1.5. Принципи підготовки фінансової звітностіта розкриття інформації

магниевый скраб beletage

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звіт-ності» (пункт 3) принцип бухгалтерського обліку — це правило,яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації гос-подарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансо-вій звітності.

Склад і характеристика основних принципів бухгалтерськогообліку та фінансової звітності визначені законом «Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні» (стаття 4) таП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункт 18).Загалом визначено десять принципів, якими необхідно керува-тись при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансовоїзвітності:

обачність;

повнота висвітлення;

автономність;

послідовність;

безперервність;

нарахування та відповідності доходів і витрат;

превалювання сутності над формою;

історична (фактична) собівартість;

єдиний грошовий вимірник;

періодичність.

Обачність — це застосування в бухгалтерському обліку ме-тодів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов' я-зань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Відповідно до принципу обачності особи, які складають фі-нансові звіти та ведуть бухгалтерський облік, повинні враховува-ти невизначеність, яка супроводжує багато подій та обставин та-ких, як погашення сумнівної заборгованості, ймовірний строккорисного використання машин та обладнання і кількість можли-вих претензій щодо гарантій. При прийнятті рішення в умовахневизначеності необхідно застосовувати всі необхідні засоби,щоб активи та доходи не були завищені, а зобов' язання та видат-ки не були занижені. Так, наприклад, втрати від нестачі та псу-вання списуються на видатки безпосередньо після їх встановлен-ня, а сума компенсації цих витрат винною особою визнаєтьсятільки тоді, коли у підприємства є достатньо мотивів вважати, щотака сума буде повернена (рішення суду, надання згоди праців-ником тощо).

В той же час, при обранні податкової політики є недоцільнимзастосування надмірної обережності, яка може призвести достворення скритих резервів, чим ввести в оману власників під-приємства та інших користувачів інформації.

Повне висвітлення — фінансова звітність повинна міститивсю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господар-ських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що при-ймаються на її основі.

Принцип повноти висвітлення тісно пов'язаний з вимогамиінших принципів та припущень. Тільки виконання всіх іншихпринципів дозволяє отримувати необхідні дані для повного ви-світлення фінансового становища підприємства, складання звітівпро результати діяльності та рух грошових коштів. В результатіупущень інформація може бути хибною або оманливою, а зна-чить, недостовірною та недостатньо доречною.

Автономність — кожне підприємство розглядається як юри-дична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особи-сте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися уфінансовій звітності підприємства.

Принцип автономності є обов' язковим для виконання прибудь — яких обставинах господарювання, оскільки він базуєтьсяне тільки на основних підходах для формування облікової полі-тики, а зачіпає права власності на майно. Ці взаємовідносини чіт-ко врегульовані в діючому законодавстві. Так, в Законі України«Про власність» в статті 6 вказується: «Юридична особа здійс-нює право володіння, користування і розпорядження закріпленимза нею майном власника відповідно до свого статуту». Таким чи-ном, слід розуміти, що будь-яке майно чи зобов' язання, які нале-жать підприємству, не належать власнику самого підприємства. Інавпаки, будь-яке майно, яке належить власнику підприємства,не може бути власністю такого підприємства.

Послідовність — постійне (із року в рік) застосування під-приємством обраної облікової політики. Зміна облікової політикиможлива тільки, якщо змінюється статутні вимоги, вимоги орга-ну, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського об-ліку або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подійабо операцій у фінансовій звітності підприємства і повинна бутиобґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Послідовність облікової політики є важливим елементом, якийдозволяє контролювати основні показники діяльності підприємс-тва протягом тривалого часу та надає можливість порівнюватизвіти за різні фінансові періоди. Основні вимоги та правила щодозбереження незмінною облікової політики викладені в положенні(стандарті) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок ізміни у фінансових звітах».

Не вважається зміною облікової політики встановлення облі-кової політики для:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попе-редніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Вплив зміни облікової політики відображається у звітностішляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на поча-ток звітного року, якщо вони вплинули на його величину, повто-рного подання порівняльної інформації щодо попередніх звітнихперіодів.

Безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємст-ва здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність будетривати далі.

Відповідно до принципу безперервності фінансові звіти скла-даються, виходячи з припущення, що підприємство є безперерв-но діючим і залишатиметься таким у майбутньому. Таким чином,припускається, що підприємство не має наміру ані потреби лікві-дуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності. Вцьому випадку підприємство в своїх звітах зобов' язано застосо-вувати звичайні методи оцінки та обліку активів, зобов'язань, до-ходів та видатків.

У разі, якщо керівництво (власник) має на меті або змушеноставити питання про припинення діяльності підприємства, фінан-сові звіти повинні складатись без застосування даного принципу.Про таке становище підприємство обов' язково повинно повід-омити в своїх фінансових звітах. Як приклад можна навести си-туацію, пов'язану з обліком основних засобів виробництва. Принормальному функціонуванні підприємства основні засоби виро-бництва відображаються в Балансі за історичною (фактичною)собівартістю, а при ліквідації підприємства вони повинні бутиоцінені за ринковою вартістю.

Нарахування та відповідність доходів і витрат — для ви-значення фінансового результату звітного періоду необхідно по-рівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненідля отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерсько-му обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення неза-лежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до принципу нарахування доходи та видатки ви-значаються та відображаються в бухгалтерському обліку та фі-нансових звітах того звітного періоду, коли ці операції були здій-снені без врахування того, коли фактично було здійсненонадходження чи виплату грошових коштів. Відповідно до даногопринципу при формуванні облікової політики підприємство по-винно виходити із можливості не збігання в часі господарськоїоперації та її грошового забезпечення. Таким чином, будь-які го-сподарські операції підлягають висвітленню в бухгалтерськомуобліку в момент їх здійснення. Ніякі операції не можуть бути за-тримані з точки зору їх реєстрації в бухгалтерському обліку. Фі-нансові звіти, складені згідно з принципом нарахування та відпо-відності доходів і витрат, інформують користувачів не тільки проминулі операції, які містили виплату або отримання грошовихкоштів, але і про зобов' язання виплатити грошові кошти в май-бутньому і про ресурси, які представлені грошовими коштами,що їх буде одержано у майбутньому. Таким чином, вони надаютьсаме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих по-дій, який є найбільш корисним для користувачів при прийняттіними економічних рішень.

Слід зауважити, що на практиці може виникати протиріччяміж принципом нарахування та принципом обачності. В такихвипадках є необхідним прийняття рішення про облік операцій,враховуючи всі можливі наслідки за методикою, визначеною(стандартами) бухгалтерського обліку.

Превалювання сутності над формою — операції обліковуютьсявідповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою,бухгалтерський облік та фінансова звітність повинні відображатиоперації та інші події правдиво, таким чином, їх необхідно відо-бражати до їх сутності та економічної реальності, а не лише ви-ходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або подій незавжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми. На-приклад, підприємство може передати актив іншій стороні заумови, що право власності перейде іншому підприємству, хочанасправді будуть існувати неформалізовані угоди, відповідно дояких підприємство частково буде використовувати майбутні еко-номічні вигоди, втіленні в цьому активі. Таким чином, у разі ві-дображення операції без врахування принципу превалюваннясутності над формою в фінансових звітах буде представлена ін-формація, що буде суперечити дійсності.

Історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінкаактивів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво тапридбання.

Принцип історичної (фактичної) собівартості передбачає,що при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансовоїзвітності пріоритетною є оцінка активів за вартістю їх придбання.Так, при надходженні основних засобів виробництва вони відо-бражаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, якадорівнює: по основних засобах виробництва, які створені на са-мому підприємстві — фактичній собівартості, включаючи подат-ки, які передбачені діючим законодавством; по основних засобахвиробництва, які були придбані за плату у інших підприємств —за покупною вартістю плюс видатки, пов' язані з придбанням(страхування, мито, транспортні видатки), видатки, пов' язані змонтажем, випробуванням тощо.

Але, цей принцип говорить тільки про пріоритетність, тобтона практиці можуть застосовуватись й інші методи оцінки. Приприйнятті рішення вибору методу оцінки активів слід користува-тись національними положеннями (стандартами) бухгалтерськогообліку.

Єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнен-ня всіх господарських операцій підприємства у його фінансовійзвітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Принцип єдиного грошового вимірника є не стільки принци-пом, скільки основою бухгалтерського обліку. Саме тому, що бу-хгалтерський облік може надавати всю необхідну інформаціюпро стан господарської діяльності в уніфікованому вигляді, тобтоіз застосуванням єдиного вимірника — грошей, бухгалтерськийоблік є основною для всіх решти видів обліку.

Відповідно до Закону № 996-XIV єдиним грошовим вимірни-ком є національна валюта України — гривня.

Застосовування даного принципу не означає, що при веден-ні аналітичного обліку не можуть застосовуватись інші видивимірників. Зрозуміло, що для відображення великої кількостівнутрішньогосподарських операцій є необхідним застосовува-ти інші види вимірників (натуральні, трудові тощо). Данийпринцип підкреслює те, що застосування єдиного грошовоговимірника є обов' язковим при поданні інформації у фінансовійзвітності.

Періодичність — можливість розподілу діяльності підпри-ємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звіт-ності.

Відповідно до принципу періодичності кожне підприємствопри веденні бухгалтерського обліку повинно передбачати, що дляможливості подання фінансової звітності всю діяльність підпри-ємства необхідно розподіляти на визначені періоди часу. Оскіль-ки в Україні такий розподіл закріплений на законодавчому рівні,підприємствам залишається чітко виконувати встановлені прави-ла періодичності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є кален-дарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально нарос-таючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу таЗвіту про фінансові результати. Баланс підприємства складаєтьсяза станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Таким чином, принципи бухгалтерського обліку та фінансовоїзвітності є правилами і процедурами, які вироблені теорією іпрактикою бухгалтерського обліку і які є обов' язковими для всіхсуб'єктів господарювання при складанні ними фінансової звітно-сті (табл. 4).

Таблиця 4

ПРИНЦИПИ СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

№п/п

Принципи

Визначення

1

Обачності

Згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгал-терському обліку, повинні запобігати зниженню оцінкизобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і дохо-дів підприємства

2

Повне висвіт-лення

Фінансова звітність повинна містити всю інформацію профактичні та потенційні наслідки операцій та подій, якаможе вплинути на рішення, що приймаються на її основі

3

Автономність

Кожне підприємство розглядається як юридична особа,що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зо-бов'язання власників не повинні відображатись у фінан-совій звітності підприємств.

4

Послідовність

Передбачає постійне (із року в рік) застосування підпри-ємством обраної облікової політики. Зміна облікової полі-тики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовійзвітності

5

Безперервність

Передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємств, ви-ходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі

6

Нарахування тавідповідностідоходів і витрат

Для визначення фінансового результату звітного періодуслід зіставити доходи звітного періоду з витратами, якібули здійснені для отримання цих доходів. При цьому до-ходи і витрати відображаються в обліку і звітності у мо-мент їх виникнення, незалежно від часу надходження ісплати грошей

7

Перевалюваннясутності над фо-рмою

Операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутнос-ті, а не лише виходячи з юридичної форми

8

Історичні (фак-тичної) собівар-тості

Визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат наїх виробництво та придбання

9

Єдиний грошо-вий вимірник

Передбачає вимірювання та узагальнення всіх операційпідприємства у його фінансовій звітності в єдиний грошо-вій одиниці

10

Періодичності

Припускає розподіл діяльності підприємства на певні пе-ріоди часу з метою складання фінансової звітності

Використання принципів складання фінансової звітності усімапідприємствами забезпечує розуміння інформації, наведеної уфінансовій звітності в межах та поза межами підприємства.

В П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункти19—25) визначають вимоги до розкриття інформації.

Розкриття — це надання інформації, яка є суттєвою для ко-ристувачів фінансової звітності.

Відповідно суттєвою є інформація, відсутність якої можевплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттє-вість інформації визначається відповідними П(С)БО та керівниц-твом підприємства.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користу-вачам, вона повинна містити дані про:

підприємство;

дату звітності за звітний період;

валюту звітності та одиницю її виміру;

відповідну інформацію за звітний період і аналогічний пе-ріод попереднього року;

облікову політику підприємства та її зміни;

консолідацію фінансових звітів;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років та пов 'язані з ними коригу-вання;

переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідни-ми положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фі-нансовій звітності, включає:

назву, організаційно-правову форму та місцезнаходженняпідприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресуйого офісу);

короткий опис основної діяльності підприємства;

назву органу управління, у віданні якого перебуває підпри-ємство, або назву його материнської (холдінгової) компанії;

середню чисельність персоналу підприємства протягомзвітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку на-ведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період,за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду,передбаченого Положенням (стандартом), то причини і наслідкицього повинні бути розкриті у Примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якийвідображені елементи звітності та одиниця виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ве-деться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкрива-ти причини цього та методи, що були використані для переве-дення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно висвітлювати обрану облікову політи-ку шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності;

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосеред-ньо у фінансових звітах або у Примітках до них.

У Примітках до фінансових звітів слід розкривати:

облікову політику підприємства;

інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансовихзвітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стан-дартами);

інформацію, що містить додатковий аналіз статей звіт-ності потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Лекція 2. Облікова політика підприємства та загальні

вимоги до оприлюднення та зберігання звітності

У лекції розглядаються наступні питання:

Вибір облікової політики підприємства.

Підготовка облікових даних для складання фінансовоїзвітності.

Порядок розглядання, подання та оприлюднення звіт-ності підприємства.

Термін зберігання бухгалтерських фінансових звітів іБалансів.