15.2. Податок з доходів фізичних осіб

Згідно Закону України від 22.05.2003 № 889-1У «Про податокз доходів фізичних осіб» з 2004 року передбачено справляння по-датку з доходів фізичних осіб, під якими розуміється сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, ін-ших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів абодеривативів, одержаних платником податку у власність або нара-хованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом як ха-бар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі, згідно іззаконом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду,протягом відповідного звітного податкового періоду з різнихджерел як на території України, так і за її межами.

Під звітним податковим періодом розуміється проміжок часу,який починається з першого календарного дня першого місяцятакого періоду та закінчується останнім календарним днем остан-нього місяця такого періоду. В загальному випадку податковимперіодом визначається календарний рік та календарний місяць.

Платниками податку є:

резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження зтериторії України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походжен-ня з території України.

Об'єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначаєтьсяшляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходуна суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом їх походження з України, які підляга-ють кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом йо-го походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом йогопоходження з України;

доходи з джерелом їх походження з України які підлягаютькінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з су-ми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року,а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітно-го року.

Податок з доходів фізичних осіб — плата фізичної особи запослуги, які надаються їй територіальною громадою, на територіїякої така фізична особа має податкову адресу або розташованоособу, що утримує цей податок згідно з Законом.

Фізичні особи, платники податку, згідно з Законом маютьправо на податковий кредит в разі документального підтвер-дження витрат, які включаються до складу податкового кредиту.Податковий кредит — сума (вартість) витрат, понесених платни-ком податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт,послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягомзвітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартістьта акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення сумийого загального річного оподатковуваного доходу, одержаного занаслідками такого звітного року, у випадках, визначених Зако-ном. Перелік витрат, дозволених до включення до податковогокредиту зазначений ст. 5 Закону.

Окремо будь-який платник податку має право на зменшеннясуми загального місячного оподатковуваного доходу, отримува-ного з джерел на території України від одного працедавця у ви-гляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги як-що розмір доходу, одержаного як заробітна плата не перевищуєсуми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи,встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженоїна 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Ставка податку в загальному випадку становить 15 % відоб'єкта оподаткування. З 1 січня 2004 року до 31 грудня 2006 ро-ку ставка податку застосовувалась на рівні 13 %. З 1 січня2007 року застосовуватиметься ставка податку на рівні 15 %.

Відповідальними за нарахування, утримання та сплату (пере-рахування) податку до бюджету особами згідно Закону визнано:

працедавця (самозайняту особу), який виплачує доходи накористь платника податку у вигляді заробітної плати;

податкового агента в разі оподаткування інших доходів,крім заробітної плати, з джерелом їх походження в Україні;

платника податку, отримувач доходів, в разі оподаткуванняіноземних доходів та тих, чиє джерело виплати знаходиться восіб, звільнених від обов' язків нарахування, утримання або спла-ти (перерахування) податку до бюджету;

платника податку для доходів, що виплачуються на користьплатника податку фізичними особами.

Внаслідок цих норм Закону податковою звітністю з податкуна доходи фізичних осіб є річна Декларація про майновий стані доходи. Крім того, юридичні та фізичні особи, суб'єкти підпри-ємницької діяльності, що здійснюють нарахування та виплатудоходів фізичним особам—платникам податку з доходів фізич-них осіб, подають до податкових органів Податковий розраху-нок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь плат-ників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Порядок подання річної Декларації про майновий стан і до-ходи (податкової декларації) визначено ст. 18 Закону, згідно якої:

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова де-кларація) (далі — декларація) подається платником податку, якийзобов' язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цьогоЗакону або інших законів або має право подати таку деклараціюдля отримання податкового кредиту. Якщо він отримував доходивиключно від податкових агентів, зобов' язаних подавати звіт-ність з цього податку у встановленому порядку (відомості за фо-рмою 8ДР),то подання декларації не передбачається.