14.2. Податкова звітність за непрямими податками14.2.1. Податок на додану вартість

Справляння податку на додану вартість передбачено в Українізгідно Закону України «Про податок на додану вартість» від03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами і доповненнями (далі —Закон № 168). Податок на додану вартість — це податок на сумудоданої вартості, що створена підприємством, платником подат-ку, і одержана ним в результаті операцій з поставки товарів тапослуг.

Поставка товарів — будь-які операції, що здійснюються згі-дно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими ци-вільно-правовими договорами, які передбачають передачу праввласності на такі товари за компенсацію незалежно від строків їїнадання, а також операції з безоплатної поставки товарів (резуль-татів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізинго-давцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з догово-рами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно збудь-якими іншими договорами, умови яких передбачають від-строчення оплати та передачу права власності на таке майно непізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межахдоговорів схову (відповідального зберігання), довірчого управ-ління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правовихдоговорів, які не передбачають передачу права власності (корис-тування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг — будь-які операції цивільно-правового ха-рактеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на ко-ристування або розпорядження товарами, у тому числі нематері-альними активами, а також з надання будь-яких інших, ніжтовари, об' єктів власності за компенсацію, а також операції з бе-зоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг,зокрема, включає надання права на користування або розпоря-дження.

Товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліце-нзування або інші способи передачі права на патент, авторськеправо, торговий знак, інші об' єкти права інтелектуальної, в томучислі промислової, власності.

Платником податку на додану вартість згідно Закону № 168визнається особа, яка здійснює або планує здійснювати госпо-дарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішен-ням як платник податку; підлягає обов' язковій реєстрації як пла-тник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах,що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з Законом;будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструва-лася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку уразі:

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки то-варів (послуг), у тому числі з використанням локальної або гло-бальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згі-дно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі абов рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванад-цяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень(без урахування податку на додану вартість).

особа, що уповноважена вносити консолідований податок зоб'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки по-слуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної дія-льності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпоряд-куванні платника податку, в порядку, встановленому КабінетомМіністрів України.

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній територіїУкраїни з використанням глобальної або локальних комп'ютер-них мереж, при цьому особа — нерезидент може здійснювати та-ку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєст-роване на території України.

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованогомайна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми опера-цій з поставки товарів (послуг), визначеної в сумі 300 000 грн, чині, а також незалежно від того, який режим оподаткування вико-ристовує така особа згідно із законодавством.

Центральний податковий орган веде реєстр платників подат-ку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на дода-ну вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер,який використовується для справляння цього податку.

Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 За-кону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податко-вому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Фор-ма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеномуцентральним податковим органом. Дані з реєстру платників по-датку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному цен-тральним податковим органом.

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозятьтовари (предмети) на митну територію України в обсягах, щопідлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством,сплачують податок на додану вартість під час перетину такимитоварами (предметами) митного кордону України, без їх реєстра-ції як платники цього податку.

Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 За-кону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєс-труватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітно-го податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, такаособа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєст-рацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за такимзвітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод(договорів), унаслідок виконання яких планується здійсненняоподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягомзвітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визна-чену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особазобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінцятакого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такістроки, несе відповідальність за не нарахування або несплатуцього податку на рівні зареєстрован