15.5. Фіксований сільськогосподарський податок

Механізм справляння фіксованого сільськогосподарського по-датку визначає Закон України «Про фіксований сільськогоспо-дарський податок» (із змінами і доповненнями, внесеними Зако-нами України від 3 лютого 1999 року № 414-ХІУ, від 3 березня1999 року № 466-ХІУ, від 1 червня 2000 року № 1777-111, від3 квітня 2003 року № 659-ІУ, від 19 червня 2003 року № 974-ІУ)

Фіксований сільськогосподарський податок — це податок,який сплачується виробниками сільськогосподарської продукціїна умовах, визначених Законом, не змінюється протягом визна-ченого Законом терміну і справляється з одиниці земельноїплощі.

Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в ра-хунок таких податків і зборів (обов' язкових платежів):

податку на прибуток підприємств;

плати (податку) за землю;

комунального податку;

збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунокдержавного бюджету;

плати за придбання торгового патенту на здійснення торго-вельної діяльності;

збору за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Зако-ном України «Про систему оподаткування», сплачуються сільсь-когосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, ви-значених законодавчими актами України.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку єсільськогосподарські підприємства усіх організаційно-правовихформ, передбачених законами України, селянські та інші госпо-дарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переро-бкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибни-цькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаютьсярозведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водо-ймах (озерах, ставках та водосховищах), в яких сума, одержанавід реалізації такої продукції власного виробництва та продуктівїї переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства, за на-явності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищта багаторічних насаджень), або/та земель водного фонду, які ви-користовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькимигосподарствами для розведення, вирощування та вилову риби увнутрішніх водоймах (далі — земельні ділянки).

Платниками цього податку також є суб'єкти господарювання,утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського під-приємства — платника фіксованого сільськогосподарського по-датку (незалежно від терміну реорганізації), які також займають-ся виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільсько-господарської продукції. Новостворені суб'єкти господарювання,основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування),переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік ство-рення є платниками фіксованого сільськогосподарського подат-ку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності,крім сільськогосподарської, зазначеної у цій статті, з метою опо-даткування ведуть окремий облік фінансових результатів від ін-ших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри-ємств», які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

У разі, коли у звітному періоді валовий доход від операцій зреалізації сільськогосподарської продукції власного виробництвата продуктів її переробки становить менш як 75 відсотків загаль-ного обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступ-ному звітному періоді на загальних підставах.

До платників фіксованого сільськогосподарського податку на-лежать також власники земельних ділянок та землекористувачі, втому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподар-ську продукцію, крім власників та землекористувачів земельнихділянок, переданих для ведення особистого підсобного господар-ства, будівництва та обслуговування жилого будинку, господар-ських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного будів-ництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та випа-сання худоби.

Зміна порядку сплати податків і зборів (обов'язкових плате-жів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об' єктом оподаткування для платників фіксованого сільсько-господарського податку (далі — платники податку) є площа сіль-ськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському то-варовиробнику у власність або наданих йому у користування, втому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, яківикористовуються рибницькими, рибальськими та риболовець-кими господарствами для розведення, вирощування та виловуриби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

У випадку коли у звітному періоді відбувається зміна площсільськогосподарських угідь, у зв'язку з набуттям права землевла-сника або землекористувача відповідно землевласник чи землеко-ристувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових пла-тежів на період до закінчення податкового року і протягом місяцянадати розрахунки до органів державної податкової служби за мі-сцем розташування земельної ділянки та до органу державної по-даткової служби за місцем знаходження платника податку.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одногогектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсоткахдо їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 ро-ку, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом МіністрівУкраїни, в таких розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5;

для багаторічних насаджень — 0,3;

для земель водного фонду, які використовуються рибниць-кими, рибальськими та риболовецькими господарствами для роз-ведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, —1,5 відсотка грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях таАвтономній Республіці Крим.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідно-сті може уточнюватися згідно із законодавством.

Платники податку визначають суму фіксованого сільськогос-подарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, пе-редбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державноїподаткової служби за місцем знаходження платника податку до 1лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календа-рних днів, наступних за останнім календарним днем базового зві-тного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, ви-значеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких роз-мірах:

у І кварталі —10 відсотків;

у II кварталі —10 відсотків;

у III кварталі —50 відсотків;

у IV кварталі — 30 відсотків.

Платники податку перераховують у визначений строк коштина окремий рахунок відділень Державного казначейства Україниу районах за місцем розташування земельної ділянки.

Відділення Державного казначейства України у районах на-ступного дня після надходження коштів перераховують суми фі-ксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: домісцевого бюджету — 30 відсотків, на обов'язкове державне пен-сійне страхування — 68, до фонду соціального страхування —2 відсотки.

Зазначені відділення повідомляють відповідний орган держа-вної податкової служби про загальну суму податку та її розмежу-вання.

Закон України «Про фіксований сільськогосподарський пода-ток» діє до 31 грудня 2009 року.

У разі виникнення форс-мажорних обставин (стихійне лихо,дія обставин непереборної сили), за винятком безнадійного пода-ткового боргу, який підлягає списанню відповідно до ЗаконуУкраїни «Про порядок пог