1.5. Принципи підготовки фінансової звітностіта розкриття інформації

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звіт-ності» (пункт 3) принцип бухгалтерського обліку — це правило,яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації гос-подарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансо-вій звітності.

Склад і характеристика основних принципів бухгалтерськогообліку та фінансової звітності визначені законом «Про бухгал-терський облік та фінансову звітність в Україні» (стаття 4) таП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (пункт 18).Загалом визначено десять принципів, якими необхідно керува-тись при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансовоїзвітності:

обачність;

повнота висвітлення;

автономність;

послідовність;

безперервність;

нарахування та відповідності доходів і витрат;

превалювання сутності над формою;

історична (фактична) собівартість;

єдиний грошовий вимірник;

періодичність.

Обачність — це застосування в бухгалтерському обліку ме-тодів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов' я-зань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Відповідно до принципу обачності особи, які складають фі-нансові звіти та ведуть бухгалтерський облік, повинні враховува-ти невизначеність, яка супроводжує багато подій та обставин та-ких, як погашення сумнівної заборгованості, ймовірний строккорисного використання машин та обладнання і кількість можли-вих претензій щодо гарантій. При прийнятті рішення в умовахневизначеності необхідно застосовувати всі необхідні засоби,щоб активи та доходи не були завищені, а зобов' язання та видат-ки не були занижені. Так, наприклад, втрати від нестачі та псу-вання списуються на видатки безпосередньо після їх встановлен-ня, а сума компенсації цих витрат винною особою визнаєтьсятільки тоді, коли у підприємства є достатньо мотивів вважати, щотака сума буде повернена (рішення суду, надання згоди праців-ником тощо).

В той же час, при обранні податкової політики є недоцільнимзастосування надмірної обережності, яка може призвести достворення скритих резервів, чим ввести в оману власників під-приємства та інших користувачів інформації.

Повне висвітлення — фінансова звітність повинна міститивсю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господар-ських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що при-ймаються на її основі.

Принцип повноти висвітлення тісно пов'язаний з вимогамиінших принципів та припущень. Тільки виконання всіх іншихпринципів дозволяє отримувати необхідні дані для повного ви-світлення фінансового становища підприємства, складання звітівпро результати діяльності та рух грошових коштів. В результатіупущень інформація може бути хибною або оманливою, а зна-чить, недостовірною та недостатньо доречною.

Автономність — кожне підприємство розглядається як юри-дична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особи-сте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися уфінансовій звітності підприємства.

Принцип автономності є обов' язковим для виконання прибудь — яких обставинах господарювання, оскільки він базуєтьсяне тільки на основних підходах для формування облікової полі-тики, а зачіпає права власності на майно. Ці взаємовідносини чіт-ко врегульовані в діючому законодавстві. Так, в Законі України«Про власність» в статті 6 вказується: «Юридична особа здійс-нює право володіння, користування і розпорядження закріпленимза нею майном власника відповідно до свого статуту». Таким чи-ном, слід розуміти, що будь-яке майно чи зобов' язання, які нале-жать підприємству, не належать власнику самого підприємства. Інавпаки, будь-яке майно, яке належить власнику підприємства,не може бути власністю такого підприємства.

Послідовність — постійне (із року в рік) застосування під-приємством обраної облікової політики. Зміна облікової політикиможлива тільки, якщо змінюється статутні вимоги, вимоги орга-ну, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського об-ліку або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подійабо операцій у фінансовій звітності підприємства і повинна бутиобґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Послідовність облікової політики є важливим елементом, якийдозволяє контролювати основні показники діяльності підприємс-тва протягом тривалого часу та надає можливість порівнюватизвіти за різні фінансові періоди. Основні вимоги та правила щодозбереження незмінною облікової політики викладені в положенні(стандарті) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок ізміни у фінансових звітах».

Не вважається зміною облікової політики встановлення облі-кової політики для:

подій або операцій, які відрізняються за змістом від попе-редніх подій або операцій;

подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Вплив зміни облікової політики відображається у звітностішляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на поча-ток звітного року, якщо вони вплинули на його величину, повто-рного подання порівняльної інформації щодо попередніх звітнихперіодів.

Безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємст-ва здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність будетривати далі.

Відповідно до принципу безперервності фінансові звіти скла-даються, виходячи з припущення, що підприємство є безперерв-но діючим і залишатиметься таким у майбутньому. Таким чином,припускається, що підприємство не має наміру ані потреби лікві-дуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності. Вцьому випадку підприємство в своїх звітах зобов' язано застосо-вувати звичайні методи оцінки та обліку активів, зобов'язань, до-ходів та видатків.

У разі, якщо керівництво (власник) має на меті або змушеноставити питання про припинення діяльності підприємства, фінан-сові звіти повинні складатись без застосування даного принципу.Про таке становище підприємство обов' язково повинно повід-омити в своїх фінансових звітах. Як приклад можна навести си-туацію, пов'язану з обліком основних засобів виробництва. Принормальному функціонуванні підприємства основні засоби виро-бництва відображаються в Балансі за історичною (фактичною)собівартістю, а при ліквідації підприємства вони повинні бутиоцінені за ринковою вартістю.

Нарахування та відповідність доходів і витрат — для ви-значення фінансового результату звітного періоду необхідно по-рівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненідля отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерсько-му обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення неза-лежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до принципу нарахування доходи та видатки ви-значаються та відображаються в бухгалтерському обліку та фі-нансових звітах того звітного періоду, коли ці операції були здій-снені без врахування того, коли фактично було здійсненонадходження чи виплату грошових коштів. Відповідно до даногопринципу при формуванні облікової політики підприємство по-винно виходити із можливості не збігання в часі господарськоїоперації та її грошового забезпечення. Таким чином, будь-які го-сподарські операції підлягають висвітленню в бухгалтерськомуобліку в момент їх здійснення. Ніякі операції не можуть бути за-тримані з точки зору їх реєстрації в бухгалтерському обліку. Фі-нансові звіти, складені згідно з принципом нарахування та відпо-відності доходів і витрат, інформують користувачів не тільки проминулі операції, які містили виплату або