8.3 Калькуляція продукції,класифікація витрат за статтями

магниевый скраб beletage

Калькуляція — це розрахунок собівартості одиниціпродукції, виконаних робіт та послуг. Калькуляцію складаютьна продукцію основного та допоміжного (інструмент, запчасти-ни, енергія) виробництва щомісячно, за квартал, за рік.

Калькулювання потрібно для обґрунтування цін на вироби,обчислення їх рентабельності, аналізу витрат на виробництвооднакових виробів на різних підприємствах, визначення еконо-мічної ефективності організаційно-технічних заходів.

Для кожного об' єкта калькулювання вибирається калькуля-ційна одиниця (кількість у штуках, маса, площа, об'єм).

При калькулюванні встановлюють об'єкти калькулювання,вибирають калькуляційні одиниці, витрати групуються за каль-куляційними статтями, номенклатура яких залежить від галузіекономіки.

Під об'єктом калькулювання розглядають основну та допо-міжну продукцію (роботи, послуги), собівартість якої обчислю-ється. Насамперед це готова продукція, що поставляється замежі підприємства споживачам. Калькулювання іншої продук-ції має допоміжне значення.

Калькуляційна одиниця — це одиниця його кількісного ви-мірювання (у штуках, метрах, тоннах, кіловат-годинах тощо).Наприклад, об' єкт калькулювання — автомобілі, калькуляційнаодиниця — один автомобіль; відповідно вугілля — одна тоннавугілля.

Калькуляційні статті, де групуються витрати на виробництвопродукції, установлюються підприємством наступним чином:

сировина та матеріали;

куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботита послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і ор-ганізацій;

паливо та енергія на технологічні потреби;

зворотні відходи (вираховуються);

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальні заходи;

витрати на підготовку та освоєння виробництва про-дукції;

відшкодування зносу спеціальних інструментів і присто-сувань цільового призначення та інші спеціальні витрати;

витрати на утримання й експлуатацію машин і облад-нання;

загальновиробничі витрати;

загальногосподарські витрати;

позавиробничі витрати (витрати на маркетинг).

Сума перших 10 статей становить технологічну собівартість,сума 11 статей — цехову (виробничу) собівартість виготовленоїпродукції, сума 13 статей — повну собівартість продукції.

При калькулюванні прямі витрати обчислюються безпосере-дньо на калькуляційну одиницю згідно з діючими нормами тацінами. На непрямі витрати спочатку складається кошторис напевний період, після чого витрати розподіляються між різнимивиробами за встановленою методикою.

До статті «Сировина та матеріали» включають вартість си-ровини, основних та допоміжних матеріалів, які входять доскладу виготовленої продукції, використовуються у процесі ви-робництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормаль-ного технологічного процесу й упакування продукції.

До статті «Куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати,роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємстві організацій» включають вартість купованих комплектуючихвиробів і напівфабрикатів, що потребують монтажу або додат-кового оброблення на даному підприємстві, послуг і робіт ви-робничого характеру, які виконують сторонні підприємства абопідрозділи, що не належать до основного виду діяльності.

До статті «Паливо та енергія на технологічні потреби» на-лежать витрати на енергію (паливо, електроенергію, пару, газ таін.), яка безпосередньо використовується у технологічномупроцесі для зміни стану або форми предметів праці (плавлення,нагрівання, зварювання, сушіння та ін.). Обчислюється за нор-мами витрат і тарифами на енергію.

У статті «Зворотні відходи» відображається вартість повер-нутих відходів, що вираховуються з загальної суми витрат, від-несеної на собівартість продукції.

У статті «Основна заробітна плата робітників» містяться ви-трати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виго-товленням основної продукції. Обчислюється згідно з нормамивитрат часу на виконання технологічних операцій і тарифнимиставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли.

Стаття калькуляції «Додаткова заробітна плата» містить на-раховану виробничому персоналу додаткову заробітну плату завиконання понад визначеної норми виробничого завдання, затрудові успіхи та винахідництво, за особливі умови праці, а та-кож доплати, надбавки, премії. Обчислюється у відсотках відосновної заробітної плати.

До статті калькуляції «Відрахування на соціальні заходи»входять відрахування на обов'язкове соціальне страхування навипадок безробіття; відрахування на обов'язкове державне пен-сійне страхування до Пенсійного фонду; обов'язкове соціальнестрахування.

Стаття калькуляції «Витрати на освоєння та підготовку ви-робництва продукції» містить витрати на виробництво новихвидів продукції в період їх освоєння, а також витрати, пов'язаніз підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеноїдля серійного і масового випуску. До цієї статті також належатьвитрати щодо освоєння нового виробництва, цехів і агрегатів;витрати на винахідництво і раціоналізацію.

Витрати, пов'язані з освоєнням нових видів продукції, нале-жать до витрат майбутніх періодів і включаються до собівартостівиробів частинами протягом установленого терміну з моменту їхсерійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих ви-трат і кількості продукції, що виготовляється за цей період.

До статті калькуляції «Відшкодування зносу спеціальних ін-струментів і пристосувань цільового призначення та інші спеціа-льні витрати» належать витрати на відшкодування вартості спеці-альних інструментів і пристосування цільового призначення неза-лежно від їх вартості; проектування та виготовлення (придбання)спеціального інструменту і пристосування цільового призначення;ремонт і утримання в робочому стані спеціального інструменту іпристосувань цільового призначення; утримання спеціальних службпідприємства, що обслуговують поточне виробництво визначенихвидів виробів (спеціальних конструкторських бюро); проведенняперіодичних дослідів, оплату експертиз, консультацій, пов'язанихз використанням спеціальних інструментів і пристосувань цільо-вого призначення, вартість технічної документації.

Стаття калькуляції «Витрати на утримання та експлуатаціюмашин і обладнання» є комплексною і охоплює такі витрати якамортизаційні відрахування по машинах і устаткуванню, що на-лежать до основних фондів; витрати на електроенергію, пальнедля приведення їх у дію, стиснуте повітря, технологічний ін-струмент, ремонт, оплату праці наладчиків, ремонтників, слю-сарів та інших допоміжних робітників, які обслуговують маши-ни, з відповідальними відрахуваннями на соціальні потреби. Наці витрати складається кошторис по кожному цеху (виробницт-ву) на рік (квартал).

На одиницю кожного різновиду продукції витрати на утри-мання та експлуатацію машин і устаткування обчислюютьсяметодом розподілу. Найбільш поширеним на виробничих під-приємствах є розподіл цих витрат пропорційно основній зар-платі виробничих робітників за наступною формулою:

Р

С = С —м.,     (8.1)

м ,0. і00 - ^ f

де См — витрати на утримання та експлуатацію машин і облад-нання на одиницю продукції, грн;

Сз.о. — основна заробітна плата виробничих робітників наодиницю продукції, грн;

Рм — відношення витрат на утримання та експлуатацію ма-шин і устаткування до основної заробітної плати виробничихробітників (по цеху, виробництву), %.

Приклад.

За рік підприємство виготовило 2000 виробів загальною со-бівартістю 720000 грн, причому питома вага основної заробіт-ної плати виробничих робітників становить 22 %. Розрахувативеличину витрат на утримання та експлуатацію устаткування,які були включені до калькуляції собівартості одиниці продук-ції, якщо їх загальна сума дорівнює 395000 грн.

Розв 'язок:

розрахуємо собівартість одного виробу:

„ Сзар 720000

С         _          _ 360 грн;

і N 2000

знайдемо суму заробітної плати, що включається до каль-куляції собівартості одиниці продукції:

3600 • 0,22 = 79,2 грн;

знайдемо величину заробітної плати на весь випуск про-дукції:

79,2 • 2000 = 158400 грн;

витрати на утримання та експлуатацію устаткування роз-поділяються на окремі вироби пропорційно до величини основ-ної заробітної плати, для цього визначаємо коефіцієнт розпо-ділу:

К _ Ву^ _ 395000 _ 249.

ро3 Зосн 158400 ' '

Це означає, що на одну гривню заробітної плати припадає2,49 грн витрат на утримання та експлуатацію устаткування.

5) визначаємо величину витрат на утримання та експлуата-цію устаткування в собівартості одиниці продукції:

Вуесоб = 79,2-2,49 = 197,208 грн.

Відповідь: до калькуляції собівартості одиниці продукції бу-де включена величина витрат на утримання та експлуатаціюустаткування у сумі 197,208 грн.

Такий метод є простим при розрахунку витрат, але при та-кому розподілі витрати на кожний виріб обчислюються як сере-дні по цеху незалежно від того, на якому устаткуванні виріб об-робляється. Зарплата виробничих робітників не є точною базоюрозподілу витрат на утримання та експлуатацію устаткування,бо в умовах різного рівня механізації праці повністю не відо-бражає затрат машинного часу, а при комплексній механізаціїта автоматизації виробництва функції робітників змінюються вбік контролю і регулювання роботи виробничих систем. За цихумов зарплата не може нормуватися поопераційно, а тому неможе бути базою розподілу інших витрат.

Метод обчислювання витрат на утримання й експлуатаціюмашин і устаткування на один виріб залежно від часу його об-робки і нормативних витрат на одиницю часу є більш обгрунто-ванішим і обчислюється за формулою:

т

См = ZСм-і-ti ,            (8.2)

і=і

де m — кількість машин на яких обробляється виріб;

См-гі — витрати на утримання та експлуатацію і-ї машини загодину, грн;

t — тривалість обробки виробу на і-й машині, год.

До статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» належатьвитрати на управління виробництвом (оплата праці з відрахуван-ням на соціальні потреби апарату управління цехами, дільницямита спеціалістам); амортизаційні відрахування по будовах і спору-дах, витрати на їх утримання, експлуатацію і ремонт, витрати навдосконалення технології та організації виробництва; витрати наопалення, освітлення, водопостачання; витрати на охорону праці,техніку безпеки, охорону навколишнього середовища.

«Загальногосподарські витрати» є такими ж, тільки на рівніпідприємства як единої системи. Додатково до них включають-ся витрати на досліди, випробування, винахідництво, підготов-ку кадрів, відрядження, страхування майна, платежі за забруд-нення середовища та інше).

Розподіляють загальновиробничі і загальногосподарські ви-трати у більшості випадків однаково — пропорційно основнійзаробітній платі виробничих робітників.

Стаття калькуляції «Позавиробничі витрати» містить витра-ти на вивченя ринку, рекламу продукції та її продаж. Деякі зцих витрат є прямими і їх можна обчислити безпосередньо наокремі вироби (витрати на тару, пакування, рекламу, транспор-тування). Непрямі витрати (аналіз ринку, комісійні виплати ор-ганізаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляютьсяміж виробами пропорційно виробничій собівартості.