язку з тим, що окремі закони та нормативні до-кументи вводяться в дію не з дати їх затвердження, а з початкупопередніх звітних періодів, а також у зв'язку із структурнимизмінами на підприємстві.

В сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінкуактивів:

дооцінка і уцінка основних засобів:

Підприємство може переоцінювати об 'єкт основних засобів,якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняєтьсявід його справедливої вартості на дату Балансу. Якщо здійсню-ється переоцінка об'єкта основних засобів, то на ту ж самудату слід провести переоцінку всіх об 'єктів групи основних засо-бів, до якої належить цей об 'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об' єкти якої вже за-знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю,щоб їх залишкова вартість на дату Балансу суттєво не відрізняла-ся від справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні акти-ви і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється:

у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % йоговартості та решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (спи-сання з Балансу);

у першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.

Переоцінену первісну вартість та суму зносу об'єкта основ-них засобів слід розрахувати множенням відповідно первісної ва-ртості і суми зносу основних засобів на індекс переоцінки. Індекспереоцінки визначається діленням справедливої вартості пере-оцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основнихзасобів необхідно заносити до регістрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобівповинна бути включена до складу додаткового капіталу, а сума уці-нки — до складу витрат. Винятком є випадки перевищення суми по-передніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок).

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніхдооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при чер-говій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включа-ють до складу доходів звітного періоду з відображенням різниціміж чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єктаосновних засобів і визначеним перевищенням у складі іншого до-даткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніхуцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черго-вій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобівспрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу ізвключенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки зали-шкової вартості об'єкта основних засобів і визначеним переви-щенням до витрат звітного періоду.

Підприємство може здійснювати переоцінку тільки тих не-матеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

Активний ринок — ринок, якому притаманні такі умови:

предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, єоднорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

При проведенні переоцінки об' єкта нематеріального активуслід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цейнематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активногоринку). Якщо переоцінку об'єктів групи нематеріальних активівпроведено, то надалі їх необхідно переоцінювати щороку.

Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизаціяоб' єкта нематеріального активу мають визначатися як добутоквідповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та ін-дексу переоцінки. Індекс переоцінки слід визначати діленнямсправедливої вартості об' єкта, який переоцінюється, на його за-лишкову вартість.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальнихактивів слід відображати у складі додаткового капіталу, а сумууцінки — у складі витрат звітного періоду. Винятком із цьогоправила є перевищення суми попередніх уцінок (дооцінок) надсумою попередніх дооцінок (уцінок).

Так, перевищення суми попередніх уцінок над сумою попере-дніх дооцінок залишкової вартості об' єкта нематеріального акти-ву при черговій дооцінці вартості цього об' єкта нематеріальнихактивів включають до складу доходів звітного періоду з відобра-женням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залиш-кової вартості об' єкта нематеріальних активів і зазначеним пере-вищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попере-дніх уцінок залишкової вартості об' єктів нематеріальних активівпри черговій уцінці залишкової вартості цього активу спрямову-ється на зменшення іншого додаткового капіталу з включеннямрізниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової варто-сті об' єкта нематеріальних активів і зазначеним перевищеннямдо витрат звітного періоду.

У разі вибуття об'єктів нематеріальних активів, які раніше бу-ло переоцінено, перевищення сум попередніх дооцінок над су-мою попередніх уцінок залишкової вартості цих об'єктів немате-ріальних активів включають до складу нерозподіленого прибуткуз одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Переоцінка товарів здійснюється не по всіх найменуваннях то-варів, а тільки по тих із них, на які знизилася ціна реалізації. Уцьому випадку облікова вартість таких товарів не буде відповідатиїх реальній вартості на ринку. Саме тому товари підлягають пере-оцінці. В результаті подальших переоцінок необхідно порівнюватиоблікову вартість раніше уціненого товару з його новою вартістю,що склалася на ринку. Якщо ринкова вартість раніше уціненоготовару збільшилася і перевищила його первісну вартість до пере-оцінки, то вартість такого товару визначається на рівні первісноївартості, тобто виконується сторнування раніше здійсненої уцінки.Таким чином, дооцінка товарів здійснюється тільки у випадку,якщо товар раніше уцінювався, і тільки в межах первісної вартості.

Після закінчення року підприємство має провести інвентари-зацію. Ті товари, яких немає в наявності, будуть списані з Балан-су як неіснуючі і віднесені на витрати поточного року. По това-рах, що залишилися, можна визначити чисту вартість реалізації іздійснити відповідну переоцінку.

5. Узгодження доходів і витрат звітного періоду. Однією зумов забезпечення реальності даних є дотримання принципу по-годженості доходів і витрат, що відносяться до звітного періоду.Тому необхідно нарахувати відповідні резерви, що передбаченінаказом про облікову політику, відкоригувати ті, які були ство-рені, але не використані в звітному періоді, і їх залишки не пере-ходять на наступний фінансовий рік.

Списати витрати майбутніх періодів, в частині що відноситьсядо звітного періоду і відобразити усі доходи, які сприяли отри-манню прибутку звітного року. Закрити усі операційні (номіна-льні) рахунки, які мають відношення до звітного періоду.

Завершити записи на рахунках аналітичного обліку,

скласти в необхідних випадках оборотні відомості за окремимисубрахунками до синтетичних рахунків. Така робота необхідна якдля забезпечення достовірності даних, так і для заповнення формзвітності.

Завершити записи у Головній книзі і скласти за синтети-чними рахунками Головної книги зведену сторінку Головної кни-ги при журнальній формі обліку для впевненості дотримання по-двійного запису, або оборотно-сальдову відомість. Вивірити даніоборотної відомості за синтетичними рахунками з оборотнимивідомостями за аналітичними рахунками чи реєстрами аналітич-ного бухгалтерського обліку.

Заповнити фінансову звітність за формами, передбаченимиМіністерством фінансів України, включаючи Примітки і поясню-вальну записку до річного звіту та за формами відомчої звітності.

Перевірити взаємоузгодженність показників фінансовоїзвітності в межах окремих форм і між окремими формами. Ме-тодика узгодженості показників звітності розроблена Міністерст-вом фінансів України і може уточнюватися та доповнюватися мі-ністерствами, відомствами з урахуванням відомчої звітності.

Розглянути і затвердити річну фінансову звітність від-повідно до установчих документів підприємств, установ.

Подати фінансову звітність із супровідним листом за адре-сами, згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

Узагальнено послідовність підготовки інформації для скла-дання фінансової звітності наведено на рис. 6

При заповненні форм фінансової звітності необхідно дотри-муватись такої послідовності.

В титульній частині заповнюється літерами і цифрами:

назва підприємства за Єдиним державним реєстром під-приємств та організацій України (ЕДРПОУ);

територія розташування підприємства за Класифікато-ром адміністративно-організаційного територіального устроюУкраїни (КАОТУУ);

форма власності за Класифікатором форм власності (КФВ);

орган державного управління за Системою позначень ор-ганів державного управління (СПОДУ);

галузь за Загальним класифікатором галузей народного го-сподарства України (ЗКГНГ);

— вид економічної діяльності за Класифікатором видів еко-номічної діяльності (КВЕД). Додатки А, Б, В, Г, Д, Е.

Фінансова звітність суб'єктами малого підприємництва тапредставництвами іноземних суб' єктів господарської діяльностіскладається у тисячах гривень з одним десятковим знаком, усі іншіпідприємства складають фінансову звітність у тисячах гривень.

етапи щодо підготовки, складанняі подання фінансової звітності

—>—>—>—>—>■—>■—>■—>—>—>—>■

Вивчення змін і доповнень до Законів і нормативно-правових актів

Організація і проведення річної інвентаризації товарно-матеріальнихцінностей, грошових коштів, розрахунків, резервів та забезпечень

Перевірка і уточнення показників періодичної і річної звітності

Проведення переоцінки необоротних і оборотних активів

Узгодження доходів і витрат, що відносяться до звітного періоду

Завершення аналітичного обліку і підготовка даних для вивірки з син-тетичним обліком

Завершення записів у Головній книзі і узгодження даних аналітичногоі синтетичного обліку

Складання форм державної фінансової і іншої звітності

Взаємоузгодженність показників фінансової звітності

Розгляд і затвердження річної фінансової звітності

Подання фінансової звітності із супровідним листом

Рис. 6. Етапи підготовки, складання і подання фінансової звітності

До обов'язкових реквізитів форм звітності входить повна ад-реса підприємства і дата на яку складається звітність.

Баланс (ф. № 1) та (ф. № 1-М) складається на останній деньзвітного періоду:

за 1 квартал — на 31 березня;за 2 квартал — на 30 березня;за 3 квартал — на 30 вересня;за рік — на 31 грудня.

В Балансі інформація подається на початок звітного періоду(року) та на кінець звітного періоду.

Усі інші форми фінансової звітності складаються за звітнийперіод наростаючими підсумками з початку року.

Для порівнянності звітної інформації вона подається за дваперіоди, а саме, за звітний період і за аналогічний період попере-днього року.

У Звіті про фінансові результати, Звіті про рух грошових кош-тів інформація подається за звітний період та за аналогічний пе-ріод попереднього року.

У Балансі, Звіті про фінансові результати, Звіті про власнийкапітал показники, що вираховуються при підрахунку підсумківнаводяться у дужках.

Рядки, в яких відсутня інформація, прокреслюються. Виправ-лення у формах звітності не допускаються.

Заповнені та перевірені форми звітності підписуються керів-ником і головним бухгалтером підприємства при цьому підписиповинні бути ідентифіковані, тобто вказуються прізвища осіб,що підписали.