2.2. Підготовка облікових данихдля складання фінансової звітності

Звітним періодом складання фінансової звітності є календар-ний рік. Баланс підприємства складається на кінець останньогодня звітного періоду.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певнийперіод, складається наростаючим підсумком з початку звітногороку. Перший звітний період новоствореного підприємства можебути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 міся-ців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період зпочатку року до моменту ліквідації.

Підприємства, установи складають фінансову звітність, якаповинна містити повну, правдиву і неупереджену інформаціюпро стан активів, зобов'язань і капіталу та результати діяльності.Для забезпечення цих та інших вимог до інформації головнийбухгалтер підприємства, установи повинен організувати і вико-нати завершальні роботи перед складанням фінансової звітності.Обсяг цих робіт залежить від періоду, за який складається звіт-ність. Найбільш широкий обсяг цих робіт проводиться перед скла-данням річного фінансового звіту. Послідовність цих робіт така:

Вивчення працівниками бухгалтерій нових нормативно-правових документів, змін і доповнень до чинних Законів і но-рмативних документів, що стосуються змісту, структури і поряд-ку складання та подання звітності;

Підготовка головним бухгалтером наказу по підприємс-тву, установі про інвентаризацію товарно-матеріальних цін-ностей, грошових коштів та розрахунків, визначення складуробочих інвентаризаційних комісій, строків проведення і ви-значення результатів інвентаризацій з відображенням на ра-хунках бухгалтерського обліку.

Проведення такої інвентаризації передбачено постановою Ка-бінету Міністрів України «Про порядок подання фінансової звіт-ності» (п. 12), де зазначено, що інвентаризація активів і зо-бов'язань підприємства є обов'язковою.

Крім цього необхідно дотримуватися вимог передбачених Ін-струкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальнихактивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і до-кументів та розрахунків (затверджена наказом Мінфіну Українивід 11.08.1994 р. № 69).

Для того щоб інвентаризації були проведені якісно і своєчас-но, головний бухгалтер зобов' язаний провести детальний інстру-ктаж членів робочої інвентаризаційної комісії, звернути їх увагуна особливості інвентаризації окремих видів майна, видати чле-нам робочих інвентаризаційних комісій необхідні бланки доку-ментів. Крім цього, головний бухгалтер та інші члени постійно-діючих інвентаризаційних комісій повинні провести контрольніперевірки на предмет достовірності і повноти інвентаризацій.

Головний бухгалтер повинен прослідкувати за своєчасним за-вершенням та визначенням результатів інвентаризацій та відо-браженням їх на рахунках обліку.

Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання роз-біжностей затверджуються керівником підприємства, установи звключенням результатів у звіт за той період, в якому закінченаінвентаризація, а також в річний звіт.

Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей такоштів з даними бухгалтерського обліку, що встановлені при ін-вентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством,установою в такому порядку:

основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, коштита інше майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбут-куванню та зарахуванню відповідно на доходи діяльності підпри-ємства або збільшення фінансування з наступним встановлен-ням причин виникнення надлишку і винних в цьому осіб;

втрата цінностей у межах норм списується пропорційноприбутку за рішенням керівника, установи відповідно на витра-ти виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Нормиприродного убутку можуть бути застосовані лише у разі вияв-лення фактичних нестач та після заліку нестач цінностей над-лишками з пересортиці. При відсутності норм убутку нестача єпонаднормовою;

понаднормовані нестачі цінностей, а також втрати відпсування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за яки-ми обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищен-ня та псування матеріальних цінностей (Постанова КабінетуМіністрів від 21 січня 1996р., № 116);

суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняттярішення про конкретних винуватців відображаються на позаба-лансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшко-дувати втрати, належна до відшкодування сума зараховуєтьсядо складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і до-ходу звітного періоду.

організація інвентаризації грошових коштів в касі та нарахунках в банках, розрахунків з дебіторами і кредиторами.

До складання річного бухгалтерського звіту обов' язково здій-снюється вивірка залишків на усіх рахунках в банках та вивірказаборгованості за товари, роботи, послуги і нетоварні операції.Для цього головний бухгалтер складає графік проведення такоївивірки і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Ре-зультати вивірок розглядаються керівником підприємства. Від-хилення, виявлені в процесі вивірки, повинні бути відображені нарахунках бухгалтерського обліку;

Перевірка та уточнення показників періодичної і річноїзвітності на предмет їх порівнянності. Необхідність такої переві-рки виникає у зв'язку з тим, що окремі закони та нормативні до-кументи вводяться в дію не з дати їх затвердження, а з початкупопередніх звітних періодів, а також у зв'язку із структурнимизмінами на підприємстві.

В сучасних умовах необхідно здійснювати переоцінкуактивів:

дооцінка і уцінка основних засобів:

Підприємство може переоцінювати об 'єкт основних засобів,якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняєтьсявід його справедливої вартості на дату Балансу. Якщо здійсню-ється переоцінка об'єкта основних засобів, то на ту ж самудату слід провести переоцінку всіх об 'єктів групи основних засо-бів, до якої належить цей об 'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об' єкти якої вже за-знали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю,щоб їх залишкова вартість на дату Балансу суттєво не відрізняла-ся від справедливої вартості.

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні акти-ви і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється:

у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % йоговартості та решта 50 % — у місяці їх вилучення з активів (спи-сання з Балансу);

у першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості.

Переоцінену первісну вартість та суму зносу об'єкта основ-них засобів слід розрахувати множенням відповідно первісної ва-ртості і суми зносу основних засобів на індекс переоцінки. Індекспереоцінки визначається діленням справедливої вартості пере-оцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основнихзасобів необхідно заносити до регістрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобівповинна бути включена до складу додаткового капіталу, а сума уці-нки — до складу витрат. Винятком є випадки перевищення суми по-передніх уцінок (дооцінок) над сумою попередніх дооцінок (уцінок).

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніхдооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при чер-говій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включа-ють до складу доходів звітного періоду з відображенням різниціміж чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єктаосновних засобів і визначеним перевищенням у складі іншого до-даткового капіталу.

Перевищення суми попередніх доо